Прописаний у Конституції, але не закріплений законодавчо. Із 2018-го в Україні закону такого змісту не існує, після того Конституційний Суд визнав неконституційним текст часів президентства Віктора Януковича. Про новий законопроєкт, який має відкрити двері народовладдю, знає Петро Троць.
Референдум, або ж пряме народовладдя. 30 років тому саме референдум відіграв вирішальну роль у здобутті Україною Незалежності. Відтоді про нього не раз згадували різні покоління українських політиків, але втілили в життя лише раз – у 2000-му. Зараз проведення референдумів в Україні неможливе, адже таке волевиявлення не закріплене законодавчо. Та вже незабаром ситуація може змінитися, якщо парламент проголосує за президентський законопроєкт про референдум. Це чутлива тема для Володимира Зеленського з його обіцянками втілити в життя владу простого народу. Яку він активно використовує для критики політичних опонентів.
Народний депутат кількох скликань Борис Беспалий переконаний, що не завжди рішення більшості народу є корисним для країни. Свідок пам'ятного референдуму 1991-го та опитування від Леоніда Кучми 2000-го, він знає приклади, коли такі волевиявлення сприяли встановленню диктатури.
"Коли розпався Радянський Союз, в Україні провели класний референдум. А в ряді диктаторських республік диктатори місцеві скористалися референдумом... майже всі, від Лукашенка до туркменбаші, продовжили термін своїх президентських повноважень не на два терміни, а до нескінченності. Більшість це підтримала, як ми знаємо, більшість не завжди права", – каже екснардеп Борис Беспалий.
Схожі наміри приписували Вікторові Януковичу: закон про референдум, ухвалений за його президентства, називали неконституційним.
"За умови, якщо президент контролює ЦВК, то можна було провести референдум і намалювати будь-який результат, і отримати нову конституцію, прокинутися з новою державою, з новими кордонами", – каже експертка з конституційного права Юлія Кириченко.
Юлія Кириченко була серед експертів, які розробляли новий закон. У червні 2020-го Рада у першому читанні проголосувала за цей документ.
"Було уточнено вимоги до питання. Це називається – вимоги придатності питання. Був розширений строк, коли народна ініціатива є на референдум. Щоб народ збирав три мільйони підписів, як того вимагає Конституція України. Були ще певні уточнення, які в цілому покращують текст законопроєкту", – пояснює експертка з конституційного права Юлія Кириченко.
Зміна території, питання особливого статусу, скасування чинних законів – такі теми пропонують виносити на референдум. При цьому вперше згадується поняття "електронного голосування".
"Можна скасувати дію будь-якого закону або його окремих положень. Водночас такі референдуми можна проводити в електронній формі, порядок і форму визначає ЦВК. В тих же руках, які ініціювали опитування президента під час місцевих виборів, я боюся уявити, що вони робитимуть з цим законом", – каже глава фракції "Голос" Ярослав Железняк.
Утім електронне голосування ще не скоро втілять у життя, кажуть експерти.
"Воно відстрочене в часі, перехідні положення законопроєкту визначають, що всі ці норми, які регулюють електронне голосування, набувають чинності колись там у майбутньому, коли буде створена відповідна система. Просто з матеріально-технічної сторони ми точно до цього не готові", – каже експерт з конституційного права Олександр Марусяк.
А от теми податків, бюджету та амністії – поза юрисдикцією референдуму, який також буде неможливий на час воєнного чи надзвичайного станів. У більшості готові голосувати за проєкт.
"Виправити цю недбалість у законодавстві, коли в Конституції право проводити референдум є, а законопроєкту немає, немає закону, як це технічно зробити", – каже глава президентської партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
Розглянути цей законопроєкт Рада може вже 26 січня. А після цього депутати обіцяють взятися за місцеві референдуми для територіальних громад.
Петро Троць, Богдан Танасійчук, "5 канал"
