Ескалація в Азовському морі: які наслідки матиме резолюція Європарламенту

Європарламент, 25 жовтня, ухвалив резолюцію щодо ситуації в Азовському морі. Москву знову закликали негайно припинити блокування судноплавства й мілітаризацію регіону. На тиск лише натякнули. Мовляв, структури ЄС мають бути напоготові із новим пакетом санкцій на випадок ескалації

Українські прикордонники вирушають на патрулювання в акваторії Азовського моря. Ситуація, традиційно, напружена через агресивні дії Росії. Сусідка вже понад півроку змінила свою поведінку, затримує українські та іноземні судна під час проходу Керченською протокою.

Олександр Барабанов, командир катера Морської охорони Держприкордонслужби:

Особовий склад катера складається з трьох членів екіпажу: командир, старший моторист-рульовий та радіометрист-навідник. На охорону державного кордону виходимо на неділю. Малі катери Морської охорони виконують завдання по охороні державного кордону України у складі тактичної групи не менше двох одиниць – катера та малого катера.

Дощ та туман, характерні для цієї пори року, ускладнюють завдання патрулю. Прикордонники пильно вдивляються в горизонт – Росія наростила свою присутність в Азовському морі, збільшивши кількість своїх катерів та кораблів і нерідко вдається до провокацій.

Артем Поляков, прес-секретар Маріупольського загону Морської охорони Держприкордонслужби:

13 вересня цього року наша тактична група виконувала завдання з охорони державного кордону в районі Довжанської коси, де було виявлено російський прикордонний сторожовий катер. На наші запити до нього росіяни повідомили, що слідують згідно з завданням, після чого направилися у бік нашої тактичної групи та почали здійснювати небезпечні маневри на відстані декількох метрів від нашого корабля Морської охорони. На наші запити змінити курс, росіяни знову відповіли небезпечним маневром. Ці дії російськими прикордонниками діють всупереч міжнародним правилам судноплавства та показують провокації.

Ситуація в Азовському морі загострилася шість місяців тому, коли Росія добудувала Керченський міст і почала зупиняти для перевірки торгові судна.

Артем Поляков, прес-секретар Маріупольського загону Морської охорони Держприкордонслужби:

зараз, на жаль, не вирішене питання проходження самого державного кордону по Азовському морю і Керченській протоці. Так, відповідно до чинної угоди 2003 року Азовське море має статус внутрішніх вод двох держав – України та Росії, що надає право прикордонним сторожовим катерам та кораблям ПС ФСБ РФ вільно пересуватися акваторією Азова, здійснювати перевірки та зупинки, як риболовецьких так і торгівельних суден, які прямують в українські порти або з українських портів.

У 2003 році була укладена українсько-російська угода щодо співробітництва та використання Азовського моря. Цей документ зробив море внутрішнім і розподілив – 68% території басейна відходить до України і 32% до Російської Федерації. За документом, патрулювати весь басейн мають право обидві країни, втім, після окупації Криму, Росія швидко почала нарощувати свою присутність у Азовському морі.

Василь Серватюк, заступник голови Державної прикордонної служби України:

На сьогодні ситуація достатньо серйозна, достатньо загрозлива. Після анексії Криму і створення гарячих точок на території Донецької та Луганської областей, наступний крок Російської Федерації – це захоплення Азова. Нині угрупування кораблів і катерів Російської Федерації в Азовському морі – більше як 120.

Микола Давидюк, експерт з питань державних кордонів:

Росія, яка має значно більші військові можливості по флоту, почала перевіряти українські судна. У нас кількості катерів, які б могли перевіряти, такої немає. Тому сьогодні статистика в середньому один до трьох. Тобто на 150 наших перевірених кораблів, ми можемо максимум 50.

Дію нового режиму російських інспекцій відчули на собі понад дві тисячі кораблів під українськими та іноземними прапорами. Через російські обмеження судна до українських портів у Азовському морі прибувають із затримками.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України:

Що робить Росія? Вона зупиняє судна, які йдуть до наших портів – Бердянськ, Маріуполь. Середня тривалість такої зупинки 33 години. От уявіть собі, 33 годи, яких терористів там можна шукати протягом 33-х годин, яких там за визначенням немає і які в російській паралельній реальності. Але це впливає на економічні показники, це впливає на судновласників.

Микола Давидюк, експерт з питань державних кордонів:

Кожен день такої затримки для корабля може коштувати там 10, 15, 20, 50 тисяч доларів. В залежності від того, який у нього товар і які у нього терміни. Тобто – це б'є негативно на конкурентоздатність з однієї сторони українських портів, не всі захочуть сюди заходити, з іншої сторони – це б'є на вартість їхнього товару вже на зовнішніх ринках. Тобто Росія, по суті, б'є по економіці України.

Утім, це не єдиний чинник агресивних російських дій в акваторії, який відчула на собі українська економіка. Висота новозбудованого Керченського мосту занизька для великих торгівельних суден. А значить до українських портів їм зась.

Микола Давидюк, експерт з питань державних кордонів:

Для українського порту Бердянськ чи Маріуполь – це завдає шкоди, це обмежує їхній, з одної сторони, торговий потенціал, з іншої сторони – уже б'є по сьогоденню, тому що великі судна уже сьогодні не можуть зайти.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України:

Ми всі постійно розмовляємо про Донбас, постійно розмовляємо про окупований Крим, Азов і ті дії, які Росія може здійснити стосовно нашого чорноморського узбережжя, за визначенням не є менш важливими. І зараз необхідність того, щоб нас посилювати мілітарно, необхідність працювати стосовно додаткового посилення інфраструктури, вона насправді є.

Дії Росії в Азовському морі є неприпустимими – відреагував цього тижня Європарламент. У Євросоюзі наголошують – переправа між Росією і окупованим Кримом з'явилась без дозволу Києва, а дестабілізація в Азовському морі може призвести до порушень у морі Чорному.

Федеріка Могеріні, Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки:

Коли порушується суверенітет та цілісність України, а також міжнародне право, Євросоюз підтримує Київ. ЄС засуджує побудову Керченського мосту, яка відбулася без дозволу України. Дестабілізація ситуації в Азовському морі нікому не піде на користь. Адже – це може призвести до порушення порядку у Чорному морі. А це європейське море і ми не дозволимо нарощення військової присутності у цих водах. Тому і надалі домагатимемось виконання міжнародних угод.

Росія намагається контролювати дедалі більше об’єктів, обурюються євродепутати. Зокрема, про це свідчить новий режим інспекцій суден. Дії Кремля призводять до подальшої мілітаризації Азовського моря, оскільки Росія контролює підхід до мосту своїм флотом. Депутати закликають активно діяти. Деякі з них пропонують запровадити додаткові санкції.

Петрас Ауштревічус, депутат Європарламенту від Литви:

Володар Кремля робить усе, щоб нажити ворогів. Упродовж багатьох років російські царі і "товаріщі" вдавалися до таких методів. Сталін грабував потяги буржуазії. А Путін нині грабує кораблі, навіть якщо вони під європейським прапором. Якщо цього не припинити, то згодом Росія так поводитиметься і у територіальних водах інших країн. Єдина відповідь на порушення двосторонніх угод та міжнародних законів – це додаткові обмеження проти агресивного Кремля.

Ребекка Гармс, депутат Європарламенту від Німеччини:

Я вважаю, що слід розширити мандат ОБСЄ щодо спостереження за ситуацією в Азовському морі. Європейський Союз повинен підтримати Україну та переконатися, що держави на ведуть потенційну військову співпрацю з Росією, яка може збільшити потужність російського флоту. Біля портів Бердянська та Маріуполя необхідно розмістити спеціальні екскортні кораблі НАТО та ЄС, які б запобігали ескалації конфлікту. І звісно ж, запровадити нові санкції.

В результаті, резолюцію на користь України за підсумками дебатів ухвалили 25 жовтня. У ній йдеться, що Азовське море стало новим виміром агресивних дій Росії проти України. Парламентарі зазначили, у разі подальшої ескалації конфлікту в акваторії будуть посилені цільові санкції проти Росії.

 

Євгенія Китаїва, Олена Уланова, Олена Сорокіна, Час: Підсумки

Попередній матеріал
Вибухи на арсеналі поблизу Ічні: як ліквідовують наслідки
Наступний матеріал
Три роки з часу трагедії у Сватовому: чому досі не все компенсували й відбудували