Три роки з часу трагедії у Сватовому: чому досі не все компенсували й відбудували

Від трагедії у Сватовому минуло 3 роки. Тоді вибухнув склад боєприпасів – чотири людини загинуло, сотні будинків були пошкоджені чи зруйновані. Винних начебто покарано. Військові попри рішення суду не відкидають версію диверсії, тож тепер уважніше пильнують і землю, і небо. Три роки минуло, але держава все ще винна людям гроші

Ранок 30 жовтня 2015 року. Мешканці Сватового оговтуються від пережитого. Після вибуху на складі боєприпасів цілу ніч місто засипали реактивні снаряди.

Валентина, мешканка Сватового:

Ми думали – феєрверк. А потім побачили заграву і здогадалися, що там військові склади і мабуть там щось сталося.

Минуло три роки. Але й досі є місця, які нагадують про вибухову жовтневу ніч. Наприклад, ось цей будинок, який не підлягає ремонту.

Олег пригадує, ввечері 29 жовтня 2015 року з дружиною почули потужні вибухи. За кілька хвилин один зі снарядів розірвався на їхньому подвір'ї.

Олег Рибалкін, мешканець Сватового:

Було пошкоджено наш будинок і зруйновано сусідній будинок. Ми понаходили осколки снарядів реактивної системи залпового вогню "Смерч"… Жодної допомоги взагалі не було, протягом трьох років. Я зі своїми друзями як міг, так і ремонтував цей дах. Ні матеріалу, нічого ніхто нам так і не дав. Ні тоді, ні зараз.

мешканець Сватового

Олег з дружиною переїхав жити в батьківську хату. А ось подружжя Таранух досі живе в напівзруйнованому будинку. В їхню оселю прилетіло чотири снаряди "Граду". Компенсації на відновлення теж не було.

Василь Тарануха, мешканець Сватового:

Наперстночники, як завжди, обходять, розводять, обіцяють. Живемо в такий час, який треба пережити.

Навіть акцію протесту влаштував біля подвір'я.

За три роки до обладміністрації за грошима на ремонт приходили не раз. Серед пікетувальників був і Олег.

Олег Рибалкін, мешканець Сватового:

На мій погляд, вони займаються шахрайством. Маніпулюють законодавством для того, щоб залишитися без відповідальності, а людина хай вирішує свої проблеми самотньо.

В обласній адміністрації пояснюють, щоб отримати нове житло або компенсацію за втрачене, потрібно зібрати чимало документів. У потерпілих їх немає.

Юрій Клименко, заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації:

У нього експертизи немає. І він просто від себе каже: дайте мені 500 тисяч гривень коштів готівкою і я тоді звідси піду. Але обласна адміністрація не може так зробити. Ми можемо тільки в законному руслі працювати.

заступник голови Луганської ВЦА

Чиновники стверджують – власникам зруйнованих будинків з обласного бюджету для проведення експертизи вже виділили гроші. Проте віз і нині там.

Василь Тарануха, мешканець Сватового:

От ви перерахуйте, ми вам дамо 5 тисяч на це. І це вже 1,5 місяця пройшло, як вони дають. Тут, якщо сприймати серйозно – серця не хвате.

За цей час на ліквідацію наслідків сватівської трагедії з держбюджету виділили понад 35 мільйонів гривень та близько 30 мільйонів з обласного. Власникам повністю зруйнованих осель видали по 10 тисяч гривень матеріальної допомоги. Іншим по 3 тисячі.

Євген Рибалко, голова Сватівської міської ради:

Визначено державною комісією із надзвичайних ситуацій – 196 мільйонів збиток. Кожен розуміє, що повинна держава допомогти. Візьме гарантії по відшкодуванню. Дали по 3 тисячі. Запитання – а чому по 3 тисячі дали, а в Балаклєї по 12 тисяч? А чому туди дали по 100 мільйонів, а сюди нічого не дали?

голова Сватівської міської ради

Вибухи зруйнували не лише приватні садиби. Від чотирьох сватівських підприємств залишилися руїни. Райавтодор втратив і базу, і половину техніки. Працівників скоротили, бо працювати їм ні на чому.

Андрій Свергун, головний інженер Сватівського райавтодору:

До вибухів у нас працювало майже 100 чоловік. Близько 90. Зараз у нас 62 людини залишилося. За ці роки ми техніки нової не отримали. Відновлюємо те, що в нас залишилося після тих подій 2015 року.

Євген Рибалко, голова Сватівської міської ради:

Я писав запити, щоб виділили техніку, яка згоріла. Так там написано, вона на балансі є, вона залишиться на балансі, допоки будуть розслідування, поки це речовими доказами буде. Міжрайгаз – 100 чоловік працювало. Немає! Де Агрохім? Немає! Де будівлі молокозаводу? Немає!

За підрахунками чиновників,унаслідок вибухів на складі були пошкоджені близько 3 тисяч приватних домогосподарств та 30 багатоквартирних будинків садибного типу, 60 багатоповерхівок, 22 соціальних об’єкти та 77 суб’єктів підприємницької діяльності.

Слідство з’ясувало, що загорання сталося через те, що сигнальна ракета впала на ящики з боєприпасами. Винним визнали відповідального на зберігання озброєння на складі – майора Олександра Литвиненка. Йому присудили сім місяців дисциплінарного батальйону. Ще півсотні військовим – генералам та офіцерам, оголосили про службову невідповідність. Хоча першою версією, яку розглядало слідство, була не службова недбалість, а теракт.

Після трагедії у Сватовому військові стали приділяти більше уваги питанням безпеки стратегічних об’єктів у прифронтовій зоні. Зокрема це стосується і повітряного простору.

Юрій Клименко, заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації:

На території області є об’єкти надзвичайної вразливості, такі як Рубіжанська "Зоря", де виробляють вибухівку, такі як сєверодонецький "Азот". І будь яка невідома сила проросійська, терористична, яка захоче зробити терористичний акт, це такі об’єкти, які потрібно захищати з повітря.

А захищати є від кого. Щотижня на контрольовану українською армією територію залітають ворожі безпілотники.

Артем, військовослужбовець ЗСУ:

Це був саме бойовий. Який міг переносити на собі міну або підривний снаряд.

Артем, цьогорічний випускник Університету повітряних сил, розповідає про безпілотник, який він знищив 12 жовтня. В районі одного з підприємств, аварія на якому може спричинити техногенну катастрофу. Команду на знищення ворожого "птаха" віддали одразу.

Артем, військовослужбовець ЗСУ:

Прийшов наказ, що в нашому секторі перебуває безпілотний ворожий об'єкт. Здійснюючи пошук, знайшли його на дальності 16 кілометрів. Спостерігали й супроводжували до 6 кілометрів. Після цього прийшов наказ на його знищення.


Втративши небезпечну "пташку", наступного дня окупанти повторили спробу. Цього разу для знищення безпілотника українські військові підняли в повітря гелікоптер.

Безпілотники, які кружляють у небі над Луганщиною – це загроза як стратегічним підприємствам, так і й військовим складам, кажуть армійці. На яких, особливо в часи війни, часто зберігаються дефіцитні види боєприпасів.

 

Вікторія Ковальова, Петро Ковальов, Час: Підсумки

Попередній матеріал
Ескалація в Азовському морі: які наслідки матиме резолюція Європарламенту
Наступний матеріал
Розірвання ядерної угоди між США та РФ: реакція на дії Кремля чи загроза світовій рівновазі