Розірвання ядерної угоди між США та РФ: реакція на дії Кремля чи загроза світовій рівновазі

Гонитва озброєнь 2.0 чи нова "холодна війна"? США розривають ядерну угоду з Росією. Понад три десятиліття документ був одним із найважливіших договорів між Москвою і Вашингтоном. Своєрідним символом примирення обох держав

Водночас ця угода гарантувала світові безпеку, стримуючи нарощення ядерних арсеналів. Утім, нині Білий дім заявляє – Росія кидає слова на вітер та регулярно порушує умови документа.

Дональд Трамп, президент США:

Росія порушила домовленість. Вона не дотримувалася її впродовж багатьох років. Не знаю, чому президент Обама не розпочав переговори з цього приводу або ж узагалі не вийшов з договору. Ми не дозволимо Росії порушувати ядерну угоду й розробляти зброю, тоді як Штатам – це заборонено. Ми з повагою ставимося до виконання зобов'язань, натомість Росія – ні.

Договір про ліквідацію ракет малої та середньої дальності ще у далекому 1987 році підписали Рональд Рейган і Михайло Горбачов. Тогочасні наддержави США та СРСР зобов’язалися знищити балістичні та крилаті ракети наземного базування. На той час вони складали близько 4% арсеналу кожної з країн. Дальність ураження цих реактивних апаратів сягає від 500 до 5,5 тисяч кілометрів. Ними можна довільно керувати й задавати траєкторію руху. А ще такі ракети важко виявити. Вони надзвичайно точно й блискавично потрапляють у ціль, майже не залишаючи часу на реакцію з боку противника. Москва та Вашингтон пообіцяли не виготовляти, не випробовувати і не розповсюджувати нові континентальні та балістичні ракети з ядерними та звичайними боєголовками.

Фактично, цією угодою Штати й Радянський Союз поклали край десятиліттям "холодної війни". Документ дав початок укладенню низки інших договорів про скорочення наступальних стратегічних озброєнь США та СРСР.

Михайло Горбачов, генеральний секретар ЦК КПРС (1985-1990):

Нехай 8 грудня 1987 року стане датою, яку занесуть до підручників історії. Датою, яка позначить вододіл, що відокремлює еру наростання ядерної загрози від ери демілітаризації життя людства.

Утім, схоже, нині ця ера знову повертається.

Володимир Путін, президент РФ:

Чи зможемо ми відповісти? Зможемо. І це буде швидко та ефективно. У нас же, що є приводом для виходу наших партнерів з договору? Звинувачення на нашу адресу, що ми нібито його порушуємо. Але, як завжди, ніяких доказів для цього не наводиться.

Сполучені Штати запевняють – доказів достатньо. Кілька років тому Москва виготовила й запустила у серійне виробництво нову крилату ракету 9М729 з ядерною боєголовкою. За класифікацією НАТО, зброя носить позначення SSC-8. Це сухопутний варіант крилатої ракети морського базування "Калібр". Нова розробка призначена для оперативно-тактичних комплексів "Іскандер-М". Дальність ураження смертельної зброї – від 2,5 до 5,5 тисяч кілометрів. За даними видання The New York Times, якщо ракету запустити з Москви, то вона здатна вщент спопелити усю Західну Європу. Якщо ж реактивний апарат вилетить із Сибіру в бік Штатів, то зітре з лиця землі західне узбережжя Америки. Випробування нової зброї здійснювали на полігоні Капустин Яр в Астраханській області. Москву Вашингтон також підозрює і у систематичній модифікації й удосконаленні заборонених ракет, які дісталися у спадок від Радянського Союзу.

Дональд Трамп, президент США:

Поки люди не прийдуть до тями, ми змушені будемо збудувати цей арсенал. Та коли вони схаменуться, тоді ми вчинимо розумно і припинимо ці робити. І ця погроза стосується всіх – Китаю та Росії, і тих, хто хоче грати в ігри. Ви не можете цього робити, ви не можете гратися зі мною.

Велика Британія та Польща рішення Дональда Трампа підтримали. Загрози для своєї безпеки у ньому не вбачають. Кажуть, угода вже й так давно втратила силу через агресію Росії в Україні, Грузії та Сирії.

Анджей Дуда, президент Польщі:

Я розумію Президента США, коли він стверджує про сувору реакцію у відповідь на постійне порушення Росією угоди та небажання погоджуватися на будь-який спосіб контролю. У світлі такої поведінки з боку Федерації цей крок цілком прийнятний.

Проте, солідарні з Вашингтоном не всі європейські лідери. Більшість застерігають – вихід Сполучених Штатів лише розв'яже Москві руки й дозволить відкрито виготовляти зброю масового знищення. До того ж свій ядерний арсенал почне збільшувати й Америка. А Європа ризикує опинитися в епіцентрі цих військових перипетій. Бо саме на її буферній території можуть розмістити ракетні установки.

Майя Косьянчич, речниця зовнішньополітичної служби Європейського Союзу:

Цей договір посприяв закінченню "холодної війни" та гонці ядерних озброєнь. Досі він залишається одним зі ключових елементів безпеки у Європі. Завдяки цій угоді вдалося знищити близько 3 тисяч звичайних та ядерних ракет. Ми переконані, що США та Росія повинні продовжувати конструктивний діалог, щоб й надалі дотримуватися договору.

Не змовчали й в Північноатлантичному альянсі. Там переконані, нове збройне протистояння дозволить Росії мілітаризувати й Арктику. Нагадують, Кремль вже давно міряється силою. А цьогоріч Росія влаштувала наймасштабніші з часів "холодної війни" військові навчання "Восток-2018" за участі китайських та монгольських армійців. Союзники НАТО з відповіддю не забарилися й організували у Норвегії вишкіл "Тризуб єдності", також найбільші тренування Альянсу за понад 30 років.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО:

Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності є справді ключовим документом. Але проблема полягає в тому, що жодна угода не може бути ефективною, якщо її правила поважає лише одна зі сторін. Росія не раз порушувала договір. І нарощування Москвою ракетного потенціалу становить загрозу нашій безпеці. Однак НАТО не розміщуватиме ядерні ракети в Європі у відповідь. Ми не хочемо нової холодної війни і нової гонитви озброєнь.

Білий дім пояснює, угоду розриває не лише через витівки Росії. Договір втратив свою цінність у сучасному світі, адже обмеження накладає лише на дві держави. Натомість нині заборонені ядерні ракети малої та середньої дальності розробляє низка інших країн. Часто не без допомоги Кремля. За оцінками Вашингтона, приблизно половина балістичних ракет Китаю порушили б умови ядерного договору, якби Пекін був його учасником. Тож на зміну старим домовленостям, мають прийти нові – зі значно більшою кількістю підписантів.

Джон Болтон, радник президента США з національної безпеки:

Перед нами нова стратегічна реальність. Цей договір стосувався біполярного світу часів "холодної війни". А нині у нас багато держав, які виготовляють балістичні ракети – Китай, Іран, Північна Корея та інші. Їх ця угода не стосується. Тому вони мають необмежену свободу у розробці зброї середньої дальності та зробили все для того, щоб реалізувати цю можливість.

Хуа Чунїнг, речниця МЗС Китаю:

Односторонній вихід з цієї угоди матиме негативний вплив на багато сторін. Потрібно наголосити, що будь-які звинувачення Китаю у такому рішенні є помилкою. Ми сподіваємося, що Сполучені Штати обережніше вирішуватимуть це питання шляхом діалогу і подумають тричі, перш ніж діяти.

Утім, перспектива того, що Штати змінять своє рішення, настільки ж примарна, як і те, що ядерні держави добровільно відмовляться від частини свого арсеналу. Натомість дії Вашингтона можуть спровокувати так званий "ефект доміно". Вже зараз Білий дім сумнівається, чи продовжувати Договір з Росією про скорочення стратегічних наступальних озброєнь СНО-3, який припиняє дію у 2021 році. А разом з тим ще й вирішує, чи запроваджувати нові додаткові санкції проти Кремля.

 

Христина Катарина, Час: Підсумки

Попередній матеріал
Три роки з часу трагедії у Сватовому: чому досі не все компенсували й відбудували
Наступний матеріал
Нові переговори щодо Сирії: біг по колу чи натяк на прогрес