Астрономи вважають, що вплив Юпітера і Сатурна на Землю призвів до подовження її еліптичної орбіти, в результаті чого змінився нахил осі. Про таке пише ресурс Science Alert.
Науковці заявили, що гравітаційний вплив Юпітера мав важливе значення для появи життя на нашій планеті. Газові гіганти, займаючи певні місця в системі, стабілізують орбіти інших планет і сприяють появі необхідних для життя умов, пише джерело.
Дослідники вважають, що вплив Юпітера і Сатурна призвів до подовження еліптичної орбіти Землі, що спричинило нахил її осі, утворюючи льодовикові і міжльодовикові цикли. Тобто попри настання льодовикових періодів, життя на Землі змогло з'явитися і продовжити існувати.
За допомогою досліджень науковці створили кілька комп'ютерних моделей впливу Юпітера на інші планети у випадках, якщо б він перебував на іншому місці в Сонячній системі. У більшості таких симуляцій система розпадалася протягом 10 млн років. У чверті симуляцій положення Юпітера дозволяло стабілізувати орбіту Землі і зробити її придатною для життя.
Дослідники вважають, що це суперечить гіпотезі унікальної Землі, яка передбачає, що умови нашої планети неймовірно рідкісне явище у Всесвіті.
Крім того, вчені дійшли висновку, що коли планети земного типу перебувають під таким самим впливом газових гігантів в своїх системах, вони можуть бути потенційно населеними.
Як раніше розповідав 5.ua, планета Венера могла мати придатне для проживання середовище протягом 2-3 млрд років після утворення. Ймовірно, що життя на планеті близько 700 млн років тому занапастив парниковий ефект, вважають науковці.