Академію наук України очолив Анатолій Загородній. Обирали голосуванням напередодні. Сьогодні новообраний президент мав зустріч із колегами в Інституті металофізики. А завтра представить кандидатів у президію – тобто колег, з якими здійснюватиме керування Академією наступні п'ять років. Хто такий Анатолій Загородній, що про нього говорять колеги і які надії пов'язують із його ім'ям в Академії Наук? Журналісти "5 каналу" два дні, попри заборону для преси працювати на голосуванні через пандемію, таки стежили за процесом. Далі ексклюзивні деталі перших виборів в Академії за майже 60 років.
"Прекрасна людина – діловий, і вчений добрий, і зв'язки в нього з іншими лабораторіями на Заході" та "достойний вчений, відомий в світі, в Україні, має досвід наукової роботи, має досвід спілкування з такими, як ми" – саме так відзиваються про Загороднього колеги. Він – новий президент Академії. Йому 69 років, очолював Інститут теоретичної фізики, був віцепрезидентом академії.
"Анатолій Глібович з 2015 року зробив дуже багато в плані реформування. Створення Київського академічного університету з новим форматом освіти, підтримка такого проеєкту як Академсіт", – заступник директора Інституту металофізики НАН України Віталій Бевз.
На вибори його висунули з десяток інститутів – серед них і металофізики. Саме сюди вперше вже у статусі президента академії він прийшов на загальні збори відділення фізики та астрономії. Утім пробув там недовго – поспішав у справах. Устиг сфотографуватися з ним Антон Сененко, співробітник Інституту фізики.
Антон розповідає, що вперше на виборах голосувати могли не лише академіки або члени-кореспонденти, а й делегати від кожного інституту.
"Вільних виборів до цього я на свої очі не бачив. Але по факту можна говорити, що було три активні кандидати, які проводили передвиборчі змагання. Загородній, окрім того, що він потужний вчений, він є одним з ініціаторів і просувачів реформи науки 2015 року. Я це називає євроінтеграцією української науки", – каже Сененко.
Вибори в Академії проводять щоп'ять років. Однак із 1962 року результат був відомий – академію беззмінно очолював Борис Патон. Чергову процедуру мали провести у квітні. Та через пандемію відклали. Тоді 101-річний Патон заявив, цього разу вже не балотуватиметься. Академік пішов з життя в серпні. Тож відкладати вибори вже не було куди.
Одна з дільниць розташована в Інституті проблем міцності. Аби не збирати всіх академіків разом через коронавірус, голосування розвели по відділеннях. Усього – 15 дільниць. Так виглядає бюлетень.
Центральну виборчу комісію Академії облаштували у великій залі Академії на вулиці Володимирській. Пресу на академічні вибори пускати відмовилися, мовляв, карантин. Та нам вдалося стежити за виборами бодай із вестибюля.
Президента академії наук обирають майже як Папу Римського на конклаві – цілий день і за зачиненими дверима. Офіційних коментарів ніхто не дає. А пресу навіть по сходах до конференц-зали ніхто не пропускає.
Та нам вдалося вивідати деякі подробиці. Спершу виступи кандидатів слухали через відеозв'язок. Запросили і спостерігачів.
В останній момент із бюлетенів вручну викреслювали п'ятого кандидата. Економіст Богдан Данилишин зранку дня виборів зняв свою кандидатуру. Врешті заповнені бюлетені з дільниць звозять на Володимирську.
До вечора їх порахували. Дві третини голосів віддали за Анатолія Загороднього. 7 років тому в етері "5 каналу" він – тоді просто академік – заявляв: "Попри всі складні умови ми маємо досягнення і все ще можемо запропонували суспільству і державі наші інновації".
Переконаний був Анатолій Загородній, що ми втрачаємо свій потенціал.
Тож тепер вже у статусі президента Загородньому доведеться вирішувати чимало проблем, зокрема і фінансування Академії.
"Зараз академії потрібно зробити дуже багато, щоб вирішувалися перш за все економічні питання, питання нацбезпеки та оборони", – каже віцепрезидент НАН Володимир Горбулін.
У п'ятницю академіки мають затвердити нових членів Президії – фактично команди, з якою Загородній керуватиме Академією наступні п'ять років.
Марія Писаренко, Павло Тихоненко, "5 канал"
