Символ Києва – каштан – масово гине. Особливо – на Хрещатику. Дерева не витримують умов середмістя. У столичній адміністрації обіцяють зберегти їх на головній вулиці Києва. Там створили спеціальну робочу групу з порятунку каштанів. Утім, скептично до цього ставляться екологи. Переконані: каштан обабіч жвавої дороги не житиме. Неоднозначну реакцію спричинив і запропонований чиновниками план "Б" – висадити на Хрещатику замість каштанів платани.
Петицію з вимогою зберегти каштани на Хрещатику днями зареєстрували на сайті мерії. Це реакція на пропозицію чиновників замінити їх платанами. Бо улюблене дерево киян – украй вразливе. Молоді дерева – масово гинуть. Під стінами КМДА вже порожніють лунки. Тож поряд на пробу висадили інші породи.
"Дев'ять різних порід. За результатами опитування – понад 6 тисяч осіб проголосували, протягом півроку ми проводили це опитування, і перемогли дві породи. Це, знову ж таки, символ міста Києва каштан і платан, гібридний платан, який більш стійкий, більш витривалий", – пояснює начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований.
Платани – запасний варіант, заспокоюють у мерії. Всі сили обіцяють спрямувати на порятунок каштанів.
"На каштани впливає загазованість, впливає моль. На кореневу систему впливає засоленість ґрунту, яка відбувається в нас. Ми розуміємо, що в зимовий час ми чистимо дорогу, і ці солі збираються", – пояснює в.о. гендиректора КП "Київзеленбуд" Наталія Бєлоусова.
"Говорити, що завтра платани замінять каштани на Хрещатику – це абсолютно не так. Ми хочемо зберегти каштані, і звичайно, перед КМДА теж. Для цього створена робоча група, ми долучили найкращих фахівців з профільних інститутів, щоб знайти варіант виживання каштанів у таких надскладних умовах", – запевняє заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
"Вони кидатимуть гроші на каштани, потім на платани, потім на катальпи та інші екзотичні дерева, які на Хрещатику, на жаль, просто жити не можуть", – менше оптимізму в еколога Володимира Борейка.
Каже, що в умовах загазованості не виживе ані каштан, ані платан. Пропонує натомість – білу акацію, граб чи тополю. Або ж кардинальні зміни: "Закрити Хрещатик, щоб він був не вулицею, а просто пішохідним таким місцем. Тоді там буде чисте повітря. Потім замінити ґрунт, привезти нормальний. І тоді каштани там будуть".
Як вчинити – думали і в парламентському Комітеті з питань запобігання корупції. Серед пропозицій – контролювати загазованість та відмовитися від солі на дорогах.
"Сіль використовується як найдешевший, найпростіший засіб, який дає можливість закупати якісь інші речі за непрозорими цінами. Але я вважаю, що треба бюджети певні перекинути в київському кошторисі, щоб були дорожчі реагенти, але вони будуть не такі шкідливі для всіх", – каже нардеп і член комітету Ігор Луценко
Піти на це поки що не готові у мерії. Натомість врахувати рішення обіцяють під час майбутньої реконструкції Хрещатика. Допоки ж нових дерев не саджатимуть. Нині на Хрещатику росте понад 230 каштанів. Поки що дерева "сплять". Та скільки з них вдало пережили цю зиму – стане видно уже з першими бруньками.
Олена Соловйова, Руслан Альмухаммедов, "5 канал"