Новий український правопис: наскільки категоричним має бути очищення від радянського спадку

Як реалізувати мовний закон. Перед остаточним голосуванням розгорнулася дискусія, яким має бути правопис, які старі слова мають шанс на повернення в ужиток, чи варто робити це повернення. Сперечаються не лише фахівці, а й ті, кому скорегованою мовою користуватися. І там, і там є невдоволені. Всі погоджуються: вичищати мову від радянського спадку треба. Але наскільки категоричним має бути це очищення – тут уже думки різняться

Сотні років русифікації та намагання знищити українську мову. Цей процес науковці назвали "лінгвоцидом". Досліджувати його, а ще руйнувати міфи, які тепер поширює російська пропаганда, взялися кіномитці. Наступного року відбудеться прем'єра документальної стрічки про мову.

Леся Воронюк, режисер документального фільму "Соловей співає":

Ми хочемо, щоб цей фільм першочергово подивилися російськомовні українці. Знімаємо не для того, аби когось сварити. Найбільше мене вразила історія, яку ми знімали на Луганщині. Ціле село, де були переписані прізвища людей з української на російську. Наприклад, Каплуни стали Каплунови. Мова має значення, особливо, коли ми втягнуті Росією до інформаційної війни.

Наприкінці двадцятих років минулого століття мовознавці вирішили укласти компромісний Правопис, бо в різних частинах України користувалися різними правилами. Тоді держава була розділена – під радянською та польською окупаціями. 1929 року, після палких дискусій, уклали так званий Харківський правопис. Проте діяв він не довго. Комуністи назвали його націоналістичним і заборонили. Авторів почали переслідувати.

Вертепа, взір, двигіт, кружіль. І ще сотні слів. Усіх їх радянська пропаганда повикидала із словників. І замінила іншими, схожими на російські відповідники. Як наслідок, більшість українців і не здогадується, що кружіль – це коло, а двигіт – це струс.

Одразу після проголошення Незалежності України, ініціативна група мовознавців намагалася написати новий правопис, щоби позбутися радянського штучного впливу на мову. Однак такі спроби розбилися об спротив тих філологів, які змін не бажали.

Друга спроба написати новий правопис була в 1999 році. Тоді комісія під головуванням професора Василя Німчука розробила оновлену редакцію. Вона повертала норми з репресованого правопису 1929 року.

Лариса Масенко, професор кафедри української мови НУ "Києво-Могилянська Академія":

Розглядали цей проект у президії Академії наук. Туди прийшли така сильна група супротивників змін і захисників цього ж радянського правопису. Вони виявилися сильнішими, агресивнішими і не допустили його до затвердження.

Після Революції Гідності запрацювала нова правописна комісія. Три роки роботи – і оновлений перелік правил на 200 сторінок презентувало Міністерство освіти.

Богдан Ажнюк, член Української національної комісії з питань правопису:

Правописна комісія не орієнтувалася на якийсь правопис. Комісія орієнтувалася на принципи, за якими розвиваються національні правописи української та інших багатьох мов. Правописна комісія орієнтувалася на те, що він має бути загальнодержавним і соборницьким. Він має об’єднувати людей.

То ж головні зміни запропонованого правопису такі:

  • Латинське звукосполучення "je" передати українським "є". Наприклад, проєкт, проєкція.
  • У словах грецького походження пропонується паралельне вживання "еф " і "те". Афіни – Атени, Ефіопія – Етіопія, міф – міт.
  • У художніх текстах у родовому відмінку деякі іменники можуть набувати закінчення на "и" - крови, радости, білоруси.
  • Певні слова можуть починатися на букву "и " – ирій, индИк.
  • Слова з іншомовними частками пишуться разом: експрезидент, вебсторінка. А от слова з "пів" завжди пишуться окремо.

Правописну комісію сформувала Національна академія наук та Міністерство освіти. Кожну з мовних змін затверджували відкритим голосуванням. Кожне з них проходило в суперечках.

Олександр Пономарів, доктор філологічних наук, професор:

У цій робочій групі і комісії, так вона була створена, дві третини людей були налаштовані так, щоб нічого не міняти. Робочу групу очолювала пані Єрмоленко, яка в радянські часи надсилала до видавництв списки заборонених слів. Не можна було казати "красне письменство", "либонь". Чого вона до "либонь" причепилася – не знаю. От і маємо такі результати.

Світлана Єрмоленко, голова робочої групи з розробки нової редакції українського правопису:

Це не перше десятиліття відбувається, я просто звикла вже до цього і не хочу відповідати тим же. Я вже не в тому віці, щоб гратися в ці мовно-політичні ігри.

 голова робочої групи з розробки нової редакції українського правопису

Якби склад комісії змінили, то проект Правопису був би якіснішим, переконані прихильники радикальніших змін. Вони впевнені – цю редакцію Правопису затверджувати не можна, позаяк вона не до кінця очищує мову від радянського спадку.

Лариса Масенко, професор кафедри української мови НУ "Києво-Могилянська Академія":

Бюро, метро, кіно – вони пропонують залишить невідмінюваними. У нас би воно мало відмінюватися за прикладом "Дніпро". Але річ у тім, що у російській вони не відмінювані, ну от і нав'язали це Україні. Наприклад, Гельсінкі, гінді, гокей. Всі вони пишуться в нас через літеру "х". Знову ж таки через вплив російської мови.

У Міністерстві освіти оновлений правопис затверджувати готові. Пояснюють: місяць цей проект обговорювала громадськість. Отримали понад три тисячі пропозиції. Наприкінці жовтня їх розглянуть. Відтак внесуть на затвердження урядом. Ймовірно, до кінця року.

Максим Стріха, заступник міністра освіти та науки України:

Завжди будуть люди, які заперечуватимуть будь-які зміни. Завжди будуть люди, які вимагатимуть найрадикальніших змін, а всі, хто проти – ті зрадники. Але на цих ми не орієнтуємося. Важливо знайти широкий консенсус. Там є представники провідних мовознавчих установ Національної академії наук, там є представники десяти університетів. І треба, щоб принаймні 80% цих людей ці ідеї сприймали.

заступник міністра освіти та науки України

Для вступників, які навесні складатимуть Зовнішнє незалежне оцінювання, Міністерство освіти обіцяє перехідний період. Тобто тести абітурієнти писатимуть ще за старими правилами. Коли внесуть зміни до шкільної програми – чиновники прогнозувати поки не беруться.

Сергій Барбу, Василь Дмитрієв, Олексій Тищенко, Час: Підсумки

Попередній матеріал
Кінець церковної окупації: як Константинополь виправив свою історичну помилку щодо України
Наступний матеріал
Загибель акторки "Дизель Шоу": всі подробиці моторошної ДТП та перші свідчення водія вантажівки – сюжет