Закон про мову: чи змінять жорсткі норми та чому голосування буде непростим

Об’єктиви телевізійних камер, які відстежують кожне парламентське скликання вочевидь пам’ятають 2012 рік. Мовні баталії у сесійній залі парламенту розсварили зал і суспільство.

Тоді за мову "билася" Партія Регіонів. І закон таки ухвалили. Він фактично встановлював двомовність. А деякі місцеві і обласні ради надали російській статус регіональної. За два роки Верховна Рада закон зрештою скасувала. Але тоді, щоб не підвищувати градус напруги, його не підписав в. о. голови парламенту. Похоронили закон Ківалова-Колєсніченка лише на початку цього року. Його визнали неконституційним. Після чого в законодавстві утворився мовний вакуум.

У сесійній залі з’явилося відразу чотири "мовні ініціативи". Але лідирувала одина. Над ним працювали депутати з різних фракцій. Але щось пішло не так – президентська фракція не давала голосів. Блок Петра Порошенка назвав ухвалений закон репресивним і каральним. Автори документА їм опонували.

Новий запропонований документ прописує створення нових державних структур. Усі чиновники змушені будуть доводити своє володіння українською мовою. Цим займатиметься Національна комісія зі стандартів державної мови. Іспити проводитиме Центр української мови.

Кандидат у президенти і, приміром, депутат будь-якого рівня має обов’язково скласти мовний іспит і отримати сертифікат. Іноземець, який претендує на громадянство, теж без документа його не отримає. Вільно володіти мовою, крім високопосадовців, мають силовики, судді, адвокати, освітяни та медики.

Іван Крулько, народний депутат, "Батьківщина ":

Ви підіть влаштуйтеся на роботу в Британії, що вам скажуть? Дайте сертифікат про знання англійської мови. А ви кажете – я можу говорити. А вам кажуть, те що ви знаєте, то одне, ви сертифікат дайте про те, що ви склали тест відповідної кваліфікації.

Тарас Шамайда, координатор руху "Простір свободи":

Кожна людина в Україні зможе отримати послугу, інформацію, обслуговування, товари українською мовою в будь-якій публічній сфері.

Це про те, що мовою обслуговування у всіх закладах має стати українська, це прописано в законі. І лише за згодою клієнта послуги можуть надаватися іншою мовою. У такий спосіб автори закону хочуть захистити державну від подібних випадків.

Після того, як закон набуде чинності, за такі відмови надавача послуг можуть оштрафувати. Передбачена і адміністративна відповідальність, і кримінальна. Це саме стосуватиметься і публічних виступів.

Микола Княжицький, народни депутат, "Народний фронт ":

Якщо людина буде виступати в законодавчому органі іноземною мовою, то це заборонено. За це буде адміністративне покарання, штраф від трьох до 5 оподаткованих мінімумів. Якщо людина буде зневажливо говорити про українську мову загалом – за це кримінальна відповідальність.

До покарання за наругу над Державним прапором, гербом чи гімном додадуть ще приниження чи зневажання мови. І за цією статтею можливий арешт до шести місяців. Скарги на порушників від громадян прийматиме Уповноважений із захисту державної мови. Автори закону пропонували ще й мовні патрулі, але потім від них відмовилися. Санкції за мову обурили Опозиційний блок передусім і не лише.

Олександр Вілкул, співголова фракції "Опозиційни блок":

Якщо нянечка в дитячому садку комусь щось скаже не українською мовою – штраф. А в особливих випадках можлива і кримінальна відповідальність, можна в тюрму сісти. Яка ж це Європа? Це диктатура.

Роман Семенуха, народний депутат, "Самопоміч ":

Я також вважаю, що ця норма є огидною і принизливою. Я думаю, що це та річ, яку треба прибирати між першим і другим читанням.

Тарас Шалайда, координатор руху "Простір свободи":

Я думаю, що ця система більше превентивна, як тільки будуть попередження і перші штрафи – кількість порушень зменшиться. Так само як зараз діє закон про квоти на українські пісні.

Юрій Береза, народний депутат, "Народний фронт":

Ми зробили перший крок. І так крок за кроком.

Але частина президентської фракції, чиї голоси стали по суті вирішальними, під час голосування, аргументи на користь мовних штрафів до останнього не сприймала. Законопроект, авторства їхнього колеги з фракції, був м’якшим і скоріше декларативним. Ані штрафів, ані покарань.

Оксана Білозір, народний депутат, "Блок Петра Порошенка":

Я хочу, щоб мою мову шанували. У нас неправильна філософія в тому законі, нам потрібно давати бонуси тим людям, тим сферам послуг, за те, що вони обслуговують державною мовою. А не карати їх за те, що вони це не роблять. Вони приховають ненависть до нашої мови, вони чинитимуть супротив і це буде конфлікт.

Саме через спротив президентської фракції підтримувати закон про мову, який схвалив комітет, в залі і зчинився ґвалт. Але закон таки ухвалили. Звісно, не з першої спроби. Президентська фракція таки дала голоси і відбивалася від закидів своїх колег.

Ганна Гопко, народний депутат, позафракційний:

Мені здається, що хтось у фракції Президента зумисно підставляв Президента. Я би на місці Президента проаналізувала поведінку своїх депутатів. Це якісь КГБістські методи, або хтось працює на іншого кандидата, або на іншу державу.

Ірина Луценко, Представник Президента у ВР:

Мова – так само як і Єдина Помісна Церква, так само як і сильна армія – є запорукою незалежності і злагоди суспільства.

Найближчі два тижні документ готують до другого читання. Це означає, що його ще можуть переписати. Принаймні на це розраховують ті, хто неохоче тиснув на кнопки. А відтак, голосування буде непростим.

Анна Мірошниченко, Юрій Усік, Олексій Тищенко і Олексій Іванченков, Час. Підсумки.

Попередній матеріал
Пам'яті легендарної Монсеррат Кабальє: як зійшла зірка "Королеви опери" та що діва називала найголовнішим у житті
Наступний матеріал
Китайський досвід у гідроенергетиці: як нові технології допоможуть Україні покращити стан ГАЕС