Візантійський тиждень. Україна почула те, що так довго чекала: право на помісну автокефальну церкву – є. А от як це було сказано – просто майстер-клас.

Константинополь не надав згадане право, Вселенський престол вчинив і хитріше, і мудріше: він відновив те, що вже колись було. По суті, виправив свою давню помилку і пояснив: вона була спричинена історичними реаліями. Це важливо, бо саме це підриває основи російської скрєпності і політико-церковної риторики.

Втім для України зараз важливо не рефлексія РПЦ. Київ на порозі серйозних викликів: гарантувати збереженість церковних реліквій, унеможливити провокації, коли хтось почне на когось тиснути силою, недопустити під личиною хресних ходів демаршів російських бойовиків в рясах. А головне – швидко і якісно провести Собор і обрати патріарха єдиної церкви. Того, кому Вселенський і передасть Томос. Детальніше про томос для української церкви – далі у сюжеті.

"Героям слава, дякуємо!!" – офіційні українська гасла і подяка під вікнами Вселенського Патріарха. Ці люди 4 тижні йшли пішки з України до Стамбула, щоб стати свідками історичної події.

Не сумнівалися в цьому й представники Вселенського Патріарха в Україні. Які після вивчення ситуації в Україні, прибули на Синод відзвітувати про готовність українських православних до єднання і незалежності.

Єпископ Еммануїл, який відповідає за українське питання у вселенській Патріархії, зачитує рішення: "Священний Синод детально та тривалий час обговорював церковну справу України та ухвалив після розширеного обговорення підтвердити вже прийняте рішення про те, щоб Вселенський Патріархат приступив до надання автокефалії Церкві України". 

За результатами дводенних обговорень церковної незалежності України, Синод видав документ з 5 пунктів. Ним не лише підтверджується намір Константинополя завершити процес створення української Автокефалії – тобто самокерованої церкви (пункт 1), – а й скасовується документ, який дозволяв Московській церкві затверджувати предстоятелів Православної церкви у Києві (пункт 4). Його видали ще в 1686 році. Після чого Київська митрополія перейшла під управління Москви. Своїм рішенням від 11 жовтня 2018-го Константинополь повертає Київ у свою канонічну юрисдикцію.

Предстоятель УПЦ Київського патріархату Філарет говорить: "Українська церква ніколи не була Автокефальною. Вона мала широкі права за Київських князів, але знаходилася в складі Константинопольського патріархату. А потім потрапила в неволю Москви і теж була несвобідною. В ХХ столітті, коли виникла УНР, нібито відродили автокефальну церкву, але тут же вона й загинула. А те, що зараз відбувається, – за 1030 років вперше".

Своїм рішенням Константинополь також повернув до лона церкви патріарха Філарета і митрополита Макарія та вірних Української православної церкви Київського патріархату і Української автокефальної православної церкви.

Крок за кроком Вселенський Патріархат втілював те, чого українська церква була позбавлена понад 300 років. Незалежна українська православна церква виявилася непростим завданням. Вселенській Патріархії, а вона є першою серед рівних, довелося вислуховувати скарги, шантаж і погрози від Російської православної церкви. Та не може змиритися, що українські віряни їй не належатимуть. І за останні півроку таких ультиматумів з Москви було чимало. Але, зрештою, Константинополь їх проігнорував.

Після того як у квітні заговорили про можливість надання Вселенським патріархом автокефалії українській церкві, російські посланці роз'їхалися по іншим помісним православним церквам з проханням, щоб ті натиснули на Вселенський Патріархат. Більше того переконати про шкоду такого рішення до Варфоломія особисто приїжджав патріарх Російської церкви Кирил.

Безрезультатно. Тоді московська церква робить ультиматум: припиняє свою участь в структурах під верховенством Вселенського Патріархату, припиняє згадувати Варфоломія під час Богослужінь та призупиняє співслужіння з їхніми єрархами. І після рішення Синоду у Константинополі збирається у понеділок, 15 жовтня, на свій Синод у Мінську, до слова на історичній території Київської митрополії. Готує, як сказано, адекватну і жорстку відповідь щодо рішень, які ухвалив Вселенський патріархат.

В Києва своє розуміння, що таке духовна єдність.

Президент України Петро Порошенко під час виступу на Софійській площі до Дня захисника України, сказав: "Патріарх Кирил Російської православної церкви молиться за російське воїнство, яке вбиває українських воїнів, вбиває цивільне населення, вбиває українців. А у нас в Україні, на жаль, є храми, які все ще поминають патріарха Кирила, який відправляє ці молитви. Я думаю, що це точно не для українського народу. І хіба можуть храми, в яких лунають молитви за патріарха, який молиться за російське військо називатися українськими? Я гарантую, що не буде жодного тиску. Я гарантую, що буде збережено право своєї дороги до Бога кожного українця. Але я просив би просто задуматись, замислитись і паству і вірних цієї конфесії".

"Єсть такий закон – у вільній державі вільна церква", – його називають лідером "проукраїнського крила" в Українській православній церкві Московського патріархату. 78-мирічний митрополит Софроній – один із небагатьох ієрархів, хто відкрито заявив про свою позицію щодо Помісної Церкви в Україні.

Митрополит каже: "Якби навіть та Москва подумала розумно, просто сказати:  – ну був такий період, а тепер, хочуть наші чи не хочуть, але дивлячись на стан речей на Україні, треба вирішувать питання заради людей".

Заради вірян тепер він і його однодумці з Московського патріархату, а також представники донедавна невизнаних світовим православ'ям Київського патріархату і української автокефальної церкви мають зібратися на Собор і обрати голову помісної церкви. Саме йому з Константинополя передадуть Томос – юридичний документ про автокефалію православної церкви в Україні. 

Ірина Герасимова, Сергій Клименко, "Час. Підсумки тижня"  

Дивіться також фотогалерею за темою: