"Турбулентність" – культова відеоінсталяція від іранської художниці Ширін Нешат у Києві. 20 років тому мисткиня створила роботу про гендерну нерівність між чоловіками та жінками.
"Турбулентність" стала переможницею Венеційської бієнале. Відтоді – неабияк популярна і курсує світом. Побачити в Україні її можна до 16-го червня в арт-просторі фонду "Ізоляція". Враженнями ділиться Валерія Павленко.
Кілька хвилин інсталяції іранської художниці вже встиг побачити Кирило Харитонцев. Утім, про що ж вона та як стосується гендеру – поки що не зрозумів.
"Дуже цікаво. Я, правда, з цього шматочка не надто поки зрозумів, у чому суть гендерного питання конкретно. Дуже тривожно, дуже рвані, дуже відчувається, що ці звуки більше про нестабільність. Про бажання того, щоб їх почули", – ділиться враженнями відвідувач.
У приміщенні один навпроти одного – два монітори. На одному – під музику співає чоловік, на іншому мовчки стоїть жінка. До Ісламської революції співати на публіку вона не мала права. Тільки-но чоловік стихає – жінка підхоплює його. Але її виступ без слів. Радше нагадує вигуки.
Охочих відчути "Турбулентність" виявилося чимало. Кожен шукає щось для себе.
"Мабуть, все так само, як і у 98-му. Жінки вже більш видимі у політиці та інших якихось важливих посадах. Але їх усе ще меншість", – каже відвідувачка Катерина.
"Художниця порушує проблематику в тому, що чоловік завжди у вигіднішому становищі, ніж жінка. Я ставлюся спокійно. – Що ви маєте на увазі спокійно? – Я б не говорив про це у своєму мистецтві. Не підвищував би цю проблему", – ділиться своїми враженнями глядач Дмитро.
Що саме відбувається насправді – пояснює кураторка інсталяції Сіла Брозис. Важливі деталі: виступ чоловіка відбувається на тлі заповненої вщерть зали під оплески глядачів. Натомість жінка – геть одна. Ані людей, ані музики. Двадцять років тому таким чином Ширін Нешат намагалася привернути увагу суспільства до нерівності між чоловіком та жінкою.
"Жінка стоїть на сцені одна. І співає вона в незвичний спосіб. Це звуки. Досить гучні та абстрактні звуки. Жодних слів. Це дуже символічна частина. Вона стосується як рідної країни Ширін Нешат – Ірану, так і ситуації з дискримінацією сьогодні", – пояснює куратор інсталяції Сіла Брозис.
Щоби встановити два екрани та поєднати між собою всі звуки, – інженери витратили чотири дні. Двадцять років тому для цього знадобилося б щонайменше кілька тижнів.
"Інсталяції такого типу досить складні, тому що відео треба синхронізувати. Два потоки аудіо та відео синхронізовано ідуть разом на два різні екрани. Відео залежить одне від одного. І одночасно синхронізуються події на одному відео і на другому", – розповідає директор з розвитку комунікацій фонду "Ізоляція" Михайло Глубокий.
В арт-просторі "Ізоляція" такою виставкою неабияк тішаться. Так само, як Ширін Нешат змушена була втекти свого часу з Ірану, засновникам простору довелося залишити 2014-го рідний Донецьк.
"Для нас це близько, тому що ми інституція з Донецька, яка втратила свою батьківщину. Ширін через призму традицій свого суспільства розглядає проблеми цього суспільства. Великий сигнал про те, щоб подумати щодо того, де, як ми живемо і як хочемо жити в майбутньому" – зауважує засновниця фонду "Ізоляція" Любов Михайлова.
Окрім самої інсталяції, тут організували й онлайн-проект під назвою "Турбулентність бути жінкою". Охочих запрошують долучитися до поширення інформації про дискримінацію. Зокрема, гендерну.
Валерія Павленко, Дмитро Демішев, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею:
"Зала шаленіла": чим дивував столицю геніальний скрипаль Девід Гарретт – ФОТО
