афиша лого

Державний естрадно-симфонічний оркестр з головним дириґентом Луїджі Ґаджеро готує наступну музичну подорож

Цього разу слухачі вирушать до Франції

Державний естрадно-симфонічний оркестр разом з головним дириґентом Луїджі Ґаджеро після резонансного першого концерту готує наступну музичну подорож.

17 березня о 19:00 в Будинку звукозапису Українського радіо (вул. Первомайського, 5в) відбудеться концерт "Danses et Contredanses / Танці та контраданси". Цього разу слухачі вирушать до Франції.

У програмі – сюїта з опери-балету "Галантні Індії" Жана-Філіппа Рамо, яка поєднує екзотичну фантазію із духом епохи рококо. Імпресіоніст Клод Дебюсі представлений своєю віртуозною Рапсодією для кларнета з оркестром. "Pacific 231" Артура Онеґґера – твір 1923 року, прекрасний гімн швидкому локомотиву, який ініціював справжній бум музичної машинерії. Нарешті, Моріс Равель прозвучить у програмі двічі – із дитячим циклом "Матінка гуска" та справжнім хітом "Болеро".

Luigi

У дослідженні, яке проводилося у Франції в середині 70-х років минулого століття, лише шість із тисячі французів могли назвати автора "Болеро", інші вважали цей твір фольклором. А чи ви можете наспівати його ви? Приходьте на концерт вишуканої французької музики і повторюйте його мелодії з насолодою.

Luigi

ПРОГРАМА:

Жан-Філіпп Рамо. Сюїта з опери-балету "Галантні Індії"
Моріс Жозеф Равель. Матінка гуска (оркестрова версія)
Артур Онеґґер. Pacific 231
Клод Ашіль Дебюссі. Рапсодія для кларнета з оркестром
Моріс Жозеф Равель. Болеро

Kyiv State Symphony Orchestra / Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр
Луїджі Ґаджеро, дириґент (Luigi Gaggero)
Дмитро Пашинський, кларнет (Dmytro Pashynskyi)
Дар’я Кольцова, відеоарт (Darya Koltsova)
Любов Морозова та Юрій Макаров, ведучі

"Французька музика спільно з італійською розділяє театральний підхід, тобто емоції представлені наче на сцені театру. Втім, якщо італійська музика загалом близька людським емоціям і пристрастям, французька усе перетворює на "казку". Розкіш, магія, краса, хтивість і раціональний порядок є майже постійними інгредієнтами французької музики з XVII століття і до сьогодні. Тому якщо Рамо бачить танець, кольори і красу навіть у рухах невідомих рабів у ланцюгах, які тільки-но прибули до Парижа, Онеґґер малює локомотив, використовуючи найприманливіші палітри. І Дебюссі, і Равель створюють нереальні казкові атмосфери – світи принцес, монстрів, німф з безпрецедентною ніжністю... Мистецтво для них – не трансформація людського болю (як у німецькій музиці), а вигадування чогось зовсім іншого з нашої повсякденної реальності, це створення зачарованих садів. Таким чином, від барокових танців Рамо до "Болеро" Равеля французька музика дозволяє нам ТАНЦЮВАТИ, з вишуканою елеґантністю та нашими найпотаємнішими мріями"
(дириґент Луїджі Ґаджеро)

 

Попередній матеріал
Стало відомо, коли багатодітні сім'ї почнуть отримувати доплати
Наступний матеріал
Брифінг речника Міністерства закордонних справ України Катерини Зеленко – відео