Ця страва була надзвичайно популярною у Радянському Союзі, пише "Дивогляд". Бо складалася із найдоступніших продуктів – картоплі, буряка, моркви і, звичайно ж, дешевого оселедця, якого завжди можна було знайти в магазинах. Усім відомо, у "наймогутнішій державі світу" на кожного жителя знайшлося би по танку. А от з продуктами і промтоварами було не дуже.
Справжньої вишуканості та багатства "шубі" додавав майонез. Хоча у селах це був взагалі небачений делікатес.
Історія виникнення "Оселедця під шубою"
Виявляється, салат цей придумали набагато раніше. Ще у 19 столітті у кулінарних книгах Скандинавії та Північної Німеччини можна знайти рецепти страв із тим самим набором інгредієнтів. Їх називали "оселедцевими салатами" - Sillsallad, Sildesalat або Heringssalat.
В англійському кухонному збірнику 1845 року знайшли рецепт шведського салату, у якому на дно тарілки викладаються смужки норвезького оселедця, а зверху риба покривається шарами буряка, картоплі, солоних огірків. Зверху все посипалося дрібно порізаними яйцями і не перемішувалося.
У кінці 19 століття в Російській імперії до столу подавали салат під назвою "оселедцевий вінегрет". Інгредієнти добре знайомі: голландський оселедець, картопля і буряк.
Легенда про виникнення назви Ш.У.Б.А.
Ходить легенда, що "оселедець під шубою" з’явився одразу після Жовтневої революції, коли навколо панував суцільний безлад і продовольчий дефіцит.
У 1918 році, коли ситуація у суспільстві була дуже напружена, народ збирався у шинках і влаштовував гучні дебати, напиваючись. Закінчувалося це все часто бійками, побиттям посуду і ламанням меблів. За легендою, власник кількох московських шинків, підприємець Анастас Богомілов, хотів знайти рішення, як припинити цей безлад. Тож кухар Аристослав Прокопцев запропонував вгамувати революційних бунтівників, "впливаючи на їхні шлунки".
У страві, яку він запропонував, кожен інгредієнт мав стати справжнім символом:
- овочі – селяни,
- буряк – червона армія,
- оселедець – пролетаріат,
- майонез – буржуазія, щоб не забувати про ворогів.
Деякі історики стверджують, що слово "шуба" – це насправді абревіатура від фрази "Шовинизму и Упадку Бойкот и Анафема" ("Шовінізму та Занепаду Бойкот та Анафема").
Богомілов, за легендою, вперше представив цю страву якраз напередодні Нового року. З того часу вона і стала одним із головних символів радянського новорічного столу. За популярністю "Шуба" поступалася хіба що салату "Олів'є".
Хоча, купець з таким прізвищем у списку гільдій не значився, а жодного документу із абревіатурою Ш.У.Б.А не знайшли. То ж це, швидше за все, не більше, ніж просто цікава вигадка.
Вже в СРСР салат "оселедець під шубою" у кулінарних збірниках з’явився наприкінці 1960-х.
За класичним рецептом з радянських часів оселедець під шубою готується так: поверх шматочків оселедця викладають шари цибулі, картоплі, моркви та буряка. Іноді додають дрібно нарубані варені яйця. Кожен шар промазують майонезом, потім ставлять салат у холодильник на кілька годин.
Ми ж пропонуємо вам спробувати вам кілька оригінальних варіацій цього салату.
Читайте також:
- Різдвяний смаколик: рецепт медових пряників від Лізи Глінської
- ТОП-5 традиційних рецептів куті з різних регіонів України
- Як обрати якісне шампанське на Новий рік
Якщо ви втомилися від серйозних новин і хочеться трохи розслабитися, підписуйтеся на наш канал у Telegram. Дивогляд 5.UA – тут може бути страшно, але весело!
