Передусім зазначимо, що люди за давніх часів намагалися зберігати свіжість продуктів, бо це уповільнювало розмноження мікроорганізмів. Останні можуть стати причиною захворювання або гниття продуктів.
Донедавна вважали, що наші пращури лише штучно охолоджували, засолювали, сушили, коптили та квасили продукти. Однак, "Дивогляд" із посиланням на Live Science розповість, що вони не обмежувалися цими методами.
Науковці встановили, що давні мисливці-збирачі користувалися кількома методами, які продовжували "термін придатності" продуктів. Зокрема, це стало можливим завдяки виявленій у 2015 році двома американськими фермерами тазовій кістці мамонта.
Це сталося у Мічигані, куди відразу вирушили дослідники. Ті провели розкопки та отримали додаткову корисну археологічну та палеонтологічну інформацію.
Зберігання м'яса у ставках
Відомо, що понад 11 тис років мамонти населяли Північну Америку. Якщо мисливці-збирачі вбивали цю величезну істоту – це було справжнім подарунком, який вони не хотіли втрачати. Спійману тварину забивали на місці та деякі шматки м'яса залишали у неглибоких і дрібних ставках.
Читайте також: "Ми можемо це зробити": учені хочуть оживити мамонтів і заселити ними тундру
Читайте також: "Дуже рідкісне явище": астронавт із МКС сфотографував спалах на Землі, схожий на вибух атомної бомби – фото
Читайте також: "Людина-дракон": знайдений 88 років тому череп може належати невідомому виду людини – фото
Це дозволяло використовувати рештки у майбутньому. Учені стверджують, що м'ясо зберігалося не через воду, а завдяки бактеріям лактобацил, які виробляють молочну кислоту – хімічний побічний продукт анаеробного дихання.
Останнім називають дихання мікробів, яке користується окисленими сполуками, що окислює органічні та неорганічні речовини. М'ясо заселялося бактеріями, а м'язова маса зберігалася завдяки молочній кислоті.
За словами професора та куратора Музею палеонтології Мічиганського університету Деніела Фішера, продукти залишалися свіжими також через вплив низької температури та малого вмісту кисню у воді. Він теж провів подібний експеримент, де використав коня, ягня та оленя, за одним винятком – перед вживанням м'яса вчений його попередньо зварив, щоб позбутися шкідливих бактерій.
Рештки зазначених тварин провели кілька місяців у невеликих холодних ставках. Виявилося, що вони залишилися їстівними.
"Молочна кислота пом'якшує м'ясо. Вона справді надає сильний запах і смак, як сир Лімбургер. В результаті їжа виходить досить незвична", – розповів Фішер.
Закопування їжі у болотах
Цим методом у давнину користувалися люди, бо він захищав продукти від сонячного світла, тепла та кисню. Для цього вони віддавали перевагу торф'яним болотам – прісноводним водно-болотним угіддям, які зазвичай складаються з торфу (частково розкладена рослинна речовина).
Прохолодне середовище, низький вміст кисню та висока кислотність чудово підходили для їжі, яка швидко псується. Приклади цього способу зустрічаються на території сучасної Північної Європи, мешканці якої, наприклад, поміщали у болото олію.
Окрім цього, археологи проводили розкопки та вилучили із заболоченого бруду грудочки воскоподібної речовини, яка нагадала парафін. Завдяки хімічному аналізу науковці встановили, що це молочний продукт, який вже назвали "болотною олією".
За словами доцентки Університетського коледжу Дубліна Джесіки Сміт, торф'яні болота допомагали раннім сільськогосподарським громадам зберігати їжу, яка швидко псувалася, протягом тривалого часу. Наприклад, це стосувалося молочних продуктів.
"Для нас дуже дивно усвідомлювати, як можна зберігати молочні продукти в болоті, проте для давніх людей це була звичайна практика. Торф'яники відкривають для нас вікно в доісторичну сільськогосподарську практику, яка давно зникла"
Читайте також: Археологи виявили у Румунії скелети стародавніх людей з урнами на черепах – фото
Якщо ви втомилися від серйозних новин і хочеться трохи розслабитися, підписуйтеся на наш канал у Telegram. Дивогляд 5.UA – тут може бути страшно, але весело!
