Позаторік у Софії Київській відбувся Об'єднавчий собор, на якому представники всіх православних церков, Київського патріархату, Автокефальної церкви та частини Московського патріархату об'єдналися в Помісну церкву України та обрали її предстоятеля – митрополита Епіфанія. Учасники тих подій розповідають: Москва на кожному кроці намагалася зірвати процес. Як це було – далі в сюжеті журналістів "5-го".
"Я б хотів, найперше, подякувати всім вам, тут присутнім сьогодні на площі, бо ви стали учасниками цієї історичної події", – сказав предстоятель ПЦУ Епіфаній.
Ця подія готувалася з 2015 року, коли розпочалися переговори зі Вселенським Патріархом, розповідає тодішній радник президента Ростислав Павленко. Не гаяла часу і Росія.
"Вони теж дуже активно намагалися переконати Вселенського не давати Томос, вони брехали про те, що тут почнуться релігійні війни. Вони розповідали, що українські православні не потребують ніякої допомоги, що вони абсолютно щасливі в УПЦ МП", – зауважив нардеп Ростислав Павленко.
У квітні 2018 року Вселенський Патріарх заявив, що Україна може отримати Томос. Аби дотриматися процедури, потрібні були звернення від президента України, Верховної Ради та єпископів усіх православних церков. Попри активний спротив керівництва Московського патріархату, 12-ро архиєреїв таки звернулися до Вселенського Патріарха. У листопаді 2018 року Варфоломій запросив представників церков узяти участь в Об'єднавчому соборі.
У Софійському соборі зібралися архиєреї Київського патріархату та Автокефальної церкви, від Московського прийшли двоє. Запрошені були також священники і миряни. Головував на соборі представник Вселенського Патріарха митрополит Гальський Еммануїл, як гість був присутній тодішній президент Петро Порошенко.
15 грудня 2018 року тут, під стінами Софії, тисячі людей від самого ранку чекали рішення Об'єднавчого собору, але, попри складну і тривалу підготовку, розпочався він не одразу.
З'являлися повідомлення про те, що хтось з архиєреїв московського патріархату не може доїхати, а в Києво-Печерській лаврі нібито готуються провокації. Утім були й інші загрози.
"Деякі представники Київського патріархату вимагали певних умов, певних гарантій і собор десь дві-три години не міг розпочати свою роботу. Але коли почалася робота, все було дуже конструктивно. Я б сказав, навіть, урочисто-конструктивно", – зазначив релігієзнавець Олександр Саган.
Після Об'єднавчого собору та отримання Томосу релігійні громади Московського патріархату почали активно переходити до Православної церкви України. А після зміни влади у травні 2019 року темпи різко сповільнилися.
"А що дивуватися, якщо ми чули, як колишній заступник голови Офісу президента розказував, що це незаконно, що вони будуть ще переглядати. Трофімов, здається, його прізвище. А далі, знаєте, чиновники і судді отримують сигнали. І почалися палиці в колеса, почалася шалена судова атака на церкву", – наголосив нардеп від "ЄС".
Віктор Мартиненко одним із перших перейшов до Православної церкви України. Каже: тиск із боку Москви триває.
"Був тиск. І зараз на багатьох священників є тиск. Багато ідеології, агітації, пропаганди і поливання брудом іде з тієї сторони, з північної, за останні роки", – каже священник ПЦУ.
Намагається Росія перешкодити визнанню ПЦУ й іншими православними церквами світу.
"Ми знаємо, що Москва включає для протидії не тільки релігійні, але й політичні й економічні фактори. Але це їм мало допомагає. На сьогодні вже чотири церкви нас визнали. Я думаю, що цей процес буде продовжуватися. І в міру зовнішнього визнання будуть рости і внутрішні переходи", – наголосив Саган.
З часом, прогнозує вчений, Московський патріархат в Україні стиснеться до розмірів етнічної російської меншини.
Ірина Шевченко, Леся Головата, Валентин Стрельцов, Олексій Іванченков, "5 канал"
У Константинополі екзарха Вселенської Патріархії в Україні висвятили на єпископа – ФОТО
