Про що рохкає порося? Розібратися в цьому, як не дивно, може допомогти штучний інтелект. Данські вчені розробили алгоритм для дослідження емоцій у тварин. Програма аналізує звуки свиней і допомагає біологам розібратися, чи щаслива тварина. Як допомагає штучний інтелект фермерам – дізнавалася журналістка "5 каналу" Анастасія Кокалко.
Хрюкання, рохкання і бурчання. Не з кави починаються ранки данських біологів. Низка вчених від світання до смеркання не вилізають із свинячих ферм. Вони записують усі звуки, які видають ці прекрасні створіння. Далі в хід іде штучний інтелект – перекладач зі свинячої. Алгоритми тепер здатні визначити, чи свинки щасливі чи роздратовані.
"Мої дослідження зосереджені на тому, як тварини виражають емоції. І проект про поросят був частиною великої співпраці з ЄС, яку ми розпочали у 2016 році. Потім нам було цікаво розробити інструмент для фермерів, який міг би дозволити їм знати, про що говорять їхні свині. Ми зібрали величезну базу звуків від свиней різного виду та віку. І розробили штучний інтелект, який повідомляє нам, чи це сигнал позитивної емоції чи негативної. Тепер з таким швидким розвитком штучного інтелекту дуже просто робити такі програми", – розповіла біологиня Копенгагенського університету Елоді Мандел-Бріфер.
Вчені з університетів країн ЄС використовують тисячі записаних звуків свиней у різних сценаріях. Вони виявили, що різні звуки сигналізують про різні емоції. Коротке бурчання, наприклад, свідчить про позитивні емоції, а от довге –навпаки, ознака дискомфорту. Високі звуки, як-от вереск чи крик – це сигнал про стрес, наприклад, коли тваринам боляче чи їх розлучають одне з одним. Хоча більшості фермерів уже мають інструменти для розуміння стану своїх тварин у загонах, та більшість вимірюють тільки фізичні показники. А новий алгоритм зможе попереджати фермерів про дискомфорт у їхніх тварин до появи фізичних ознак.
"Це фантастичний інструмент. Він відкриває більше можливостей порівняно з ручним переглядом записів. Це насамперед набагато швидше. Перегляд та класифікація всіх звуків займає вічність. Це дорого, і ви не отримаєте записи одразу. А зі штучним інтелектом можна буде отримати дані в режимі реального часу", – зазначає біолог Копенгагенського університету Джеппе Xаве Расмуссен.
Аналіз даних штучним інтелектом уже показав, що льохи на відкритих, органічних фермах чи фермах на вільному вигулі, де вони мали можливість бродити та борсатися у багнюці, нахрюкували менше стресових випадків, ніж тварини, вирощені традиційним способом. За словами біологів, цей ШІ можна переформатувати у застосунок, зручний для фермерів, щоб вони могли поліпшити добробут своїх вихованців. Та поки що цей диво-алгоритм став у пригоді лиш дослідникам.
"Якийсь аналіз я роблю сама. Проте моя команда використовує штучний інтелект і весь процес стає набагато швидшим. Наприклад, якщо ми робимо щось вручну, то потрібно переглядати всі записи від початку до кінця. Але якщо ми добре налаштуємо ШІ, то він сам зможе вибирати конкретні звуки для нас", – зазначає біологиня Копенгагенського університету Елоді Мандел-Бріфер.
Данські вчені кажуть, що програма також може стати у пригоді для маркування типів ферм, щоб споживачі могли робити свідомий вибір продукції. До того ж, якщо базу звуків розширити, цей штучний інтелект застосовуватимуть для розуміння емоцій інших ссавців.
Анастасія Кокалко, "5 канал"
Читайте також: "Не зможемо виїхати – будемо разом помирати": як на Донеччині, під обстрілами рф, працює притулок для тварин – "Невигадані історії".
Дивіться також:
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
