Українські бізнесмени у Польщі демонструють дива виживання під час карантину. Коли польські підприємці за 2,5 місяці карантинних обмежень закривалися і простоювали, українські часто продовжували працювати, шукаючи ідеї, як вистояти в скрутних обставинах. У Польщі чимало українців володіють салонами краси, кав'ярнями, хостелами, готелями і навіть великими підприємствами, які працевлаштовують поляків. Їхні історії розповість спеціальна кореспондентка "5 каналу" у Варшаві Маргарита Ситник.
Тістечка з буряка, шоколадні батончики із пшона і фініків – для тих, кому солодке не можна, але відмовитися складно. Власне кафе з корисним солодким для алергiків, діабетиків та любителів здорового харчування подружжя Закревських відкрили за тиждень до запровадження карантину. Їхні тортики без цукру і мінімальної кількості калорій стали ідеальною втіхою для всіх, хто не хотів набрати зайві кілограми, сидячи вдома.
"В перший же день ми і не думали закрити. Ми не хотіли лишати задоволення клієнта ще в такий тяжкий період, коли усі в домах закриті. Такі невеличкі радості, солодкі радості в цей такий складний час", – каже Лілія Закревська, власниця кав'ярні.
Кафе Закревських стало винятком із закономірності, яку відзначають польські економісти. Вони твердять – найтяжче в карантин довелося фірмам, які працювали менше ніж рік і не встигли обзавестися великою кількістю постійних клієнтів. Такі розрахунки спростовує й інша польська фірма українського походження. Вихідці з Сум у Варшаві під час карантину ані на мить не переставали ремонтувати телефони і ноутбуки, які то діти молоком обливали, то просто не витримували навантаження роботою з дому та нескінченні перегляди серіалів.
"Ми вирішили найняти кур'єра і також самі час від часу сідали на велосипеди і їздили по Варшаві, розвозили пристрої або забирали і в себе тут ремонтували. Коли всі інші не працювали, ми продовжували залишатися на прямому зв'язку з нашими клієнтами, вони, так би мовити, через сарафанне радіо рекомендували нас своїм знайомим, колегам і завдяки цьому ми збільшили кількість своїх клієнтів", – говорить Дмитро Явтухов, керівник сервісного центру "Добрий майстер".
Не втратити хоча б тих клієнтів, які є. Через це під час карантину переймався одесит Намік Алієв. Він у Польщі доставляє їжу. У карантин її стали замовляти втричі менше. Натомість знайшов нових замовників, втіливши свою давню ідею, на яку надихнула коронакриза. Він просто хотів потішити себе і друзів і почав смажити шашлики.
"Спробували просто приготувати, просто закинули в Фейсбук пост. Хоча в нас така ідея була з шашликами, але ми не думали, що ми будемо це робити зараз. Планували роки через 2 зробити. А тут ринок сам сказав – дайте нам це, і ми стали давати", – розповідає Намік Алієв, власник компанії з кетерингу Level Food.
Популярність шашликів, коли пікніки були під забороною, почала зростати. Їх замовляли не лише знайомі бізнесмени-мігранти, а й поляки, які звикли до сардельок чи м'яса на грилі. Тепер Намік хоче продавати у Польщі франшизу на смаження шашликів.
"Я вважаю, що всі люди з пострадянського простору – вони двожильні. Їх не зламати. Такою кризою нас насправді не налякати", – каже Намік Алієв, власник кетерингової компанії.
Українські бізнесмени в Польщі у кризу демонструють дива виживання і часто перемагають у конкуренції з місцевими.
Поляки вже звикли до українських заробітчан, а останні 3-4 роки призвичаюються до українського бізнесу в Польщі. Українці є власниками четвертої частини фірм, які належать іноземцям. А це десь 5 тисяч компаній.
Не всі фірми успішно пережили місяці карантинних обмежень. Але міграційний бізнес такий – якщо одна справа не йде, підприємці беруться за іншу і доводять – і за кордоном за чужих законів вони можуть успішно розвиватися і заробляти не лише на полях чи будівництві.
З Польщі, Маргарита Ситник, Ян Крючковський, "5 канал"
