Тисячі людей щороку прагнуть помилуватися краєвидами Амстердама, дременути до Нового Орлеана чи з'їздити до в'єтнамського Хошеміна. Але вже за кілька десятиліть ці туристичні принади можуть залишитися тільки на світлинах та відео. Через глобальне потепління рівень Світового океану піднімається надто стрімко. 

І ці та багато інших узбережних населених пунктів можуть назавжди зникнути під водою. Попри те, що нині вже існують системи запобігання повеням – вони не рятують. Що говорити про Венецію – напевно, найвідоміше місто на воді. Захистити венеційські вулички від руйнувань влада намагається вже не перше десятиліття. Навіть звела захисний бар'єр вартістю 6 мільярдів євро. Але здається, що вже надто пізно. Останні кілька років у Венеції фіксують рекордні повені. Чи вдасться врятувати перлину Італії та які українські міста опинилися в зоні ризику – розповість журналістка "5 каналу" Мирослава Танська для програми "Час за Гринвічем".

Це страшні кадри з фільму "Розлом Сан-Андреас". У ньому родина намагається врятуватися від одного з найстрашніших  природних явищ світу – потопу.

Здавалося б, це лише кіно, яке ніколи не повториться в житті. Однак, насправді, ці кадри стають реальністю.

Це Західна Європа влітку цьогоріч. Нищівні повені забрали життя кількох сотень людей. І якщо це стихія, яку можна спробувати контролювати і від якої можна захиститися, то є проблеми, які стають дедалі менш підвладні людству.

Дівчата закохані у красиві та водночас зручні черевички. Хтось любить елегантні ботильйони, дехто – витончені оксфорди, а інші – практичні челсі. Я ж прихильниця класичних чорних замшевих ботфортів. Однак, напевно вже скоро про них доведеться забути. І витягнути зі своїх шаф – ось такі гумові чоботи. І поки для нас це незвично, у багатьох європейських містах таке взуття можна побачити дедалі частіше. Про Венецію годі й казати: вона щорік дедалі більше занурюється під воду.

Побачити венеційську площу Святого Марка у воді – не дивина. Надто восени. Сильні вітри разом з астрономічними припливами завжди наражали Венецію на повені в цю пору. Проте нині наслідки стають катастрофічними.

"Ми живемо з повенями, і ви бачите незручності, з якими ми стикаємось. Приплив води зростає і блокує нашу роботу. Тому Венеція насамперед живе завдяки своїй майстерності і туризму. І якщо це зникне, то Венеція помре, і саме зараз ми несемо велику відповідальність, намагаючись її врятувати", – розповіла власниця кафе у Венеції Анна Паола Лавена.

Затоплювати італійську принаду тепер почало і влітку. Хоча висока вода – незвична для літнього сезону. Лише в серпні цьогоріч площу Сан Марко затоплювало двічі. Вода піднялася вище одного метра.

"Висока вода приходить і все зносить на своєму шляху. Тому нас потрібно захищати", – наголосив мешканець Венеції Іво Антонангелі. 

Чи не найстрашніша повінь у Венеції була у 2019 році. Тоді вода піднялась на рекордних 187 см. Це був найбільший прилив за останні пів століття. Тоді закрили головну венеційську площу Святого Марка. На вулицях постійно працювали рятувальники. А місцеві мешканці намагалися врятувати своє майно. Працівники книжкових магазинів сушили літературні шедеври феном. Але цього всього можна було б уникнути.

Майже 20 років влада обіцяє звести підводні бар'єри. Вони повинні запобігти повеням у місті на воді. Систему розробили ще у 1984 році. Будівництво розпочали в 2003-му і обіцяли його завершити у 2011 році. Але на заваді стали численні корупційні скандали. І лише найстрашніша повінь 2019 року таки змусила владу продовжити будівництво. Через це система коштувала Італії занадто дорого. Замість запланованих €1 млрд 600 тис. – аж €5 млрд. Нещодавно вперше провели випробування підводних бар'єрів. Але через постійні відтермінування фінального етапу робіт – система почала іржавіти. Нині її обіцяють трохи оновити і до Великодня спробують запустити в роботу.

"Найбільша висота, яку можуть витримати наші бар'єри – 180-190 см. Але загалом у Венеції звичайний приплив становить 60-80 см. Тобто, є достатній запас. А отже, цей проєкт цілком захищає Венецію на наступні 100 років від високої води", – сказала уповноважена проєкту Елізабетта Шпіц.

Поки що бар'єри у тестовому режимі, вони активуються, лише якщо вода перевищила позначку 1 метр 30 см. Від жовтня 2020 року їх піднімали 20 разів. Однак деякі фахівці переконані, поки бар'єри таки запустять у роботу, вони застаріють, стануть недієвими. І не зможуть стримувати великі потоки води. Якщо рівень моря підніметься, як прогнозують вчені.

"80 см, це зараз здається багато. Але дуже скоро потопи відбуватимуться значно частіше. І тому, щоби система цих бар’єрів була ефективна, їх треба буде щодня по кілька разів відкривати і закривати. Причому не лише восени чи взимку, а й улітку. Тому треба думати про альтернативний варіант", – розповів інженер-механік Паоло Вієлмо. 

Нині за усією Венецією пильно стежать. Адже під час кожного затоплення на стінах будинків, тротуарах, кам’яних мозаїках і мармурових колонах залишається сіль. Її ретельно відмивають. Однак робити це стає щораз важче.

"Вся ця неперевершена краса у Венеції перебуватиме під загрозою, якщо ми не діятимемо миттєво", – сказав перший прокурор (повірений) собору Святого Марка Карло Альберто Тессерін. 

Саме тому влада Італії розглядає інший додатковий проєкт. Підняти всю площу Святого Марка, яка найбільше потерпає від води. Однак на це потрібні колосальні гроші і багато часу. Через глобальні зміни клімату Венеція стала тонути ще швидше.

Зокрема, через вирубування дерев, які вбирають вуглекислий газ. Що менше дерев, то більше в атмосфері CO2. А саме він впливає на підвищення температури. Так само, як і викиди парникових газів. За останні пів століття температура повітря у середньому зросла на  +1°C . Для порівняння: вода тане за температури 0°C, а морська – за -2°C. 

Вона ж спускається з гір у долини і опиняється у Світовому океані. А це підвищує його рівень, затоплюючи прибережні території.

"Щоб зменшувати викиди парникових газів, які і є причиною зміни клімату, потрібно переходити на відновлювальні джерела енергії, екологізувати транспорт, розвивати більш стале сільське господарство. А друге – потрібно адаптуватися до цих змін. Вони є і триватимуть у майбутньому", – зазначила експертка відділу клімату і транспорту ГО "Екодія" Ольга Гусакова.

За прогнозами екологів, до середини ХХІ століття саме через глобальні зміни, спричинені людиною, Венецію може повністю затопити. Щороку вона занурюється у воду на 2 міліметри. І від цього її не врятують навіть новітні системи підводних бар'єрів. Водночас під воду можуть піти Мальдіви, Маямі, Амстердам, Новий Орлеан у Сполучених Штатах. І навіть частково українська Одеса.

"Більше є загроза для острівних країн, які вже зараз потерпають від наслідків змін клімату. Для України це – насправді довгострокова перспектива. Якщо до кінця століття рівень моря підніметься на 82 сантиметри, найгірший розвиток – Одеса потрапляє на 17% у зону затоплення", – розповіла експертка відділу клімату і транспорту ГО "Екодія" Ольга Гусакова.

У найбільшій небезпеці ж місто Вилкове, яке називають українською Венецією. Якщо світу не вдасться побороти глобальні зміни в найближчі 10 років, то до кінця століття воно піде під воду. А отже, українці більше не зможуть поплавати на гондолах, ні вдома, ні на батьківщині цих човнів – у Венеції. Й італійське місто на воді назавжди залишиться лише в наших спогадах.

Читайте також: у Ґренландії за один день розтануло понад 8 млрд тонн льоду. 

Мирослава Танська, "Час за Гринвічем"