Студенти проти комуністичної і нацистської диктатур – унікальне відео революцій, що змінили Європу

17 листопада 1989 р., Прага скріншот
Нацизм і комунізм принесли собі в жертву людей більше, ніж найстрашніші інквізитори далекого минулого. У жовтні Україна згадувала Революцію на граніті, коли студенти вдарили по зубам радянській номенклатурі. Сьогодні згадуємо три студентські повстання, що зламали хребет тоталітаризму в Європі – і кульмінація кожного припала саме на 17 листопада

1939 рік

"В ім'я свободи Чехословаччини!"

Країна загарбана гітлерівською Німеччиною, життя під владою окупанта ставало все нестерпнішим. У листопаді 1938 р. Словаччина здобула незалежність, тож Чехословаччина була розділена на дві держави. 15 березня 1939 р. німецькі війська почали захоплювати Чехію, Моравію і деякі частини західної Словаччини, які стали територією Німецької імперії. Так виник "Протекторат Чехія та Моравія".

Втрата свободи спричинила потужний антинацистський рух, кульмінацією якого стали протести, що спалахнули в різних частинах країни 28 жовтня 1939 р. На цей день саме припала
21-ша річниця створення Чехословацької Республіки. Люди, здебільшого молодь, вийшли на вулиці, аби нагадати і суспільству, і окупантам, що вони, передусім, громадяни Чехословаччини, що вони, попри окупацію, пам'ятають про це, і усвідомлюють себе громадянами саме тієї – вільної – країни.

.
.відкриті джерела

Найдраматичнішими стали демонстрації празьких студентів. У них, за тодішніми оцінками, взяло участь близько 100 000 чоловік. Антинацистські виступи закінчилися трагічно – смертю робітника Вацлава Седлачека і тяжкими пораненнями 24-річного студента медичного факультету, заст. голови студентського самоврядування Яна Оплетала.

.
.відкриті джерела

11 листопада він помер. Його похорон 15 листопада став справжньою протестною акцією проти окупації, у якій взяли участь тисячі людей. Знову дійшло до сутичок із поліцією.

Похорон студента Яна Оплетала, 15 листопада 1939
Похорон студента Яна Оплетала, 15 листопада 1939відкриті джерела

Наступного дня в Берліні відбулася нарада вищих представників окупаційної адміністрації за участю Адольфа Гітлера, на якій було ухвалено рішення про закриття чеських вишів "на три роки" та про конфіскацію майна навчальних закладів.

У ніч з 16 на 17 листопада відбулися масові арешти чеських студентів у Празі та інших університетських містах. Нацисти посеред ночі вривалися в студентські гуртожитки, все громили на своєму шляху, витягували роздягнених студентів на мороз.

Переляканих студентів побили і погнали до вантажівок, якими їх відвезли на околицю Праги, у Рузіне, на колишній казармовий іподром. У есесівців були в руках палки, ремені, кийки або просто великі дерев'яні поліна. Біля входу низько над землею вони натягнули довгий сталевий дріт. Студенти перечіпалися і падали, а солдати черевиками наступали їм на шиї. На дворі стояв мороз, а деякі студенти були лише в піжамі. Капелюхи, шапки й окуляри у них збили з голів насамперед. Німці вимагали, щоб кожен, хто попався їм у руки, був із непокритою головою.

Наступного ранку на іподром заїхав діяч нацистської Судецької партії Карл Герман Франк, щоб повідомити студентам про закриття чеських вишів "на три роки". І додав, що всі присутні будуть відправлені на перевиховання.

Вранці 17-го листопада відбулися арешти у двох гуртожитках моравського міста Брно. Але тут німці схопили лише тих студентів, у яких знайшли компрометуючі матеріали – понад 200 осіб. Того ж дня нацисти їх загнали в особливий потяг і відправили до Праги.

.
.відкриті джерела

Дев'ятьох провідних представників студентських організацій демонстративно без суду стратили в катівнях в'язниці празького району Рузіне, а понад 1200 арештовані й наступного дня відправлені до концтабору Заксенгаузен. Там уже знаходилися чеські ув'язнені, наприклад, відомий депутат і культурний діяч Іван Секаніна і книговидавець Павло Прокоп. Від них студенти й дізналися, де знаходяться. Незабаром вони отримали табірну робу з червоним трикутником – знаком політичних ув'язнених, і шлях назад був для них остаточно відрізаний.

Цікаво, що гуртожитки, в яких жили іноземні студенти, гітлерівці залишили в спокої. Це стосувалося насамперед югославських студентів, але також словацьких, оскільки Словаччина була вже самостійною державою. З цими державами німці хотіли поки зберегти хороші відносини. Також жіночий гуртожиток залишилося недоторканим.

1973 рік. Греція

"Хліб! Освіта! Свобода!"

У сутичках під час повстання проти військової хунти "режиму полковників" 14-17 листопада 1973 року загинуло 24 людини і сотні були поранені. Самопроголошений президент Георгіс Пападопулос захопив владу за 6 років до того, і його правління супроводжувалося переслідуваннями і репресіями проти населення.

На цьому відео – ранній світанок 17 листопада. О третій ночі військові вже прорвали ворота Афінського політехнічного університету (Політехніону), де забарикадувалися студенти з виготовленою в лабораторіях вузу підпільною радіостанцією, військові взяли заклад штурмом.

В Афінах було введено воєнний стан. Слідом за студентами на вулиці Афін вийшли тисячі мешканців столиці. Гаслом повстання стали проголошені студентами слова "Хліб! Освіта! Свобода!". Влада не могла контролювати ситуацію. За офіційними даними хунти "чорних полковників", придушення демонстрацій минуло без жертв серед студентів. Проте факти свідчать: загинуло 24 людини. Наймолодшому загиблому студенту, Міхалісу Мірояннісу, було 19 років.

На площі Конституції в Афінах, аби спинити натиск, один із протестувальників ліг під танк. Цей момент залишився у відеохроніці. Ось він:

Георгіс Пападопулос знаходився під посиленою охороною на своїй приморській віллі за 20 миль від столиці.

Ці події тривали три дні й були придушені із застосуванням важкої військової техніки 17 листопада. Аби протистояти режимові, люди лягали під танки. Повстання отримало назву "Політехніон" і стало початком повалення військової хунти. Влітку наступного року вона була змушена передати владу цивільному уряду. Грецькі виші отримали екстериторіальність – туди досі не пускають поліцію.

"Не думаю, що когось так жорстоко ненавиділи – він принижував грецький народ", – сказала тоді в інтерв'ю ВВС грекиня Гелена Влахос.

Згідно з офіційним оголошенням поліції, 17 листопада було заарештовано 840 осіб. Але після падіння диктатури, на допиті затриманий поліцейський повідомив, що під час тих подій було заарештовано 2400 людей.

У 1975 році, уже після відновлення демократії, колишній диктатор і самопроголошений президент Греції Пападопулос, 6 років правління якого супроводжувалися репресіями, отримав 25 років ув'язнення із позбавлення політичних прав за співучасть у вбивствах і замаху на умисне вбивство.

1989 рік. Чехословаччина

"Візьміть із собою квітку"

17 листопада 1989 р. у Празі чеська поліція жорстоко розігнала студентську демонстрацію. Це призвело до масових маніфестацій у всій Чехословаччині і політичної кризи, унаслідок якої в країні було повалено владу комуністичної партії, а президентом обрано лідера опозиції Вацлава Гавела.

Перші антикомуністичні демонстрації з часів Празької весни, які були розігнані поліцією, відбулись 25 березня 1988 р. в Братиславі (Чехословаччина), коли понад 5 тис. людей усупереч забороні влади вийшли в центр міста. Такі ж події відбувалися у Празі. У січні 1989 р. там відбулося кілька маніфестацій із нагоди 20-річчя самоспалення студента Яна Палаха – протест проти окупації Чехословаччини військами СРСР і країн Варшавського договору.

Увечері 16 листопада 1989 року в Братиславі розпочалась демонстрація студентів проти проєкту закону про вищу освіту. Наступного дня, 17 листопада, її підтримали студенти Праги – розпочавшись як акція, приурочена до 50-ї річниці з дня розправи нацистських окупантів над чеськими студентами, вона поступово переросла в політичну маніфестацію і була жорстоко розігнана поліцією.

Наступного дня, після чуток про вбивство поліцією одного з маніфестантів (пізніше ця інформація була спростована – ред.), студенти практично всіх вишів Чехословаччини оголосили загальну забастовку, підтриману працівниками низки промислових підприємств – ті 23 листопада приєднались у Празі до студентів.

Під тиском маніфестантів, очолених "Громадянським форумом", створеним із представників кількох опозиційних організацій, 24 листопада керівництво Комуністичної партії на чолі з Мілошем Якешем подало у відставку, а опозиції запропонувало 25% місць в уряді. Відхиливши цю пропозицію, 26 листопада опозиція скликала багатотисячний мітинг – на вулиці Праги вийшло близько 800 000 чоловік – і закликала до загальнодержавної забастовки.

Це змусило уряд піти на переговори. 28 листопада відбулася зустріч комуністів із "Громадянським форумом" на чолі з Вацлавом Гавелом і керівництвом Компартії Чехословаччини. Її підсумком стало рішення про скасування закріпленого в Конституції положення про керівну роль комуністичної партії і відставки 10 грудня 1989 р. президента Густава Гусака. Натомість було створено уряд національної єдності, в якому опозиція отримала половину місць. 29 грудня 1989 року парламент обрав ініціатора Празької весни Олександра Дубчека своїм головою, а правозахисника і письменника Вацлава Гавела – 10-м президентом Чехословаччини.

Гавелу не вдалося запобігти розпаду Чехословаччини, який відбувся 1 січня 1993 р. Словаччина ухвалила декларацію про незалежність. 2 лютого 1993 р. Вацлав Гавел став першим президентом новоствореної Чеської республіки і пробув на цій посаді наступні 10 років.

Читайте також: Без нього "Титанік" став би іншим: як українець здійснив технічну революцію в Голлівуді

Попередній матеріал
Завершення війни в Нагірному Карабасі: яка справжня місія російських миротворців
Наступний матеріал
Семеро людей на орбіті: Crew Dragon успішно пристикувався до МКС – як це було
Loading...