Можливість початку повномасштабної війни Росії з Україною – реальна. Про це Володимир Зеленський заявив на форумі "Ялтинська Європейська стратегія" і головнокомандувач Збройних сил теж зробив тривожну заяву про наявність у Росії намірів провести широкомасштабну агресію проти України. І про плани агресора свідчить розміщення Федерацією додаткових підрозділів біля українського кордону та на території Білорусі для навчань "Захід-2021". Цієї п'ятниці їхні війська активізувалися, чим стривожили не лише нас, а й країни НАТО.
200 тисяч солдатів, 80 літаків і вертольотів, майже три сотні танків і 15 кораблів – ось таким арсеналом хизується Кремль. Ворожа зброя брязкатиме на території понад 2000 кілометрів – від акваторії Балтійського моря в Калінінградській області до полігонів у Воронезькій і Нижньогородській областях. Тож Україна не втрачає пильності. І світ теж, де питання безпеки зараз вкрай актуальні. Особливо після виведення військ з Афганістану. Детальніше – у сюжеті Мирослави Танської для "Підсумків тижня".
Аеропорт Кабула. Постріли, крики, натовп у відчаї. Тисячі тих, хто прагне якомога швидше втекти з Афганістану, поки таліби не встановили цілковитий контроль. Колись безпечний аеропорт став місцем не лише панічної втечі, тисняви, пострілів у повітря, а й масштабних терактів "Ісламської держави".
Жертв майже дві сотні. Серед них –13 загиблих військових США. Найкривавіший день для американського контингенту в Афганістані за останнє десятиріччя. Із 20 років операції, що саме добігла кінця.
Нечувана атака з повітря на Сполучені Штати 11 вересня 2001 року стала поштовхом до початку операції введення американських військ в Афганістан. Тоді майже два десятки терористів "Аль-Каїди" захопили чотири пасажирські літаки. Два скерували на вежі Всесвітнього Торговельного центру, один упав на Пентагон, ще один – у штаті Пенсильванія.
Загинуло майже 3 тисячі осіб. Серед них щонайменше 12 українців. Те, як порівняно легко вдалося терористам спланувати і здійснити напад, змусило світ кардинально переглянути поняття безпеки. Найперше – авіапольотів.
Вірджинія Бекінгем, колишня генеральна директорка Об'єднання аеропортів Массачусетсу, говорить: "Я була генеральною директоркою Об'єднання аеропортів Массачусетсу, яке керувало Бостонським міжнародним аеропортом 11 вересня. Два рейси "Амерікан Флайт" 11 і "Юнайтед Флайт" 175 того ранку були захоплені терористами саме в нашому аеропорту. І були скеровані у вежі Всесвітнього Торгового центру".
Усього через два місяці після терактів 11 вересня була створена урядова Адміністрація транспортної безпеки США на зміну приватним фірмам. Нові заходи передбачали ретельні перевірки документів і багажу. А також заборону на перевезення у салоні речей, які можна використати для нападу – гострі металеві предмети, рідини та аерозолі. Двері в кабіну пілотів зробили броньованими і недоступними для пасажирів.
Введення американських військ в Афганістан мало запобігти плануванню нових терактів радикалами "Аль-Каїди". Це угруповання заснувало тут свої осередки під прикриттям талібів, які керували країною.
Адміністрація Байдена запевняє: безпекової мети Сполучені Штати досягли. Армія і правоохоронці Афганістану мали все необхідне, щоб самим дбати про порядок у власній країні. Але хаотичне виведення американських військ і миттєве повернення талібів до влади стало черговим викликом. І не лише для Сполучених Штатів, а й для глобальної безпеки.
Матей Тонін, міністр оборони Словенії, говорить: "Ми зробили щонайменше три висновки. По-перше, миротворчі операції – це довготерміновий проєкт. По-друге, Європейський Союз не має спроможностей розгортати операції у складних умовах. А по третє, у нас є різні ініціативи, наприклад європейські бойові групи. Але механізм їх розгортання чи відправлення наших військових кудись за кордон – надто ускладнений".
ЄС розглядає створення сил швидкого реагування у складі 5 тисяч військових. За словами Жозепа Борреля, під час евакуації людей із Кабула європейці не змогли розгорнути там власний контингент, потрібний для охорони летовища. Новостворена оборонна група має допомагати іноземним урядам у разі конфліктів за межами Євросоюзу. Деталі узгодять за кілька місяців.
Жозеп Боррель, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки, говорить: "Потреба у посиленій системі європейського захисту як ніколи очевидна зараз, після подій в Афганістані. Ми маємо бути готові до майбутніх викликів".
Не всі держави ЄС одностайні. Так, Швеція наполягає на посиленні трансатлантичної співпраці зі Сполученими Штатами. Надто – в контексті загроз з боку Росії. Застереження має і НАТО, просить НЕ формувати групи швидкого реагування, які дублюватимуть операції Альянсу. Власну безпекову політику НАТО почало зміцнювати 2014 року після анексії Криму та агресії Росії на сході України. Загроза з півночі – лише посилюється. Черговий подразник – російсько-білоруські навчання "Захід-2021".
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг говорить: "Поведінка Росії має бути передбачуваною і прозорою. Ми пильно стежимо за військовими навчаннями "Захід-2021". І раніше ми бачили те, що війська, які беруть участь у цих навчаннях, значно перевищують заявлену кількість. Росія повинна дотримуватися своїх зобов'язань відповідно до Віденського протоколу і дозволити спостережну місію ОБСЄ".
Саме місія ОБСЄ – Організації з безпеки та співробітництва у Європі – зафіксувала усередині серпня понад 400 одиниць російської військової техніки та озброєння, яку Росія розміщувала на території окупованих Донецької та Луганської областей. У штабі ООС повідомили: техніку перекинули в ОРДЛО саме під виглядом навчань "Захід-2021". Але вже з 30 вересня збирати дані про те, як хазяйнує Росія на окупованих територіях, доведеться без ОБСЄ. Кремль припиняє мандат місії цієї організації на прикордонних з Україною пунктах пропуску Гукове і Донецьк.
Олексій Резніков, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих, говорить: "Я це тлумачу як по суті відмову Російської Федерації від Мінських угод, Мінських домовленостей. Тому що умова про те, що там буде саме моніторингова місія СММ ОБСЄ передбачена Мінськими домовленостями. І це вже не перший раз росіяни роблять. Тобто варіант додаткового постачання зброї через цю неконтрольовану Україною ділянку кордону між Україною і Російською Федерацією абсолютно ймовірний. Це зухвала демонстрація (Росії – ред.) всьому міжнародному суспільству, що "а нам все одно, про які домовленості ви ведете мову, нам все одно що є Організація з безпеки та співробітництва в Європі".
Навчання "Захід-2021" – безпрецедентні за масштабом. Окрім Росії і Білорусі, до десятка держав-учасниць, із кола російського впливу: Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Сербія, Монголія. Служба Безпеки України називає "Захід-2021" однією з найбільших загроз для нашої держави найближчими місяцями. Не втрачають пильності і в Євросоюзі.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс каже: "На іншому боці нашого кордону тривають військові навчання. Мабуть, найбільші з усіх, що ми бачили за останні 4 роки. І ризик провокацій найбільший за цей період".
Попри терористичну та мілітарну загрозу, нових масштабів набуває загроза міграційна.
Окрім традиційного вже шляху морем через Грецію чи Італію, нелегали мають новий маршрут – до Євросоюзу через Білорусь. Олександр Лукашенко цьому сприяє, переконані в ЄС.
Якуб Кулганек, міністр закордонних справ Чехії, говорить: "Режим Лукашенка повністю ігнорує міжнародне право і норми. Він продовжує використовувати нелегальну міграцію як зброю для шантажу Литви, а отже Європейського Союзу. Його треба зупинити".
Литва потерпає найбільше. За нею – Латвія і Польща. Усі три держави оголосили режим надзвичайного стану і будують на кордоні стіну. Нелегали ж цілими родинами опиняються заблоковані у сірій зоні. До ЄС їх не пускають, закритий і шлях назад до Білорусі.
Генеральний директор агенції "Фронтекс", що охороняє кордони ЄС, Фабріс Лежері говорить: "Ми чекаємо, що залежно від того, якою буде ситуація в Афганістані, звідти можуть тікати ті люди, що потребують міжнародної підтримки. Але найперше може статися те, що афганці, які вже живуть за кордоном, можуть намагатися мігрувати до Європейського Союзу. Частково з економічних причин, не дуже задоволені тим, що вже мають".
Погіршення ситуації в Афганістані може стати чинником для погіршення безпекової та міграційної ситуації і в Україні. Надто за сприяння Росії, яка може використати міграцію як чергову гібридну зброю. Так уважають вітчизняні РНБО і МЗС.
Єдина протидія цьому – координація сил усередині держави і з союзниками за кордоном, які добре знають потенціал українських військових. Нагода вкотре продемонструвати свої спроможності з'явилася саме під час евакуації з Кабула. Український контингент зумів зробити те, чого не вдалося ані американським, ані канадським військовим. А саме – вийти з оточеного талібами аеропорту і завести туди під конвоєм групу перекладачів для евакуації.
Нонна Стефанова, "Підсумки тижня"