Шукачі притулку: чому Україна одна з найбільш закритих країн для мігрантів

Мігранти в Україні 5 канал / Час. Підсумки тижня
Деякі білоруські мігранти чекають відповіді на запити до відповідних служб по вісім років

Насамкінець серпня з Афганістану до сусідніх країн виїхало більш як 2 млн біженців. ООН закликала всіх їх приймати і не депортувати. 65 із них вже попросили притулку й у нас. Це станом на кінець серпня. Усі ці заяви розглядає міграційна служба. Поки що вони житимуть там, і як надовго затягнеться розгляд їхніх справ, ніхто не знає, адже бюрократію та корупцію навіть у цьому питанні ніхто не скасовував.

Отримати статус біженця в Україні вкрай складно. Щороку подається приблизно 2 тис. шукачів притулку, а статус отримують лише десятки. То чому наша країна така закрита й чому деякі мігранти чекають відповіді по 8 років – у сюжеті "Підсумків тижня".

Дім, аеропорт, чужа країна. Життя з чистого аркуша.

"У нас нічого немає. Копійки нема! Дуже важко!", – розповідає біженець з Афганістану Маджид Ід.

Родина Ідів – біженці з Афганістану. До України прилетіли евакуаційним літаком. Їх прихистила афганська діаспора в Одесі. З батьківщини тікали похапцем. В Афганістані родина бізнесмена залишила всі пожитки. Що буде з чотириповерховим сімейним будинком, і думати не хочуть. Найважче, кажуть, згадувати останні 4 дні життя в Кабулі. Саме стільки часу родині знадобилось, аби дістатися до місцевого аеропорту, який уже був оточений талібами.

Загалом лише до Одеси прилетіло півтори сотні біженців з Афганістану. Поки що їм допомагає лише місцева афганська діаспора. Кількадесят втікачів від режиму "Талібану" вже попросили притулку в Україні. Надати статус чи ні, вирішити може лише Міграційна служба. Іноземець має довести, що захист йому справді потрібен. А в українських чиновників може виникнути сумнів, чи не шукає мігрант просто прикриття. Та навіть якщо біженець має докази, що повертатися на батьківщину для нього небезпечно, це ще не означає, що він отримає захист в Україні. Вітчизняне законодавство загалом не погане, проблема лише в його виконанні.

Мігранти з Афганістану
Мігранти з Афганістану5 канал / Час. Підсумки тижня

"Заяв багато, а от притулок отримують небагато людей. На рівні виконання законодавства виникають усякі ексцеси, які можна пояснювати різними причинами. Багато хто вважає, що це пов'язано з корупцією. І це певним чином підтверджується тим, що було на гарячому спіймано в керівництві Міграційної служби. І там були зміни дуже суттєві. Статус біженця дають доволі туго в нас. І з цим у нас багато проблем", – зазначив голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Ці проблеми сповна на собі відчув Ігор Тишкевич. Він був змушений виїхати з Білорусі. Прихистку шукав в Україні. З Міграційною службою довелося судитися, причому не раз. Ігор стверджує, що попри порушену проти нього в Білорусі кримінальну справу, українські чиновники не хотіли визнавати його політичним біженцем. Ба більше, чоловік переконує, що з його справи постійно зникали докази.

"У мене це зайняло 8 років і три цикли судових розглядів. Ставиш запитання представнику міграційної служби: "От ви кажете, що справа повна. Є пункт 1,2,3. А де всі решта 15?" – "Ой, не знаю, десь зникли". Це відбулося б швидше, якщо заплатити певному посереднику. Тому що на мене свого часу виходили посередники, називали різні суми. Але питання в тому, що я просто хабарів не даю", – розповів Тишкевич.

Торік після початку серпневих протестів у Білорусі та їх кривавого придушення український уряд обіцяв усебічну підтримку політичним біженцям сусідньої країни. Та далі слів справа не пішла. Якою ж є процедура отримання іноземцями притулку в Україні? Це та інші запитання "Підсумки тижня" адресували Державній міграційній службі, але відповіді не отримали й досі.

Ігор Тишкевич
Ігор Тишкевич5 канал / Час. Підсумки тижня

"На державному кордоні людина має заявити, що вона хоче отримати або статус біженця, або статус додаткового захисту в Україні. Прикордонники приймають заяву від такої людини й далі передають її представникам міграційної служби", – пояснив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

"Тут ще варто відзначити роль Служби безпеки України. Такого собі сірого кардинала. Міграційна служба зобов'язана передати документи на отримання статусу в СБУ. Вона дає рекомендації, а Міграційна – їх виконує. Служби безпеки побоюються", – уточнив Захаров.

Заяву міграційники мали б розглядати не більш ніж пів року. Але на практиці процес затягується значно довше. На цей час біженець захищений законом, вислати з України його не мають права. Але навіть попри це у безпеці почуваються не всі. Наприклад, Їлісен Айеркен утік від переслідувань із Китаю. Чоловік родом зі Східного Туркестану, етнічні меншини якого зазнають постійних репресій від китайського уряду. Їлісен приїхав до України торік і відразу попросив притулку. Розгляд справи затягнувся на місяці.

Їлісен Айеркен
Їлісен Айеркен5 канал / Час. Підсумки тижня

"В Україні сталася жахлива біда з білоруським активістом, якого знайшли повішеним у Києві. Багато хто говорить, що це було вбивство. Для Їлісена, який отримував погрози від посольства КНР в Україні, це стало вирішальним фактором, щоб утекти з України", – зазначив координатор Українського центру вільного Гонконгу Артур Харитонов.

Він намагався потрапити до Словаччини, але активіста там не прийняли. Тепер йому загрожує депортація з України. Якщо біженця видворять до Китаю, розповідають в Українському центрі вільного Гонконгу, Їлісену загрожує смертна кара. Однак небезпека на політичних втікачів може чекати і в Україні.

"Спецслужби переслідують цих людей доволі серйозно в Україні. І поводяться так, неначе вони вдома. Україна не є безпечною країною, де біженці, люди, які шукають притулок, почуваються у безпеці, на превеликий жаль", – наголосив Захаров.

Найчастіше зниклі в Україні біженці опинялися в руках силовиків у Росії, Туреччині та Білорусі. Такі дані дослідження Центру прав людини Zmina. Утім авторитарні режими мають і цілком законний спосіб повернути втікачів. Якщо Україна відмовляє в захисті політичному мігранту, йому загрожує примусова екстрадиція. І українські відомства, додають правозахисники, охоче йдуть на співпрацю із закордонними силовиками, навіть російськими.

Сергій Барбу, Сергій Новіков, Богдан Танасійчук, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Як донські казаки проти Кремля воювали, або Чому в Московії зносять пам'ятники "еталонному російському патріотові"
Наступний матеріал
Улюблені капці та зручна ковдра: який термін придатності речей у вашій кімнаті
Loading...