Як змінився Афганістан за 20 років та чому США не вдалось побудувати демократію в країні

5 канал / Час за Гринвічем 5 канал
Першим переломним моментом стала ліквідація Усами бен Ладена у 2011 році

Рух "Талібан" повністю контролює територію Афганістану. Впала остання провінція – Панджшер. Тепер в Афганістані немає жодної сили, яка наважилася б опиратися новій владі. "Талібан" уже заявив: найближчим часом сформує новий уряд. Панджшер уже багато років домагається автономії. 1980 року лідер провінції Ахмад Шах Масуд очолював опір і став одним із найвідоміших польових командирів. Він успішно протистояв комуністичній владі Афганістану та радянським військам. 1996 року, коли "Талібан" захопив майже всю країну, тоді лише Панджшер залишився мало не останнім осередком свободи. 2001 року Масуда вбили, а за 20 років рух опору проти "Талібану" очолив його син Ахмад Масуд, який жив на  Заході. Разом з іншими представниками колишньої влади він обіцяв зробити Панджер неприступною фортецею. Утім, не вдалося. Провінція впала за три дні. І в цьому контексті варто наголосити на кількох моментах. Масуд не зміг домовитися про посади в новому уряді, а тому "Талібан" продовжив наступ. Масуд не здобув підтримки ані з боку заходу, ані США, і навіть сусідній Пакистан, який був зацікавлений в автономії, не надто допоміг. І найголовніше: опір в Афганістані – незначний. Місцеве населення більше вірить "Талібану". Можливо, сподівається на закінчення одвічної громадянської війни. Однак чи стане нова влада для всіх однаковою, чи не активізуються ті радикальні угруповання, які також є в регіоні? Як змінився Афганістан за останні 20 років – дізнавалась журналістка "5 каналу" Мирослава Танська для програми "Час за Грінвічем". 

Уже кілька днів поспіль поетеса та активістка Худі Камош виходить на протести в Афганістані. Десятки жінок вимагають рівності з чоловіками. Не зупиняє їх навіть сльозогінний газ, яким намагаються розігнати протест. 

Після того, як радикальне угрупування "Талібан" захопило владу в країні і встановило власні правила, життя пересічних афганців, а надто жінок, змінилося. Худі Камош розповідає: вони не хочуть повертатися до старих звичаїв.

"Наша свобода – це не те, як ми вдягаємося. Ми і раніше дотримувалися вчень ісламу і носили хіджаб. Наша свобода – це мати право на освіту, брати участь у політичних питаннях, бути економічно активними і ходити на роботу", – наголосила поетеса і активістка Худі Камош.

Американський контингент зайшов на територію Афганістану у 2001 році. Після найстрашніших терактів в історії Сполучених Штатів 11 вересня того ж року. Тоді бойовики угрупування "Аль-Каїда" захопили чотири пасажирські літаки. Два з них скерували на Північну та Південну вежі Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку. Третій – у Північне крило Пентагону. Четвертий лайнер, найімовірніше, мали спрямувати на Білий дім або будівлю Конгресу США. Ціною власного життя терористів зупинили пасажири і літак упав на поле у штаті Пенсильванія. Внаслідок атак загинули майже 3 тис. людей, серед яких 12 українців.

Після цих нападів тодішній американський президент Джордж Буш оголосив війну з тероризмом.

"Наше горе перетворилося на гнів, а гнів – на рішучість. Чи наші вороги постануть перед правосуддям, чи ми правосуддя принесемо до наших ворогів, – правосуддя здійсниться. Наша відповідь вимагає значно більшого, ніж окремі повітряні удари. Американці мають готуватися не до однієї битви, а до тривалої кампанії, якої ми ще ніколи не бачили", – сказав президент США (2001-2009) Джордж Буш. 

Американські війська зайшли до Афганістану в жовтні 2001 року, після кривавих терактів 11 вересня. Країну тоді контролювало угрупування "Талібан". Вони погодилися надати притулок "Аль-Каїді", зокрема, їхньому лідеру Усамі бен Ладену. Його в Афганістані так і не знайшли, а от владу талібів впродовж кількох місяців американцям вдалося повалити. В наступні роки країна почала повільний рух на шляху демократичних змін. Відбулися перші в історії держави вибори президента, уряд скасував смертну кару, дівчатам дозволили навчатися у школах.

Таліби на певний час залягли на дно. Але періодично намагалися відновити свій вплив. А Сполучені Штати дедалі більше втомлювалися від війни в Афганістані. Першим переломним моментом у цьому конфлікті стала ліквідація Усами бен Ладена у 2011 році. Початкова мета американської інтервенції – знищити терориста номер один та зупинити поширення тероризму – була виконана. Того ж року президент Барак Обама оголосив про перше скорочення американського контингенту в Афганістані.

"Я дуже вдячний нашим самовідданим чоловікам і жінкам, завдяки яким нам вдалося досягти нашої мети. Тому з цього місяця ми можемо почати забирати наші війська з Афганістану", – зазначив президент США (2009-2017) Барак Обама.

Таліби почали поступово відновлювати свою могутність. У 2015 році їм вдалося захопити Кундуз – це перша майже за 15 років провінція, яка перейшла під контроль "Талібану". А Сполучені Штати й далі потроху скорочували свій контингент. У лютому 2020 року, за ініціативи Дональда Трампа, відбулися прямі перемови між "Талібаном" та офіційною владою Афганістану за посередництва США. Сторони уклали угоду. Насамперед вона передбачала виведення американських військ. Після цього мав розпочатися внутрішній політичний діалог, а таліби зобов'язалися припинити напади. 

"Ісламський емірат Афганістан підписав угоду зі Сполученими Штатами. Ми маємо намір дотримуватися її. Також як політична сила прагнемо підтримувати гарні відносини з сусідами, іншими країнами в регіоні та всією міжнародною спільнотою", – сказав представник "Талібану" Абдул Ґані Барадар. 

Попри очікування розвідки, завершення афганської епохи США стало несподіванкою. Ніхто не очікував, що таліби настільки швидко відновлять свої позиції – ще до завершення виведення військ союзників. За три з половиною місяці "Талібан" встановив контроль над усіма провінціями Афганістану. 15 серпня таліби захопили Кабул. Сотні тисяч людей усіма способами намагалися втекти з країни. Розпочався цілковитий хаос. 

На початку вересня впав останній бастіон – провінція Панджшер. Саме до неї втекла політична еліта Афганістану. Спротив очолив Ахмад Масуд, син легендарного польового командира Ахмада Шаха Масуда. Батько, який успішно протистояв радянським військам у вісімдесятих, домагався автономії для провінції. Так само і син сподівався на підтримку Заходу та сусідніх Пакистану і Таджикистану. Але спроби перетворити високогірну долину на неприступну фортецю провалилися. "Талібан" узяв провінцію за три дні. А політики та колишні лідери змушені були накивати п'ятами і шукати прихисток у сусідніх державах. США, натомість, і досі впевнені у правильності своїх дій. 

"За 20 років я на власному гіркому досвіді переконався, що для виведення американських військ ніколи не було слушного часу. Події, які ми спостерігаємо зараз, є сумним підтвердженням того, що ніяка військова сила ніколи не зможе створити стабільний, єдиний і безпечний Афганістан", – наголосив президент США Джо Байден. 

Із понад трильйона доларів, витраченого США на афганську кампанію, близько ста п'ятдесяти мільярдів було безпосередньо інвестовано в країну. Однак значна частина коштів загубилася в корупційних схемах. А армія сучасного Афганістану, яка була фінансована та створена завдяки Заходу, – навіть не чинила спротиву талібам.

"Найбільшою помилкою стало те, що американці підтримували президента Афганістану. Він є дуже слабким, але корумпованим лідером. І він втік із країни, тож і самі військові не бачили потреби щось робити, коли глава держави покинув її. До того Афганістан не мав цілісної і єдиної армії, яка могла б разом зібратися і дати опір", – розповів науковий співробітник Atlantic Council південно-азійського центру з питань Афганістану Кемаль Алам.

Однак і сподіватися, що після захоплення влади "Талібаном" у країні настане довгоочікуваний мир – не варто. Попри багаті на корисні копалини території, Афганістан має скрутну економічну ситуацію. Західні країни не хочуть інвестувати гроші через примарні перспективи отримання прибутків. Кабул сподіватиметься на підтримку Китаю, однак навряд чи швидко отримає від нього допомогу. Росія й надалі намагається взяти під контроль сфери впливу в регіоні і вже провела кілька переговорів із керівництвом "Талібану". Але економічні виклики та злидні населення можуть спровокувати нові конфлікти в країні, яка бачила не одну війну за останні десятиліття. 

Читайте також: у Афганістані розпочав свою роботу тимчасовий уряд "Талібану".

Мирослава Танська, "Час за Гринвічем"

Попередній матеріал
Новий політичний сезон: бійки в Раді та чутки про оновлення Кабміну
Наступний матеріал
Як донські казаки проти Кремля воювали, або Чому в Московії зносять пам'ятники "еталонному російському патріотові"
Loading...