У 1966 році двоє відчайдушних киян вивісили український стяг на даху Київського інституту народного господарства перед Першотравнем. Ці чоловіки увійшли в історію як "першотравнева двійка". За свій вчинок Геннадій Москаленко та Віктор Кукса були заґратовані – за антирадянську діяльність та кримінальні злочини, яких вони не робили. Детальніше історія – далі.
"Президенти сидять під цим прапором, співають український гімн, держава, про яку ми мріяли – відбулася", – шістдесятник Віктор Кукса.
У 1966 році перед днем міжнародної солідарності трудящих – двоє робітників, 28-річний Геннадій Москаленко та 26-річний Віктор Кукса, вивісили український стяг на даху Київського інституту народного господарства.
Геннадій Москаленко за станом здоров'я інтерв'ю вже не дає, а от Віктор Кукса радо ділиться спогадами. Згадує – план визрівав близько двох тижнів. Рішення підняти український прапор з'явилося під впливом зустрічей з представниками української інтелігенції, які чоловіки часто відвідували.
"Ми молодими жили в гуртожитках. У робітничих гуртожитках теж слухали "Радіо свобода" і BBC. І теж думали, як долучитись до цього, щоб якось розбудить оцей темний… Не те що темний, а сплячий люд, який радянська влада приспала", – розповідає шістдесятник.
Відшукати тканину жовтого кольору було складно. Довелося взяти помаранчеву. Два шалики зшили у стяг. Близько 2-ї ночі товариші рушили до Інституту народного господарства. Геннадій Москаленко вчився там на вечірньому відділенні та знав, як вилізти на дах. Якраз навпроти зранку молодь мала шикуватися в колони на парад.
"Я поліз на дах, зрізав червоний прапор, який висів там, здоровенне полотнище. Воно покотилося по даху. На це місце я з-за пазухи витягнув національний прапор і почепив на те місце, де висів червоний. На прапорі написано: "Ще не вмерла Україна, ще її не вбито", – розказує Кукса.
Близько 8-ї ранку підміну прапора помітили. КДБ почало розшукові дії. Підозра впала на працівників навчального закладу. А за 9 місяців їх знайшли. Геннадія Москаленка хитрістю змусили заповнювати бланк друкованими літерами й порівняли їх із написом на національному прапорі.
За український прапор у 1966 році Геннадія Москаленка заґратували на 3 роки, а Віктора Куксу – на 2 роки. Зараз у Київському національному економічному університеті, тодішньому "наргоспі", "першотравневій двійці" – а саме так історики назвали "прапороносців 1966-го" – є пам'ятна дошка на їхню честь. У музеї вишу є експозиція, присвячена цій історії.
"Тут стаття була "антирадянська діяльність". Але вона була хиленька, і до неї, як правило, "вішали" в радянські часи ще якісь кримінальні статті. Тому Москаленко отримав "носіння вогнепальної зброї" – це самопал, яким він мав подати сигнал. А Кукса за "носіння холодної зброї", тому що йому чимось треба було зрізати червоний прапор і він його зрізав кухонним ножем", – пояснює директор музею історії КНЕУ Павло Сацький.
"Першотравнева двійка" стала невід'ємною частиною руху спротиву "шістдесятників" в історії. Звинувачення в антирадянський діяльності з "першотравневої двійки" Пленум Верховного Суду України зняв ще 20 травня 1994 року. Реабілітацію за кримінальні статті чоловіки отримали лише 2007-го.
Анна Брикова, Іван Довганик, Ігор Селянінов, Андрій Ткаченко, "5 канал"
Синьо-жовтий чи жовто-блакитний: історія Державного Прапора України
