Чи готові ви попрощатися з пластиковим пакетом? А доведеться. Минулого тижня в Україні запрацювали обмеження на використання поліетиленових торбинок у магазинах та кафе. Тож потроху нам доведеться відмовлятися від них, і екологія нам за це подякує.
За статистикою, пакетик "живе" лише 30 хвилин. Це проходячи шлях від супермаркету до дому. Потім ми викидаємо його до смітника. При цьому поліетилен розкладається у ґрунті від 100 до 400 років. А коли згорає, то виділяє небезпечні токсини. Але відмовитися від шкідливого завжди так складно, тим більше, коли ми до нього звикли, місця багато він не займає, часто безплатний. Однак українцям доведеться купувати одноразові пакети. Можливо, це спонукатиме нас заощаджувати й не користуватися тим, що вбиває природу. Докладніше – у сюжеті "Підсумків тижня".
Екоторба проти поліетилену. "Підсумки тижня" проводять власний експеримент. Зараз дізнаємося, чи готові українці відмовитися від пластику. До супермаркету ми прийшли за день до повної заборони безкоштовного розповсюдження поліетиленових кульків. Зараз проведемо експеримент і разом з вами побачимо, що ж виберуть українці – покладуть свій товар до такого пакування чи до екологічної торбинки.
Павло вирішив взяти шампіньйонів. Каже, без кулька ніяк. Торбинки з тканини і Павло, і інший покупець розкритикували. Кажуть, і недешево – від 30 до 100 грн, – і незрозуміло, скільки товару туди поміститься.
Переполох і серед покупців, і серед торговців. Бо з 10 грудня безплатно поширювати поліетиленові тонкі й надтонкі пакети закон в Україні забороняє. 1 червня Верховна Рада ухвалила закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України". За ним поширення всіх пластикових пакетів здійснюється винятково за гроші. Скільки саме має коштувати, у Кабміні прописали лише для цупких пластикових пакетів завтовшки понад 50 мікрометрів – від 2 до 3 грн. Виняток – біорозкладні пластикові пакети та надтонкі пластикові пакети для первинного пакування свіжої риби, м'яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду. Їх у магазині даватимуть безплатно до 2023 року.
Значно раніше – вже з березня 2022-го – торгувати тонкими пакетами заборонять узагалі. Такі новації наполохали торговців і на ринках, бо давати покупцеві пакет задарма тепер не мають права, а альтернативу вигадали не всі. Альтернатива пакетам – сітки, добре знайомі з 90-х авоськи та полотняні торби.
Формально закон запрацював. Але за якими правилами бізнесу працювати, Кабмін за пів року не спромігся розповісти. Постанову з цінниками для пакетів досі не затвердили. Тож торговельні мережі поставили ціну, хто яку забажав – від однієї копійки до трьох гривень.
"У проєкті постанови Кабінету Міністрів, яка мала бути прийнята до прийняття закону, були пакети по 50 мікрометрів. Вони планували запровадити. Ці міфічні дві гривні мали з'явитись якраз для пакетів 50 мікрометрів. Це досить цупкі пакети. А оці тонесенькі пакетики – вони там узагалі не фігурували. У нас вийшов такий вакуум, колізія, коли закон наче як забороняє їх використовувати безкоштовно з 10 грудня. Але цін на них не було встановлено", – зазначив голова правління громадської організації "Зелена генерація" Олександр Коваль.
На заводі штампують за добу сотні тисяч пакетів. Заспокоюють, що природі вони не зашкодять, бо з кукурудзяного крохмалю. Виробники таких біорозкладних пакетів тепер розраховують збільшити продажі продукції на третину. Адаптувати виробництво обіцяють і виробники поліетилену. Хоч ціни на пакети з кукурудзи подекуди стартують від півтори гривні.
Але деякі пакети виробники лише "маскують" під еко. Вони розкладаються лише за три роки, але залишають по собі отруйний для здоров'я мікропластик. Мікропластик – це тверді частинки полімерів, менші за 5 міліметрів. Вчені довели, що мікропластик знаходять не лише в океані, у шлунках риб та тварин, а й у фільтрованій воді та в повітрі. Людина вдихає мікропластик постійно. А за тиждень наш організм "з'їдає" близько 5 грамів мікропластику – це як одна платіжна пластикова картка. Тож екоактивісти закликають не викидати пакети на смітник, а нести на переробку.
"Ми ці пакети пресуємо й відправляємо в компанію, яка займається переробкою цих пакетів. На сьогодні це цінний матеріал. Це ізоляційні труби, каналізаційні люки, лежачі поліцейські. тротуарна плитка, по якій ми ходимо кожен день, – оце і є поліетиленовий пакет", – пояснила активістка громадської організації "Україна без сміття" Ольга Чернявська.
Закон про заборону пакетів – лише перша ластівка. У Верховній Раді зачекалися на розгляд ще кілька "екологічних" законопроєктів. У наступному півріччі під табу може потрапити одноразовий пластиковий посуд, тож бізнесу радять уже думати про альтернативу.
"Цей законопроєкт передбачатиме штрафи для тих, хто виробляє, завозить і використовує цей пластик. Штрафи достатньо великі. Вони будуть вимірюватися десятками тисяч гривень", – зазначив голова комітету ВР з питань екологічної політики Олег Бондаренко.
У країнах, де пакети стали платними, їх використання зменшилося від 50 до 90%. Україна ж фактично лише стає на цей шлях. Новий закон – це мінімальне зрушення. Декого він обурює, дехто, навпаки, його хвалить. Зрештою, про екологію таки заговорили.
Ганна Рибалка, Віктор Сніжко, Олексій Іванченков, "Підсумки тижня"