Так чи ні хутровим фермам в Україні? Зоозахисники вступили в гостру дискусію із представниками хутрового бізнесу під час засідання парламентського комітету. Одні хочуть ферми заборонити, інші ж навпаки – лише врегулювати цю галузь. Чи впливає бізнес на довкілля, чи гуманно тисячами вбивати норок заради хутра та й зрештою, який досвід Європейського Союзу – розбиралася журналістка "5 каналу" Ірина Сисак.
"Україна без шкуродерень!" Із таким лозунгом активісти вийшли під комітет з питань екології. Закликають депутатів не бути байдужими та підтримати законопроєкт, який заборонить хутрові ферми вже через кілька років.
Із гучномовцем та промовистими плакатами кілька десятків зоозахисників вийшли на акцію.
"Ми тут для того, щоб відстояти право тварин на життя, хутрових тварин", – каже активіст Зоровар.
"Шкуродерням не місце в Україні, ми повинні перестати використовувати, тварин, їхню шкіру чи хутро", – говорить Тамара Хьюман, голова ГО "Кожна тварина".
Відстоювати позицію збираються за круглим столом із хутровиками. Ті одразу за аргументи – працюють за європейськими стандартами, довкілля не забруднюють, та й за тваринами доглядають добре. Їх підтримують й деякі депутати.
"Може, нам ферми не закривати, а навпаки вести їхню роботу? Нехай успішна галузь працює, платить податки, створює нові робочі місця", – пропонує нардеп "Слуги народу" Сергій Литвиненко.
Офіційно в Україні – близько 3-х десятків ферм. На них працюють 1500 осіб. За рік на фермах вбивають понад 600 тисяч норок. Усе виготовлене хутро відправляють за кордон, там за нього правлять щороку мільйони доларів. Платять і податки.
"Надходження податкових платежів в бюджети різних рівнів в розмірі до 30 млн грн щороку", – зазначає Володимир Федина, голова асоціації звірників України.
Такі надходження до бюджету розкритикували зоозахисники.
"Якщо порахувати у відповідності до бюджету України, то ваші надходження становлять нуль, нуль, нуль і далі з'являються цифри після коми, тобто шикарних надходжень до бюджету немає", – уточнює Катерина Сорока, співзасновниця го "Єдина планета".
Як і немає гуманного ставлення, додають противники такого бізнесу. Пояснюють, норки – хижі тварини, і утримання в клітках завдає шкоди їхнім природнім інстинктам.
"Ось ця клітка зроблена за так званими європейськими стандартами, нічого спільного із добробутом хижої тварини вона не має", – показує Павло Вишебаба, координатор компанії HUTROOFF.
Звірівники ж захищаються – ця норка – виведена спеціально для кліткового утримання.
"Згідно з українським законодавством, це така сама тварина, як курка, свиня, корова, вівця", – зазначає Володимир Федина.
Сперечалися опоненти і про вплив на довкілля.
"Забруднення води, забруднення ґрунтів, забруднення повітря і підвищення захворюваностей у тих територіях, на яких є ці хутрові ферми" – повідомляє Кіра Рудик, народна депутатка від "Голосу".
Не використовуємо хімікатів взагалі, ні формальдегідів, якими лякають, ні важких металів", – розповідає власник ферми Олександр Харченко.
Поки в Україні лише дискутують, 13 країн Європи згорнули хутровий бізнес.
"У Нідерландах обмежують хутрове виробництво, і вони шукають, на їхній погляд, країни 3-го світу, де ця сфера не врегульована, де можна підкупити. На жаль, на їхню думку такою країною є і Україна" – зазначає Олександр Тодорчук, засновник гуманістичного руху UAnimals.
Хутровики та прибічники цього бізнесу серед депутатів пропонують свій законопроєкт.
"Ми пропонуємо на законодавчому рівні затвердити і осучаснити всі норми, і розвивати цю галузь, залучати інвестиції", – заявляє нардеп групи "Довіра" Валерій Давиденко.
Їхні опоненти мають свій.
"Законопроєкт не просто забороняє виробництво, він вводить перехідний період. За ці 5 років Кабмін має забезпечити перекваліфування і працевлаштування працівників", – повідомляє Павло Вишебаба.
Спільної позиції за круглим столом так і не знайшли. Далі справа за комітетом з питань екологічної політики – саме він вирішуватиме, який з двох документів виносити на розгляд під купол.
Ірина Сисак, Олексій Тищенко, 5 канал
