Уряд загальмував медреформу: чому система дала збій Читайте по-русски

Максим Степанов 5 канал / Час. Підсумки тижня
Міністр охорони здоров'я запевняє, що до реформи не готові зараз ані частина лікарів, ані держава, яка має дати гроші

Із 1 квітня стартував другий етап медреформи. Що він означає? Принцип "гроші йдуть за пацієнтом" раніше працював лише в сімейних лікарів первинки. Зверніть увагу на перелік послуг, які зараз є безкоштовними для нас у лікарні. Тобто вату-спирт-баночку в лікарню не несемо. А от другий етап реформи, про який ми говоримо, передбачає, що до цього переліку додадуться й інші послуги. Це вже так звана вторинка.

Тобто це буде обслуговування вузькоспеціалізованих лікарів. Чи не буде? Бо держава зараз екстрено пригальмувала реформу. У МОЗ вирішили зробити роботу над помилками. Новий міністр переконаний, що до реформи не готові зараз ані частина лікарів, ані держава, яка має дати гроші. І через це більшість лікарень у розпачі. Особливо ті, що вже почали працювати як самостійні підприємства. Саме вони тепер з острахом чекають, що вирішать чиновники.

Тож чому медична система дала збій і чи дочекаємося ми безплатних послуг у наших лікарнях?

Інфаркти та інсульти Дрогобицька міська лікарня  №1 поставила в пріоритет. Щоб лікувати сердечні недуги пацієнтів, керівництво придбало нове обладнання. А ще відремонтувало операційні та палати. Готуватися до другого етапу медреформи тут почали ще три роки тому. Із Національною службою здоров’я уклали договір за 11 пакетами медичних послуг. І результат прилетів на квітень: 4 млн 100 тис. грн впало на рахунок лікарні.

"Фінансування в рази відрізняється від попереднього, практично вдвічі, що дало нам можливість повністю виплатити заробітну плату за квітень. Бо люди давно не розуміли, як вчасно виплачується аванс і зарплата, тому що всі виплати були із затримкою", – зазначив генеральний директор КНП "Дрогобицька міська лікарня №1" Андрій Коцюба. 

Дрогобицька лікарня №1
Дрогобицька лікарня №15 канал / Час. Підсумки тижня

Підготовка до реформи далася взнаки й в інших 7 лікарнях Дрогобича та Стебника, звітує місцевий департамент. Пріоритети обрали, обладнання докупили, а роздутий штат скоротили.

 "300 скорочених. Проблема Дрогобича дотепер, до реформи, була в тому, що 40% пацієнтів – це були пацієнти з інших територій, за якими не йшли кошти", – пояснив начальник відділу охорони здоров'я Дрогобицької міської ради Володимир Чуба.

А з 1 квітня кошти прийшли: тепер і за допомогу, яку надають вузькоспеціалізовані лікарі, наприклад, ЛОР чи ендокринолог. Водночас пацієнту з кишень діставати купюри не доведеться, якщо матиме направлення від сімейного лікаря. Адже держава платить за кожного пролікованого, а не за ліжко-місце чи стіни, як було раніше. На плечах місцевої влади лежить сплата за комунальні. А лікарня може надавати платні послуги офіційно.

Дрогобицька лікарня №1
Дрогобицька лікарня №15 канал / Час. Підсумки тижня

Але до старту другого етапу реформи головні лікарі, себто менеджери, зобов’язані були підготувати заклади. Стати небюджетною установою. Укласти договір із Національною службою здоров’я на різні пакети послуг, які заклад справді подужає. А ще комп'ютеризувати кабінети, від чогось відмовитися, щось докупити, когось звільнити. Утім оптимізуватися змогли не всі.

Тернопільська область, 200 км від Дрогобича. У Коропецькій лікарні за головного Степан Дворський. Тут керує лише півтора місяця. Попередній чільник уклав договір лише на один пакет послуг, тож окупити себе лікарні не під силу.

"Попереднім керівником був укладений договір з НСЗУ, і за цим договором ми отримуємо на місяць аж 3562 грн. Ця сума на 10 працівників, тобто виходить 350 гривень на кожного", – зазначив він.

Водночас Національна служба заявляє, що успішних прикладів більше, ніж збиткових. Із 1645 медзакладів у плюсі близько тисячі. У той час як президент і міністр медичного відомства заявляють навпаки: тисяча лікарень недоотримала гроші.

"Усі цифри, які сьогодні надаються, вони надаються пальцем у стелю. Жодної інформації чіткої пан Степанов на комітеті з питань здоров’я нації не надав," – наголосила народний депутат від фракції "Голос" Ольга Стефанишина.

Національна служба здоров'я України
Національна служба здоров'я України5 канал / Час. Підсумки тижня

Не надав, зате публічно артикулював: аудит провели, висновки зробили – реформу виправлятимуть.

"Медреформа у тому вигляді, в якому ми отримали, означає звільнення близько 50 тисяч медичних працівників. Вона передбачає закриття 300 лікарень. Це не означає, що ми збираємося згортати реформу. Навпаки, її треба реалізовувати, але істотно змінивши, враховуючи українські реалії та виправивши допущені при її плануванні помилки", – заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

Максим Степанов
Максим Степанов5 канал / Час. Підсумки тижня

Щоб не виправляти, потрібно було підготувати вторинну ланку, адже гроші заздалегідь передбачили, зазначив заступник міністра охорони здоров’я часів Уляни Супрун Павло Ковтонюк.

"Складність входу вторинної допомоги в реформу вища, ніж первинної, через те, що просто підготовка не була належним чином проведена останні 9 місяців. У бюджеті були гроші на те, щоб підстрахувати ті лікарні, які будуть якраз у мінусі. Було 900 млн грн закладено на це в бюджеті на 2020 рік, але виявилось, що ці гроші були використані на оці доплати лікарям, які зараз лікують від COVID-19", – зазначив він.

Натомість головний із медицини у парламенті уточнює, що питання не до реформи, а до тарифів. 

"Шановні, реформу не треба виправляти. Йдеться про перерахунки вартості пакетів гарантованих медичних послуг, тому що вони за багатьма позиціями не є коректними. Вартість пакета поліклінічних послуг – 49 грн. Це трохи більше, ніж 2 кг картоплі", – заявив голова комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

За тарифи відповідає Національна служба здоров’я. Там заявляють, що виходять із бюджету, який парламентарі ухвалюють на рік. Якщо ж їх збільшити, варіантів виходу із ситуації є два.

"Міністерство фінансів, уряд, парламент має збільшити нам фінансування. От уже. І друге: якщо ми хочемо перерозподілити кошти, ми розуміємо, що ми ці кошти маємо забрати в тих лікарень, які виграли від реформи. Якщо ми все повертаємо, як у 2019 році, то це така урівнялівка, де незалежно від того, як ти працюєш, як ти лікуєш, усі отримають однаково", – пояснила т.в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан. 

Міністерство охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров'я5 канал / Час. Підсумки тижня

Це "однаково" не спрацює для лікарень, наприклад, у Дрогобичі, куди прийшли пацієнти, а за ними й гроші, та Коропці, де мають лише один пакет послуг. Разом з тим, щоб не звільнялися й не закривалися, міністр охорони здоров’я медзаклади дофінансує. Водночас поки що, крім публічних обіцянок, до справи в МОЗ не перейшли.

Її відкладали, аналізували, а тепер виправляють. Майже за рік три міністри. І кожен, хто переступав відомчий поріг, оцінював реформу по-своєму. Незмінним лишилося одне: результат від оцінки так чи інакше відчуваємо ми з вами.

Евеліна Михайленко, Марта Шикула, Валентин Стрельцов, "Час. Підсумки тижня"

 

 

Попередній матеріал
Як медсестра не може довести інвалідність, яку дістала через COVID-19 – шокуюча історія
Наступний матеріал
Як сина "ворога народу" Платона Майбороду врятував від смерті талант композитора
Loading...