Отакий підручник з мови – базова річ для кожного школяра в Україні. Утім вивчати нашу мову хочуть і за океаном – українці, які десятиліттями живуть за кордоном, водять своїх дітей до суботніх чи недільних українських шкіл. Попри велике бажання вивчати українську там надскладно – таких адаптованих підручників для іншомовних досі не існує.
"Моїм дітям 7 і 10 років, ми вчимо українську з самого початку. Я дуже давно хотів віддати свої дітей в українську школу у Вашингтоні, але діти, звичайно, не хотіли, тому що в них була своя звичайна школа. Але з початку масової війни вони мене самі попросили відводити їх у школу по суботах", – розповідає українець, який 30 років живе в США Костянтин Костенко.
Коли навколо – суцільна англійська, заговорити українською непросто. Та навіть за кілька годин на тиждень мову можна опанувати бодай на базовому рівні, переконаний батько. Проте відповідних матеріалів для цього немає – у Штатах підручники з української мови давно застаріли. Ще б пак, друкували їх майже пів століття тому!
"Наприклад, слова: не абрикос, а абрикоса, не клас, а кляса, написано в підручнику. Я питав, чи це я помітив, що багато батьків було б заціплено в оновлених варіантах підручників", – каже Костянтин.
"Попит дуже великий, попит зріс, у нас цього року у школі 50 нових дітей. Подумаєш, ті 50 дітей є біженці з України, але то неправда. Дуже багато прийшло нових дітей, які взагалі не говорили українською, які хочуть почати говорити українською. Велика частина дітей, які говорять тільки англійською, але й велика частина тих, хто говорить російською і раптово надумали перейти на українську", – пояснює директорка школи українознавства імені Тараса Шевченка в США Тетяна Мурза.
Попит на вивчення української зашкалює й в іншому куточку планети. Але без адаптованих підручників викладати українську для вчителів – справжнє випробування, зізнаються в школі імені Княгині Ольги в Австралії.
"Ми зараз маємо і дітей, і учнів старшого віку, і дорослих, в яких на хвилі останніх подій прокинулось це українство. У нас є хлопець, який слова жодного українського не знав, але відчував у собі це українство, знаючи, що його прадіди були українцями. Методична допомога – це те, що ми дуже-дуже потребуємо, мова змінюється, нам хочеться, щоб наші діти володіли сучасною мовою, згідно з сучасними правилами", – наголошує директорка школи імені княгині Ольги в Сіднеї Тетяна Дейвіс.
Підручники, за якими вчаться в Україні, дітям за кордоном не підходять: для них потрібні адаптовані, пояснюють педагоги.
"Ми мусимо якось об'єднатися, потрібно знайти людей і з того боку океану, і з цього боку океану. Або, можливо, Європа й Україна, які можуть об'єднатися і працювати разом. Працювати з дітьми, які живуть тут – це окрема специфіка і її потрібно розуміти", – наполягає пані Тетяна.
Костянтин уже навіть підрахував, скільки може коштувати друк одного підручника.
"Якщо у вас є книжка 180 сторінок, можна замовити один екземпляр цієї книжки за 5 доларів. 5 доларів – це чашка кави в Америці", – каже Костянтин Костенко.
"За кордоном, особливо США, в Канаді вони готові профінансувати це все, аби був якісний український контент. Нам потрібні фахові спеціалісти, які допоможуть укласти ці підручники. Потім розробити підручники і вже потім їх друкувати, тобто цей шлях – не такий, що там хтось щось написав, роздрукували і поїхали. Ні, тут є специфічні умови і мені здається, що починати треба з інституту модернізації змісту освіти", – пояснює освітня активістка, засновниця організації "Батьки SOS" Олена Парфьонова.
В установі нам пояснили: окремої програми підручників для дітей з-за кордону, які хочуть вчити українську з нуля – в Україні не існує.
"Зараз, коли українська мова стає набагато популярнішою у світі, я чув, що Міністерство культури виступає з такої ініціативою, в Міністерстві освіти є Інститут книги. Якщо така програма буде запущена, то в принципі адаптувати такий підручник для шкільної програми – це не важко. Такі підручники, до речі, можуть бути і у видавців, які пишуть підручники для закладів освіти, такі заклади можуть звернутися до видавців і з'ясувати", – зауважує директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков.
Дати контакти українських видавців та проконсультувати діаспору можуть в Інституті модернізації змісту освіти. Звернутися радять напряму або через посольства. Та передусім, довкола питання підручників має гуртуватися українська діаспора в усьому світі, вважають учителі та батьки з-за кордону. Що швидше авторів і спонсорів адаптованих підручників знайдуть, то більше української лунатиме у світі.
Оксана Паращак, Сергій Клименко, "5 канал"
Читайте також: "Українська – мова перемоги": як у Києві пройшов форум руху" Єдині" – включення
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться відео за темою.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій
