Реставрація дверей
Реставрація дверей 5 канал

У Києві відновлюють старовинні двері університету у пам'ять про історика Сергія Миронова, який загинув під Бахмутом

Читайте по-русски
Це автентичні двері, яким уже 119 років

У Києві відновлюють старовинні двері університету у пам'ять про реставратора та екскурсовода Сергія Миронова. Доброволець загинув восени торік, але київські активісти та друзі вирішили продовжити його справу і відновити історичний спадок міста. Роботи розпочали ще в липні, нині вони на фініші. Як продовжували життя дверям більш як сторічної давнини, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Олександри Кулібаби.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Автентичні двері у стилі модерн, яким уже 119 років. У будівлі хімічного факультету КНУ Шевченка двері за своє життя встигли побувати різного кольору. А понад 20 років вони були зачинені і ними ніхто не користувався.

За старовинні двері в центрі столиці взялися київські активісти. У вільний від роботи час приходять, щоб відновити історичний спадок міста і продовжити справу реставратора та екскурсовода Сергія Миронова.

Читайте також: Працювали під час обстрілів на висоті 5 метрів: як в Одесі відреставрували столітню картину – сюжет.

"Сергій Миронов доволі такий цікавий киянин, він веселий доволі, кмітливий, він розумний, допитливий, занадто інколи допитливий, але це класна риса для історика", – розповів активіст і друг Сергій Павло Тетьяков.

Сергій Миронов був відомий киянам як екскурсовод найпотаємнішими вуличками столиці. Дехто знав його як реставратора-добровольця. Чоловік за власні гроші відновлював старовинні двері будинків, у соцмережах вів блог, де публікував свої роботи та роздуми, як поліпшити архітектуру столиці.

Та в лютому 2022-го він взяв до рук зброю і вступив до лав територіальної оборони, разом із бригадою виконував бойові завдання під Бахмутом, там і загинув восени торік. Щоб ушанувати пам'ять реставратора-добровольця, друзі та активісти вирішили продовжити його справу.

Дивіться також відео: У війну відроджувати село: у Поморянах реставрують обійстя в оригінальному стилі.

"Сергій був таким первинним стержнем для нас, і для мене це частинка вивчення історії, не просто за підручниками, а саме прикладними фізичними методами торкатись історії, вивчати її, досліджувати, це любов до Києва, безумовно", – додав Павло.

Двері університету останніх декілька років були в жахливому стані, їх мали замінити на нові, але активісти запропонували ректорату допомогти з їх відновленням у пам'ять про Миронова. Наприкінці липня розпочали свої роботи. Тоді зішкрібали старі шари фарби та шліфували нерівності. Допомогти з реставрацією зголосився й дизайнер меблів Денис. У своїй майстерні взявся за роботу з деревом.

"Перше – це відновити балку, бо вона дуже пошкоджена, тут уже намагався хтось зробити якийсь ремонт, все це будемо вибирати, і потім пів балки продовжувати частину, якої не вистачає", – пояснив Денис Верещагін.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Декілька тижнів у дизайнера пішло на ремонт – і спадок культури повернули на місце. Команда волонтерів роботи не припиняла, бо поки двері були в майстерні, у чаті тривали дискусії, в який колір пофарбувати та яку фурнітуру обрати. Врешті обрали ніжний зелений та старовинну фурнітуру з аукціону.

"У нас демократія, тому ми винесли на обговорення в наш спільний чат варіанти кольору, оздоблення, тобто і фурнітурні ручки, які саме, чи взагалі треба це робити. Більшість сказала, що треба, і більшість обрала саме зелений колір, що вже сьогодні на внутрішніх дверях відображено", – поділився активіст Павло.

Студентка університету Шевченка Ксенія на толоки з відновлення старовини ходить давно. Сергія особисто не знала, але своєю допомогою хоче висловити пошану чоловікові за його небайдужість.

"Зараз ми заповнюємо щілини клеєм, бо вони почали розходитися, позаяк це доволі м’яке дерево, аби збільшити термін його придатності. Ми намагаємося таким чином його полагодити", – розповіла Ксенія.

Кураторка реставраційної тусовки Неллі з Сергієм познайомилася на екскурсіях. Каже: головна мета таких ініціатив – зробити так, щоб відновлювати архітектуру міста стало модно.

"Ми не тільки реставруємо двері, ми хочемо зберегти всю спадщину, яка в нас залишилася. Є мейнстрім зберігати будівлі, але ніхто не опікується плиткою, ніхто не опікується дверима чи ще якоюсь там автентичною фурнітурою", – наголосила Неллі Чудна.

Це не перші двері, які волонтери відновлюють у центрі столиці. Попередні на Саксаганського гуртом реставрували декілька тижнів. А от двері на університеті Шевченка виявилися складнішими у відновленні. Громадські активісти запрошують долучатися до них і відновлювати Київ разом. На цьому зупинятися не планують, бо хочуть, щоб старовинність міста була навіть у деталях.

Олександра Кулібаба, Микола Довгий та Олексій Іванченков, "5 канал"

Попередній матеріал
Однострій по фігурі: у Кропивницькому навчилися шити ідеальну військову форму для жінок – чим особлива
Наступний матеріал
Авдіївка: шалені втрати окупантів. Міст під Донецьком підірвали. Буданов про ДРГ – хроніка 596-го дня великої війни з росією
Loading...
У Черкасах розробили унікальну програму і посібник з історії рідного краю – як проходить навчання

У Черкасах розробили унікальну програму і посібник з історії рідного краю – як проходить навчання

"Мусив під нацистським конвоєм палити тіла своїх дітей": Бабин Яр – жах того, хто вижив після розстрілу

"Мусив під нацистським конвоєм палити тіла своїх дітей": Бабин Яр – жах того, хто вижив після розстрілу

Як 1000 років тому: у Калуші влаштували історичну реконструкцію "Сплав солі по Дністру"

Як 1000 років тому: у Калуші влаштували історичну реконструкцію "Сплав солі по Дністру"

Ідеолог української державності: політична кар'єра Івана Франка, про яку мало хто знає

Ідеолог української державності: політична кар'єра Івана Франка, про яку мало хто знає

Іван Франко, якого ви не знали: політик, нетиповий соціаліст і борець із москвофілами

Іван Франко, якого ви не знали: політик, нетиповий соціаліст і борець із москвофілами

На що хворів Іван Франко? – "Машина часу"

На що хворів Іван Франко? – "Машина часу"