У справі "Дельта Банку" кошти хочуть стягнути на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Ключове засідання відбудеться після нещодавнього накладення на Лагуна санкцій РНБО через його співпрацю та фінансування країни-агресора. Про це йдеться у матеріалі OBOZ.UA. На думку медіа, запроваджені обмеження можуть стати вирішальним чинником, що нарешті прискорить процес правосуддя та повернення виведених із банку коштів державі.
Справу слухають у закритому режимі вже понад пів року, що офіційно пояснюють ризиками розкриття банківської таємниці. Після накладення санкцій РНБО Фонд гарантування, який тепер є чи не єдиною інстанцією, що має право стягувати кошти з колишнього банкіра, отримав потужні важелі впливу.
Головні обмеження та суть позову
Ключовим санкційним обмеженням є заборона Миколі Лагуну розпоряджатися своїми коштами і майном, а також отримувати дивіденди, крім випадків погашення боргів перед ФГВФО.
Після визнання "Дельта Банку" неплатоспроможним, Фонд гарантування був змушений залучати державні ресурси для погашення гарантованих вкладів населення. Для компенсації цих витрат ФГВФО мав узяти в управління та продати активи банку. Однак, через численні схеми, виявлені у фінустанові, активи виявилися "роздутими" або "сміттєвими" – фактично майна, здатного покрити масштабні виплати, не було.
Збитки, завдані вкладникам, державним "Ощадбанку" та "Укрексімбанку", Нацбанку та державі, становлять близько 23 млрд грн (при цьому загальна сума відповідальності Лагуна за іншими позовами оцінюється в майже $2,3 млрд). Саме ця сума є предметом господарського позову проти Лагуна та членів спостережної ради й кредитного комітету банку.
Затягування правосуддя та можливість санкцій
Справа перебуває в судах уже понад чотири роки. Раніше Господарський суд Києва постановив відмовити Фонду в задоволенні позову, мотивуючи це відсутністю доказів збитків на 23 млрд грн, позаяк Фонд нібито не зміг продати вимоги до "компаній-бульбашок" дорожче.
Автори матеріалу вважають, що запровадження санкцій може кардинально змінити ситуацію:
- Прискорення справи: Блокування ресурсів Лагуна не дозволить йому надалі затягувати судовий розгляд за допомогою адвокатів.
- Реальне вилучення активів: Замороження активів є першим кроком до їхнього вилучення на користь держави. Також блокування активів в Україні може сприяти аналогічним діям за кордоном, зокрема, в Австрії.
- Репутаційний тиск на суд: Офіційне визнання Лагуна РНБО "загрозою для країни" та причетним до фінансування агресора має спонукати судову систему до швидшого та виваженого ухвалення рішень, що відповідають суспільним інтересам.
- Екстрадиційний ризик: Для ексвласника "Дельта Банку" також існує високий ризик бути екстрадованим з Австрії в разі відповідних домовленостей між урядами.
Медіа наголошує, що від справедливих судових рішень у справі "патентованого шахрая" залежить можливість зекономити для держави щонайменше 23 млрд грн, які можуть бути використані, зокрема, на допомогу ЗСУ. У зв'язку з цим, пропонується часткове відкриття текстів судових рішень для формування усталеної судової практики щодо впливу санкцій на подібні господарські та кримінальні спори.
Нагадаємо, що Національний банк України ухвалив рішення щодо ліквідації "Дельта Банку" ще 10 років тому. У жовтні 2014 "Дельта Банк" віднесли до категорії проблемних, а навесні 2015 року було ухвалене рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Раніше ЗМІ повідомляли, що в 2014 році ексвласник "Дельта Банку" Микола Лагун оформив собі російське громадянство. Паспорт країни-агресора буцімто був виданий йому на території окупованого Криму. ЗМІ стверджують, що нині підсанкційний Лагун ховає активи через карибські офшори та підставних осіб.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
