Їх називають "холодноярівціями", або безжалісними та безстрашними воїнами! Їхній бойовий шлях – вражає. Вони брали участь у всіх вирішальних та найтяжчих боях російсько-української війни, від 2014 – і до сьогодні. Вони завжди йдуть уперед, бо їхнє гасло: "Ніколи назад!".
"Це одна із найпотужніших бригад у ЗСУ. Не тому, що я тут служу. Бригада заходить і робить", – каже військовослужбовець "Чорний".
Те, що вони виробляють на полі бою, змушує ворога не просто відступати, а тікати. Вони розгромили росіян на Сумщині та не дали загарбати Охтирку та Тростянець. Звільняли Харківщину, билися за Бахмут, Кліщіївку та Андріївку. 93 окрема механізована бригада "Холодний Яр".
Усі подробиці – у відео програми "Легендарні воїни".
Хто такі "холодноярівці"?
93-тя – одна з найвідоміших та найсильніших бригад Збройних сил України. З'явилася у 1992 році на Дніпропетровщині. До того, як росія розпочала війну проти України, військові 93-ї їздили у миротворчі місії. Рівень підготовки бійців бригади був високим, тому в 2014 вони першими поїхали зупиняти противника на схід. Нині це одна з найбільших за чисельністю механізованих бригад України. Тут воюють кадрові армійці, добровольці та мобілізовані.
У 93-ї бригади почесне найменування "Холодний Яр", на честь славетної історичної місцевості на Черкащині. На шевроні – чорний ворон і дубове листя як символи мужності та міцності. Відобразити птаха на нарукавному знаку бригади художників надихнув роман Василя Шкляра "Чорний ворон" про радянсько-українську війну. Гасло холодноярівців – "Ніколи назад!".
Перше бойове хрещення
Для бригади війна розпочалася у 2014 році. Тоді бійці стали на захист кордонів Луганської області. Це було перше бойове хрещення "холодноярівців". Там армійці й відчули, що таке російські міномети та втрати. 93-тя воювала не лише на Луганщині. У 2014 та 2015 роках бойовий шлях бригади пройшов через усі населені пункти Донеччини. А це і наступи ворога, й інтенсивні та тяжкі бої, і оточення.
"Іловайський котел"
"Холодноярівці" були у Пісках, Дебальцевому, Донецькому аеропорту, Іловайську та Авдіївці. У червні 2015 року артилеристи 93-ї розгромили угруповання противника, яке атакувало Мар'їнку.
Під час виходу з пекельного "Іловайського котла", куди бригаду відправили на підсилення, 93-тя очолила південну колонну. Щоб прорватися з оточення росіян, бійці зносили все на своєму шляху. І блокпости противника – також. Були складні бої та великі втрати. Тоді загинули понад 70 бійців бригади. Державний прапор України солдата 93-ї ОМБр Олександра Куренка, який знайшли під Іловайськом, нині зберігається у Національному музеї історії України.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Слабинку давати не можна, що і бригада постійно і робить. Тому в нас результати. З якими силами ворога ми рубалися! Але якою ціною. Не буду лукавити – дуже високою", – вважає військовослужбовець 93-ї ОМБр "Клема".
Масштабний артнаступ на бригаду
244 дні 93-я разом з іншими підрозділами воювала за Донецький аеропорт. У 2017-му тримали оборону траси Лисичанськ-Луганськ. І не просто обороняли, а взяли її під контроль і, поступово ліквідовуючи противника, просувалися вперед, повертаючи наші території.
"Район Богданівки ми стояли. Сильні артобстріли і там загинули багато цивільних і наших поранено бійців. Тоді загинув один із головних сержантів рот нашого батальйону, Були задіяні в цій операції російські війська, не "ДНР" і "ЛНР". Там були професійні військові, а не це зборисько. То був дуже масштабний артилерійський наступ на бригаду. Багато наших загинули. Але ми тоді відбили наступ противника", – згадує військовослужбовець "Чорний".
Дали відсіч на Сумщині
У перший день повномасштабного вторгнення 93-тя героїчно відзначилася на Сумщині. Підрозділи бригади влаштували загарбникам справжнісіньке пекло, коли ті колонами намагалися зайти в Охтирку. "Холодноярівці" взяли у полон ворога, захопили техніку, зброю та боєприпаси. Окупанти, які дивом залишилися живими, почали тікати, ховалися по лісах, але і там їх дістали та ліквідували. Після відбиття Охтирки бригада звільнила захоплений ворогом Тростянець.
Як випалювали броню противника
Поки одні підрозділи "холодноярівців" воювали на Сумщині – інші підрозділи 93-ї бригади були на Харківщині. І тут зламати "холодноярівців" окупантами не вдалося. Армійці витіснили противника з Рогані та Малої Рогані. Бригада буквально заходилася звільняти окуповані ворогом землі. На напрямку Балаклії зачистили Асіївку та Шевелівку. Звільнили Гусарівку.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
"Гусарівку – нам сказали там декілька танків і бронемашин, типу небагатоїх там. Коли ми ранком почали штурм – їх там виявилося 2-3 батальйони. Танки, БТРи, дуже багато техніки. А ми штурмували однією ротою, а потім нам допомагав розвідвзвод. Ми прийняли бій – нас десь 100 людей, їх – десь 2000 чоловік. Але під час бою ми знищили 9-10 танків, дуже велику кількість бронемашин, багато колесної техніки і багато особового складу. Нам тоді пощастило, вони не готові були, просто сиділи по хатах. Тобто ми дуже велику кількість техніки знащили ще коли вона стояла. Я тоді ще сів за наводчика БМП, тільки під'їжджали до Гусарівки, знищив тоді вісім МАЗів БК – вони так красиво вибухали, – командно-штабну машину і "Урал", – згадує військовослужбовець "Малий".
Тяжкі бої чекали бійців бригади поблизу Лозової. Там 93-тя не дала окупантам дійти до міста. Одна з рот потрапила в оточення. Вижили і створили передумови для Харківського контрнаступу.
Соледар – гірше пекла
У Соледарі бійці до останнього тримали оборону міста. Попри постійні штурми ворога та авіаудари, ворог наших не зламав.
"На один квадратний метр там прилітало по 20 снарядів. Це я утрирую, щоб ви розуміли щільність вогню. Горіло все! Ворог не жалів ні авіації, ні бронетехніки, ні снарядів. Ми перші зіткнулися із загонами зеків – "вагнерів"! Почали їх завозити туди і почалися "м'ясні штурми". Наша задача була стримувати", – пригадує військовослужбовець "Клема".
"Холодноярівці" кажуть, що в Соледарі було гірше за пекло.
"Нашу оборону не пробили. Ми там простояли майже рік. Потім нас таки вивели навідновлення. Втрат було багато, але ми втримали саме місто. На жаль, місто просідало по флангам! Якщо б тоді наш батальйон залишили в Соледарі – можливо, він був би досі наш. Це було друге пекло", – розповідає військовослужбовець "Чорний".
Перемололи найбільше "вагнерівців"
У серпні 2022 року бригада почала бої за Бахмут. Ціною багатьох життів та героїчним зусиллям "холодноярівці" стояли там до травня 2023-го. Саме 93-тя перемолола під Бахмутом чи не найбільше "вагнерівців".
"У мене два хлопці, 21 і 22 роки, самостійно були на позиції вже. І ними було знищено два БТР-82 на напрямку Кліщіївка. Два простих молодих хлопця самостійно знищили, з екіпажами і з десантом", – каже військовослужбовець Владислав.
Перші бої у 2014 році 93-тя прийняла з Олегом Мікацом. Нині "холодноярівці" воюють під командуванням Павла Паліси.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Герої 93-ї
У 93-й – 12 Героїв України. Дев'ятеро це звання отримали посмертно. На честь загиблих воїнів 93-ї окремої механізованої бригади відкрили пам'ятник в урочищі Холодний Яр. Їхнім ім'ям назвали вулиці у Запоріжжі, Сумах та Дергачах.
Нині 93-тя тримає Донеччину, Бахмутський напрямок. Женуть окупантів з-під Кліщіївки та Андріївки. Там зараз важко, росіяни тиснуть, щоб взяти під свій контроль ці населені пункти, а далі – вийти на адмінмежу Донецької області.
"Моє місце до кінця війни тут! Хоча в мене є можливість звільнитися, у мене рідний брат загинув, також у мене у взводі, буквально три місяці тому. Я можу перевестися в тил… але я буду тут і точка", – наголошує військовослужбовець "Малий".
Дивіться також: Громили колони москолоти за лічені години: про бригади ДШВ ЗСУ – "Легендарні воїни"