Проблеми містобудування, або скільки років лишилося хрущовкам – думка експерта

Віце-президент Академії будівництва України Віктор Лещинський розповів про результати роботи нового закону про альтернативну експертизу

Скільки та на що саме йдуть іноземні інвестиції у будівельній галузі України? Чи допоможе програма з енергоефективності заощадити пересічним українцям? Як зупинити стихійну забудову Києва, та які результати дає реформа децентралізації? Чи використовуватимуть виділені кошти в регіонах на будівництво взагалі і будівництво доріг зокрема?

На всі ці та багато інших запитань в ефірі програми "Час: Online" відповів віце-президент Академії будівництва України, відомий експерт у сфері будівництва та комунальної галузі Віктор Лещинський.

 Ви вчора були на бізнес-форумі у Гостомелі. Розкажіть про цю подію, що цікавого там було і що дав рік централізації у сфері будівництва для нашої країни?

Ми ідемо в напрямі децентралізації України, 2017 рік вже продемонстрував свої результати, і відповідно, Київська область також почала робити кроки з децентралізації.

Учорашній подія була дуже важливою для місцевої громади, бо дає можливість місцевим органам влади і людям розвиватися у своїх населених пунктах. Бізнес сплачує податки на місцях і дає можливість нецентралізовано державному апарату звертатися до тих коштів, які раніше виділяли в регіони з дуже великою бюрократією. Зараз досить великий ресурс залишається на місцях, що дає поштовх для будівництва, в тому числі на капітальний ремонт місцевих доріг, реконструкцію шкіл, садочків, медичних центрів. Це стимулює розвиток інфраструктури на місцях, чого раніше не було, і те, що люди чекали довгий час.

 2017 рік показує позитивну тенденцію в цьому плані?

Вже є попередній аналіз Держстату, за яким можна судити про те, що гроші йдуть, і місцеві ради їх використовують, і цих коштів уже досить багато в Україні. Звичайно, місцевим органам влади необхідна підготовка кадрів, спеціалістів, які б готували якісну документацію під реалізацію проектів. Зараз гостро постало питання документації міського будівництва, в селах, районах, містах. Тому що планувати треба набагато раніше, ніж будувати. Децентралізація – це, однозначно, позитивний крок назустріч розвитку економіки та демократичного устрою.

 У світлі децентралізації, в регіонах зараз будують більше житла чи промислових об’єктів?

Наразі ми ще бачимо бум житлового будівництва. За статистикою, зводять досить велику кількість житлових будинків – більш як 10 млн кв. м в обласних центрах. Багато людей, як і раніше, будують "самострої". Але статистика може бути трохи оманлива (50 на 50). Та якщо порівняти ринки житла багатоповерхівок і малоповерхівок  співвідношення приблизно 50 на 50, або 60 на 40. 
Активно будують житло, але є позитивна тенденція в тому, що за останні роки досить багато коштів інвестує промисловий сектор. Що стосується інфраструктури – доріг, соціального напряму, це, в основному, за рахунок бюджету: утеплення будинків, освітлення вулиць, теплопостачання адміністративних будівель.

 Ви торкнулися теми доріг, скажіть, за 2017 рік є якісь позитивні зміни?

Минулого року ми спостерігали, що в нашій державі активно почали проводити капітальний ремонт дорожнього покриття центральних трас. Почали багато інвестувати обласні ради, особливо це стосується Дніпропетровської, Хмельницької, Одеської областей та міста Києва.

Але для того, щоб усе це дорожнє хазяйство привести до ладу в Україні – потрібен не $1 чи $2 млрд. На форумі був представник Мінтранспорту – заступник міністра, який сказав, що мінімальні інвестиції в дороги мають бути від $50 млрд.

 Якщо в маленьких містечках погані дороги, то місцеві бюджети виділяють на них кошти, а якщо шляхопровід  то це на балансі держави?

Раніше громада села зверталася до голови сільради, який після цього надсилав лист у район, ті – в область, а ті – в Кабмін. Це затягувалося на роки або навіть на десятиріччя, ми бачимо жахливий стан доріг у селах України. Зараз – уже не тільки дороги, а й усі об’єкти, які перебувають у компетенції органів самоуправління, – на відповідальності місцевих органів влади. 

 Тобто ситуація має покращитися?

Шлях документів і звернень істотно скорочений, що має пришвидшити процес.

– А чи існують плани на 2018 рік, куди більше витрачатимуть коштів – на будівництво чи на інфраструктуру?

Будівництво охоплює більш як 20 галузевих напрямів економіки. Тому, якщо воно розвиватиметься, то працюватиме і металургія, і хімічна промисловість, і видобуток корисних копалин. Також з'являться робочі місця, крім тих, які вже є на самому будівництві. Що стосується 2018 року і розподілу коштів за напрямами, то тут треба дивитися бюджет, в якому все закладено. Наразі, одним із наріжних питань є проблема старого фонду. Ми вже п’ять років не можемо знайти компроміс щодо відселення житла старого фонду, його модернізації, його реконструкції. А це питання, яке в 2017 році стояло гостро, і якщо будемо глобально думати про його реалізацію ще п’ять років, ці будинки будуть просто падати.

 А що робити, аби цього не відбулося? Які кроки має робити держава?

У нас багато що залежить від законодавчих актів і нормативних документів. Потрібна жорстка позиція влади і прямий діалог з інвестором. Житло – це той самий продукт, який має строк амортизації. Якщо людина купила автомобіль, він через рік стає дешевшим, через десять років він почне іржавіти, через 20 років перетворюється на металобрухт. У населення є стереотип: якщо купив квартиру, і будинок зруйнувався, то людям хтось щось зобов’язаний. Але такого зобов'язання або компенсації в держави немає. Будинок вичерпав свої ресурси, значить, шукайте компроміси, щоб заходив інвестор, шукайте механізми і шляхи, збирайте громадські організації, питайте думку наукового середовища. Це питання нині досить актуальне, але не стоїть на порядку денному як гостре.

 Скільки, в середньому, становить час експлуатації багатоповерхового будинку? І від чого залежить?

Кожен елемент будівництва має свій термін експлуатації. Наприклад, так звані хрущовки мають строк експлуатації від 50 до 60 років. І ці будинки вже вичерпали свій ресурс на п'ять-сім років.

 А капремонт у таких випадках допомагає?

Однозначно, кожен продукт, якщо за ним дбати, якщо експлуатувати правильно і ремонтувати вчасно, то проблеми можна залагодити. Так само можна продовжити строк експлуатації будинку. Локально зараз міста намагаються розв'язувати ці питання, утеплюючи ці будинки, встановлюючи металопластикові вікна. Але державної програми, яка б розв'язувала ці питання глобально, немає. Це необхідно централізувати та контролювати. А в нас так: зараз гроші є – робимо найнеобхідніше, де прорвало.

 Порівняно з Європою та світом, наскільки українська галузь будівництва відповідає стандартам, та в чому ми поступаємося?

Будівельні компанії та технології, які застосовують в Україні, не гірші за європейські. Але нормативи не адаптовані повністю до європейських норм, ми маємо перехідний період. Однак зближення з ЄС впливає позитивно – Євросоюз активно постачає будівельні матеріали, наші компанії також проходять акредитацію та потрапляють на ринок Європи. Але тут є нерівність, бо норми ЄС досить жорсткі, а в нас тільки сильні компанії можуть вийти на європейський ринок. Крім цього, в Україну заходять кредити зі світового Банку, ЄБРР, заходять великі гравці світового рівня, тому торги проходять за міжнародними правилами, дороги будує вже не тільки Укравтодор зі своїми обласними державними підприємствами. На ринок України зайшли турецькі, китайські та інші компанії. Наразі українські підприємства повинні задуматися про ті стереотипи та норми, коли варто не просто добре виконувати роботу. Ця робота має бути висококваліфікована, з правильно оформленими документами, а жива конкуренція сприяє здоровому ринку. А це демонструє світу, що Україна готова до партнерства, український ринок готовий розвиватися.

 Ви неодноразово казали, що основна проблема забудови – це хаотичність. Що треба робити, аби уникнути руйнування історичних центрів, коли на їх місці будують торговельні майданчики, бізнес-центри?

У містах і селах є генеральні плани – детальні плани території. Завжди треба планувати все завчасно.  Будівництво будь-яких об’єктів передбачає навантаження на план цієї території. Якщо зводять будинок на 24 поверхи, в який заїжджає приблизно 300 жителів, на них мають бути передбачені паркувальні місця, дитячі майданчики, місця для вигулу собак тощо. Маленьким дітям потрібні садочки та школи, і розрахунок всієї потреби мікрорайону має бути передбачений у перших будівельних документах, щоб не возити дітей в сусідні райони.

Що стосується історичних центрів, то жителі цих міст люблять просто помилуватися красивою будівлею. І деякі з цих об’єктів мають занедбаний вигляд, але насправді це не так, у них є хазяїн, або балансоутримувач. Але хазяїн, який допустив цю будівлю до такого стану, має нести за це відповідальність.

– Як держава має обмежувати стихійну забудову в історичних центрах, коли нові будинки чи споруди не відповідають загальному стилю?

Архітектура будівлі має відповідати її первинному плануванню. Наприклад, якщо пройтись Вільнюсом, загальна картинка міста красива та цікава жителям і туристам. А в нас думають, що як ми перейдемо до скла і металу, то це буде комусь цікавою. Це питання слід обговорювати в експертному середовищі, але місцевий житель, який мешкає в центрі столиці, а особливо в домі історичної важливості, не повинен там нічого змінювати. А кондиціонери можна встановлювати і в дворовій частині будинку.

– Мінрегіонбуд оприлюднив список підприємств, котрим дозволено проводити недержавну незалежну експертизу при будівництві. Фахівці вже назвали це тихою революцією в галузі. Поясність плюси та мінуси цього.

У 2017 році змінилися закони, які дали можливість недержавному сектору перевіряти проектну документацію як державних, так і приватних об’єктів. Революція в тому, що будь-яка жива конкуренція на ринку дає можливість вибору для замовників будівельних об’єктів чи проектувальників. Одна монопольна організація або дві державні структури призводять до великого навантаження на їхню роботу. А це створює ситуацію наявності "своїх чи чужих", і замовник по півроку не може оформити документів.
Нині таких компаній стало значно більше. 

– Цього року Академії будівництва України виповнюється 25 років. Скажіть, будь ласка, як у вас із молодими працівниками?

Рік тому президент Академії Іван Назаренко ухвалив правильне рішення – омолодити кадри в закладі. Мені запропонували стати віце-президентом, відповідно, моє коло спілкування – це, в основному, молоді спеціалісти, хоча я активно працюю і з людьми поважного віку. Що стосується академії – то це унікальна структура, яка співпрацює з технікумами, коледжами, інститутами. Кадри – це найважливіше, що в нас є, кому треба передати досвід наших академіків, щоб знання ні в якому разі не зменшувалися.

На основі академії зараз активно розвивається кластер нових технологій, також є лабораторія – експериментальний енергоефективний будинок, він єдиний такий у Європі. Ця споруда, розміщена на території Київської області, занесена до Книги рекордів Гіннеса. Цей будинок, крім того, що споживає, ще й віддає в мережу електроенергію за зеленим тарифом. Дім побудований за новітніми технологіями: по-перше, він дуже енергоефективний, а акумуляція зайвої енергії передається в мережу. По-друге, ми вже провели переговори практично з усіма мерами українських регіонів, можливо, прийдемо до того, що знайдемо європейський грант для реалізації і запровадження таких будинків у центрі адміністративних послуг у містах. Думаю, експеримент буде ефективний. 

Ще раз хочу наголосити: наша академія – це не та організація, яка збирається, аби щось обговорити та у своєму вузькому колі щось вирішити. Керівництво академії дивиться у майбутнє, ми маємо надію на те, що академія стане надійним партнером для європейських компаній та займе достойну нішу в координації будівельного ринку. 

Попередній матеріал
"Кожне слово має діяти": історія про командира взводу Гліба Бабича, у творчому доробку якого понад півтисячі віршів
Наступний матеріал
Греція, Чехія, Швейцарія: де "подорожував" Труханов перед затриманням