"Кожне слово має діяти": історія про командира взводу Гліба Бабича, у творчому доробку якого понад півтисячі віршів

"5 канал" продовжує розповідати про бійців АТО,  яким творчість допомагає  під час війни  і тоді, коли вони повертаються до мирного життя. Ця історія, про Гліба Бабича – командира взводу вогневої підтримки, у творчому доробку якого понад півтисячі віршів.

Писав чоловік з дитинства. А згодом почав поезію класти на музику. Відкрив у рідному Миколаєві власну студію звукозапису. Проте корективи до творчості внесла війна. Подробиці у матеріалі Вікторії Ковальової.

"Лєнтяй" - позивний прийшов зі мною. Він не тут народився. У мене був псевдонім колись "Доктор Лєнтяй». Ось "доктор" відпав, а "Лєнтяй" залишився", – розповідає Гліб Бабич.

На передову Гліб Бабич на позивний "Лєнтяй", пішов під час третьої хвилі мобілізації. До того , займався бізнесом, щоб заробити на лікування доньки.

"Вона мала проблеми з серцем серйозні. Зробили операцію. Відразу я піти не можу, тому що я розумію, для дитини – це стрес. Я її цим вб'ю. Потім початок. І ось третя хвиля. Я знав, що можу піти і все. Прийшов до дочки. Вона каже, я відразу зрозуміла, про що ти скажеш. І я пішов і все", – згадує військовослужбовець.

/
/

Нині Бабич керує взводом вогневої підтримки Гірсько-штурмової бригади ЗСУ і має  великий авторитет серед побратимів.

Чоловік каже: "Мій підрозділ, як це сказати, постійної готовності і швидкого реагування – певна ділянка дуже велика".

А  ще він пише вірші:

"Я цветные картинки вижу еще во сне.
Правда чаще дорогу зеленку и террикон.
Но достаточно мига, чтобы восстал во мне,
Пробуждаясь от чуткого сна боевой дракон.
Нас учили когда-то верить, прощать, любить, мол, защиту невинным,
Голодного накормить,
Но, в процессе защиты многим - пришлось убить,
И теперь нам не просто по-прежнему быть людьми!"

Цей вірш Гліб Бабич написав за кілька годин до приїзду нашої знімальної групи. Каже, перемир'я дало змогу впорядкувати думки й слова. Кожне з них поет ретельно підбирає, щоб бити прицільно в душу: "Кожне слово має діяти. Тоді, власне кажучи, жанр вірша себе виправдовує. Тобі треба в певну кількість рядків, максимум з сторінку, вмістити те, що в сторінку уміщають. Ось, якщо ти це завдання виконав, люди читають і не можуть зрозуміти, боже, а що це відбувається зі мною".

Побратими вірші Гліба теж оцінили. Військовослужбовець Микола каже: "Гарні такі! Доволі такі про теперішню ситуацію! Доволі цікаво почитати!".

/
/
/

Бабич розповідає, пише  вірші з дитинства. Тільки-но навчився читати. Згодом він почав класти  свою поезію на  музику. Навіть облаштував  у рідному Миколаєві власну студію звукозапису. Але все змінила війна. Гліб Бабич пройшов Мар'їнку, Широкине, Водяне, Авдіївку, Дебальцеве. Нині служить на Луганщині й не має наміру розривати контракт щонайменше до перемоги. А після цього  хоче видати  збірку своїх поезій про війну.

"Для пам'яті потім, для пам'яті країни, для людей, як кажуть, щоб не повторилося. Це важливо!" – говорить чоловік.

Вікторія Ковальова, Петро Ковальов, Луганська область, "5 канал"  

Попередній матеріал
Український відбір на "Євробачення-2018": які артисти виступлять та з якими піснями – відео
Наступний матеріал
Проблеми містобудування, або скільки років лишилося хрущовкам – думка експерта