Продовження історії штурмовиків, які на 7,5 кілометрів пробралися в тил ворога, щоб знищити цілу посадку ворожих пілотів. А ще зуміли дістати інформацію про їхні маршрути та з боєм повернутися до своїх. Це була перша в житті бойова операція цих бійців батальйону "Шквал". Дивіться репортаж воєнної кореспондентки "5 каналу" Ольги Калиновської.
Засідка в глибокому тилу
Це трапилося в глибокому тилу – за 7,5 кілометра від "нуля". Штурмовики зайшли на ворожу територію, щоб нейтралізувати російських пілотів – одну з найбільших проблем на фронті. Завдання бійці спецбатальйону "Шквал" у складі 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ виконали. Але під час відходу натрапили на засідку.
"Пройшли приблизно 150 метрів знову. І була засада. Троє чоловіків уже на нас чекали", – розповів штурмовик спецбатальйону "Шквал" 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ "Гефест".
Ворог відкрив вогонь майже впритул.
"Вони переключилися в мій бік, стріляють. І в мене максимум 5-6 метрів переліт куль. Я бачу, як піднімається земля. І одразу в голові, що все, ця війна, кінець", – поділився штурмовик спецбатальйону "Шквал" 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ "Челік".
Боєць зізнається, у перші хвилини бою його зачепило. Врятувало дерево, за яким він не пам'ятає, як опинився.
"І від тріскоту щепок, коли вони били по дереву. Бо побачили, куди я став. І оця тріскотня – від неї я прийшов до тями", – розповів "Челік".
Втрати і наказ на відхід
Двоє побратимів не подавали ознак життя. "Айтішник" загинув одразу – в нього поцілили з близької відстані. Боєць на псевдо "Живий" відкотився за дерево і затих.
"У нас два двохсотих, я зробив доповідь. Я спочатку подумав, що він перестав рухатися, "Живий". Поки ось ми розмовляємо", – заявив "Челік".
"За цей період відбувається таке, що ми чуємо по два постріли. Тобто пам-пам, пам-пам. І тиша. Я так зрозумів, що це нашого третього, "Живого", якого затрьохсотили. А "Айтішника" вже добивали контрольними. Я розумію, що він двохсотий", – наголосив "Гефест".
Після доповіді по рації командування наказало відходити.
"Я зробив доповідь. Нам сказали: все, відходьте. Це командування по рації", – розповів "Челік".
Туман, дисципліна і перший бойовий досвід
На руку штурмовикам зіграли туман і добра пам'ять. Вони відійшли тим самим маршрутом, яким заходили у ворожий тил. Недосвідченість – адже це був перший бойовий вихід групи – парадоксально допомогла. Бійці діяли чітко за інструкціями та наказами штабу.
"У них справді не було досвіду, але вони розуміли одне. Вони дивилися на людей, які виконують задачі, що їм ставлять. Не сперечалися, не наводили якихось доводів. Вони просто брали і робили. Власне, так і сталося", – наголосив командир роти спецбатальйону "Шквал" 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ "Суліко".
"Живий" повернувся
Уже в бліндажі бійці дізналися: той, кого вони вважали загиблим, побратим на псевдо "Живий", насправді вижив.
"Сталося зовсім інакше. Він контролював цих двох. А чому не крикнув? Йому потрапило по бронежилету, і уламок пішов у легеню, забив легеню", – пояснив "Гефест".
"Якби він хоча б якийсь звук подав, крикнув чи свиснув, ми б повернулися. А так – тиша, все стихло. Він цих двох добив, а третій утік", – розповів "Челік".
"Коли мені прийшов несподіваний сигнал, що він живий, я просто прозрів, дивлячись у телефон. Він сам, без бронежилета, без зброї, без їжі, ночував у полі, не в посадках. Це справді героїчний вчинок. Він це зробив. Він виповз", – наголосив "Суліко".
З пораненнями в ногу, плече й груди, із забитими легенями та стікаючи кров'ю, "Живий" повз до своїх майже дві доби. Найважчим, зізнався згодом, було переповзти танковий рів. Але аргумент був один – допомогти йому було нікому.
"Його прооперували. Залишили один маленький уламок – оболонку кулі, так би мовити. Вона в кістці. Місце таке, що чіпати не треба. Сказали, що все буде добре. Він уже хоче сюди. Після такого виходу. Так, це "Живий". Він живий", – поділився "Челік".
Висновки після бою
Після цієї операції "Гефест" і "Челік" пішли на підвищення та навчають молодих бійців воювати. Командування, яке ретельно й покроково розробляло цю складну операцію, зробило власні висновки, що можуть лягти в основу нових, ще небезпечніших завдань.
"Такі операції не мають дуже великого відсотка реалізації. Але в цьому випадку це була справді операція, максимально продумана – і технічними засобами, і роботою людей, і роботою командування, і злагодженістю між усіма підрозділами бригади. Тому так і вийшло. Один у полі не воїн. Це винятково командна робота", – наголосив "Суліко".
З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Малін, "5 канал"
Першу частину розповіді можна прочитати і подивитися тут.
Друзі, відкрито збір для журналістів, які працюють на передовій
На фронт їздимо з гостинцями для ЗСУ – усе завдяки вам!
– Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/88Pg9HLZMQ
– Картка: 5375 4112 0220 7218
– Підтримати можна на "Патреоні": https://www.patreon.com/projects5
– PayPal: [email protected]
– Якщо ви є користувачем YouTube, ставайте нашим спонсором зі спеціальною відзнакою.
Нагадаємо, наші військові кореспонденти пройшли навчання у громадському об'єднанні "Створи Себе Сам" у Спортивно-стрілецькому клубі Make Your Self.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Вогонь, сталь і воля: українські морські піхотинці в бою – ФОТО
