Вони вивозять тіла українських бійців і російських окупантів. Часто – просто в розпал боїв. Їхнє завдання – повернути кожній родині тіло рідного, який загинув на війні. "Вантаж 200" передають і до росії, щоб обміняти тіла окупантів на наших полеглих захисників. Про важку, але життєво необхідну роботу пошуковців загону "Плацдарм" дивіться у матеріалі журналістки "5 каналу" Ольги Калиновської.
"Плацдарм": від пошуку загиблих Другої світової до війни сьогодення
Вони шукали тіла загиблих ще до початку російсько-української війни – полеглих за часів Другої світової. Тіла радянських і німецьких солдатів. Уже понад 11 років пошуковці "Плацдарму" вивозять із поля бою інших "200-х" – наших захисників та окупантів.
Вони завжди там, де гаряче і є бодай найменша змога зайти на територію, де тривали бої, щоб забрати загиблих. Останні місяці Олексій із командою працював на Добропільському напрямку. Щойно сили оборони зрізали клешні, які росіяни кинули в бік Добропілля, відкрилася можливість забрати тіла окупантів – щоб згодом поміняти їх на полеглих українських військових.
"Те, що ми забирали і бачили – це такі хлопці були, всі міцні. Тобто, швидше за все, це якийсь спецназ. Вони були вдягнені, в них уже було наше озброєння. Частково я знаходив магазини з наших гвинтівок і автоматів іноземних зразків. Тобто фрагменти екіпірування – вже українські. Частково вони вже десь або вбили когось, або забрали у полонених. Втрати у росіян, звичайно, великі, але всі тіла забрати неможливо фактично. Вони навіть самі не дають забрати своїх солдатів, бо це катастрофа – показати масовість смертей з їхнього боку", – розповів керівник пошукового загону "Плацдарм" Олексій Юков.
"Стілько покласти людей і за що?"
Понад 3 тисячі осіб, із них дві тисячі – безповоротні втрати. Такі дані про втрати росіян на Добропільському виступі оприлюднив головнокомандувач Збройних сил, наголосивши, що виступ вдалося розсікти.
"Тому що, насправді, стільки покласти людей – і за що, навіщо? За яке безглуздя покласти життя молодих хлопців. Вони там усі молоді – до 30 років. І не якісь там зеки. Видно, що це не зеки", – поділився Олексій Юков.
Дві тисячі загиблих росіян – частину забрали свої, частина досі під завалами, у підвалах, посадках, полях. І доступу до них немає.
"Ми чекаємо, тому що деякі ділянки, на які мали заходити, вже заміновані дистанційно. Вони повистрілювали, щоб українці не змогли пройти через посадку або через поле. Саме в тих ділянках, де наші прорізали їхню оборону, багато тіл у завалених будинках і підвалах", – пояснив пошуковець.
Ризик і репатріація: як повертають тіла додому
Раніше, каже Олексій, забирати тіла було легше. Коли активність дронів була мінімальною, головною загрозою залишалися міни та артилерія. Нині ж кожен вихід – це ризик, що з цієї операції можна не повернутися.
"Але треба забирати, передавати, тому що нам треба повертати наших хлопців, які на окупованих територіях. Завдяки тому, що забираються тіла російських солдатів, є можливість проводити репатріацію тіл і повертати хлопців додому. Тому що які ж ми люди тоді, якщо не можемо повернути своїх загиблих?" – наголосив Юков.
За понад три роки великої війни пошуковці "Плацдарму" знайшли та повернули рідним близько 3 тис. загиблих – як українських бійців, так і окупантів.
Нині в одному з лісів, де бої відбувалися ще у 2022 році, команда відкопала рештки російського солдата. Його тіло згодом обміняють на українського захисника, якого забрали росіяни.
"Те, що переживає наша країна, те, що переживає кожна родина – це пекло. Пекло щодня, коли ти прокидаєшся і знаєш, що твоя дитинка десь у невідомості. Завдяки репатріації тіл дуже багато знято безвісти зниклих. Вони повернуті додому. Але війна продовжується. Вона продовжується, і зниклі безвісти з'являються знову", – додав Юков.
З Донеччини – Ольга Калиновська, Сергій Малін, "5 канал"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
Зеленський та європейські лідери у Києві на Хрещатику вшанували пам’ять полеглих українських воїнів – ФОТО
