12 разів окупанти атакували Куп'янський напрямок минулої доби. Сили оборони відбили штурмові дії ворога біля Степової Новоселівки, Піщаного, Петропавлівки, Богуславки та в напрямку Курилівки. Тим часом Генштаб відзвітував, що завершив зачистку самого Куп'янська від окупантів. Операцію здійснили військові 19-го Центру спеціального призначення Військової служби правопорядку. Що розповіли журналістам "5 каналу" захисники цього напрямку про окупантів, їхню мотивацію та спільне перебування з ворогом в одному підвалі дивіться в репортажі Ольги Калиновської.
Історія виживання в одному підвалі з ворогом
– Воюю з 2024-го року. Призвали мене, – розповів військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ на позивний "Костер".
– Ви мобілізований?
– Так точно.
"Костер" родом із Донеччини. З міста, яке дало назву вже більше року як найгарячішому напрямку на фронті. З Покровська. Перші 8 місяців військової служби "Костер" провів у піхоті. Спершу на Донеччині. Потім на Харківщині. Каже, піхота на цих двох напрямках – це зовсім різні історії. Різницю "Костер" відчув на власній шкурі.
"Тут немає окопної лінії, тут ліс. Тут більше керує не піхота, а більше керують птахи. Тобто так вилізти, як на Донбасі, постріляти не вийде. Тут якщо ти хоч трішки спалився, то все, тобі габела", – розповів "Костер".
Тут, на Харківщині, "Костру" довелося провести на позиціях без ротації довгих чотири місяці. І саме тут з ним трапилася історія, яку він розповів нам. Історія виживання в одному підвалі з ворогом.
"Воно як вийшло? Я сплю, хлопці чергують, усе добре. Будить мене один олівець, і каже, – до нас ішак йде. Каже, він іде з шостої години. Тоді я вже зрозумів, що ішак йде до мене з тилу", – розповів "Костер".
Окупантів вони обзивають не матюками, як більшість на фронті. Для тих, хто непрохано прийшов на українську землю, у цих бійців є своя, особлива назва.
– Чому ви називаєте їх ішаками? Під…ми всі називають.
– Ну, це щоб не лаятися в прямому етері, – розповів "Костер".
Почали хлопці накидувати йому. Він упав. Дивлюсь, він ішов у ковдру замотаний, словом, не зрозуміло, що там із ним. Впав, але лежить, рухається. Ну, по радійці передали, якщо можете, беріть його в полон. Почали йому кричати. Він голову підняв, мабуть, такий ще мобільний був. Забіг.
Виявилося окупант – мобілізований, з Рязані. 50 років. Позивний "Блондин".
"Він, виходить, у мене в спині просидів місяць. В норі", – розповів "Костер".
Окупант вижив після декількох скидів із "Баби Яги". Але був поранений і залишився навіть без взуття. Добровільно здатися в полон вирішив після того, як свої ж випхали його з бліндажа. Вже на позиції українських захисників блондин навіть рвався допомагати відбивати штурми своїх співвітчизників.
– Десь, може, вже день на 15-й. І ось так десь почався штурм. Каже, контрольте мене в спину, дайте мені автомат, я буду стріляти. Та ні, друже, це не так працює. Він каже, нумо я патрони заряджатиму. Каже, вони мене кинули. А що мені робити? Я кажу, підтримую, будеш патрони заряджати, – розповів "Костер".
– Заряджав?
– Так, з етузіазмом таким, – розповів "Костер".
"Він каже, а мені зараз і соромно. Мені вже і соромно. Я кажу, а шо? Соромно, не соромно, ти ворог, як не крути. Сидів би вдома, було б все добре", – розповів "Костер".
Він провів з українськими захисниками 21 день. За цей час бійці ділили з окупантом воду, їжу, ліки. Росіянину навіть окремо передавали посилки з необхідними медпрепаратами. У нього почалася гангрена – на пораненій від скиду з "Баби Яги" нозі.
"Обезбол, антибіотики. Плакав. Коли скинули аптеку, він розплакався. Я кажу, чого ти плачеш? Все ж нормально, аптечка. Мені прикро, що для мене ти наче як ворог, а ставився, краще, ніж свої. Свої з нори випхали. Сказали, йди на х**, ти нас палиш. А тут уже і аптечку прислали. І все так. Навіть на позицію. Ну, вже холодно було. Термобілизну, йому навіть труси скинули. Підписали посилку "Росіянину". Так він розплакався. Він каже, по суті, хто ви мені такі, щоб мені допомагати. Я кажу, ну як, ми ж люди", – розповів "Костер".
Після виходу з позиції "Костер" передав росіянина відповідним службам. А сам ще декілька місяців відходив від тих тяжких декількох місяців на передовій.
Життя після позицій
– Перший місяць до пуття не спав. Вночі просинався, на телефоні вмикав ліхтарик і задихався. Мені здавалося, що все в диму. Ну, потім так із часом трішки. Кошмари так підмучують, звісно, – розповів "Костер".
– Це після цього вас перевели в пілоти?
– Так. Нам запропонували. Є вакансії, чи не хотіли б навчитися. Плюс мотивації хоч відбавляй. Чому б і ні.
– Яка мотивація була? Просто не йти більше в піхоту?
– Ні, мотивація в тому, що я з неба отримував звіздюлі оці 120 днів. Тепер хай вони отримають, побувають у моїй шкурі.
З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Малін, "5 канал"
Друзі, відкрито збір для журналістів, які працюють на передовій
На фронт їздимо з гостинцями для ЗСУ – усе завдяки вам!
– Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/88Pg9HLZMQ
– Картка: 5375 4112 0220 7218
– Підтримати можна на "Патреоні": https://www.patreon.com/projects5
– PayPal: [email protected]
– Якщо ви є користувачем YouTube, ставайте нашим спонсором зі спеціальною відзнакою.
– Також можна задонатити на зв'язок військовим і отримати наш календар "Без цензури" на 2025 рік.
Нагадаємо, наші військові кореспонденти пройшли навчання у громадському об'єднанні "Створи Себе Сам" у Спортивно-стрілецькому клубі Make Your Self.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
Вогонь, сталь і воля: українські морські піхотинці в бою – ФОТО
