Нас 52 мільйони. Було. 26 років тому. Нині ця цифра геть інша. Держстатистика каже, що нас майже 42 мільйони. Тепер вирахуємо мігрантів, не врахуємо населення тимчасово окупованих Криму і частини сходу і маємо десь 35 мільйонів. Точну цифру сказати не може ніхто, бо нас не рахували вже 18 років. Тоді як у світі перепис роблять раз на 10 років. Подробиці розповіли у програмі "Час. Підсумки тижня" на "5 каналі".
І зараз ми розуміємо, що Україна вже перейшла всі розумні межі в затягуванні цього процесу. Пам'ятаємо, як перепис кілька разів переносився ще за режиму Януковича, а потім за нової післяреволюційної влади. В результаті провести його до початку війни – Україна не змогла.
Нині нас знов хочуть порахувати. А з огляду на обіцяне життя в смартфоні, навіть пропонують електронний перерахунок, щоб зекономити. Наразі розпочався пробний перепис за класичною і, як кажуть фахівці, правильною схемою. Тому не лякайтесь, якщо і до вас завітають переписувачі.
Україна готується до національного перепису. На початку 90-х нас було 52 мільйони, у двохтисячних – 48. Тож скільки нас тепер? Після трудової міграції, двох революцій, окупації Криму та сходу?
Україна. 6% від площі Європи. 603 тисячі квадратних кілометрів території. 24 області. Одна автономна республіка. 460 міст.
Найбільше нас було в 1993-му. 52 мільйони (244 тисячі). У 2001-му, за даними офіційного перепису, – 48 мільйонів (923 тисячі) осіб. Мінус три мільйони українців за 8 років. У жовтні 2019 Держстат, спираючись на дані Пенсійного фонду нарахував майже 42 мільйони українців. Близько трьох мільйонів – трудові мігранти.
Віталій Трипадуш у 2008 емігрував з Буковини до Італії. Там вже жили і працювали його родичі. До Мілана згодом приїхала і дружина Віталія. За рік у них народилася дитина. До України тепер – лише в гості.
"Зв'язок залишився. Тобто кожен рік ми їдемо додому. Можна і два рази на рік. Усі українці, які виїхали за кордон, вони залишають зв'язок з Батьківщиною. Вони їздять, вони повертаються додому. Ті 52 мільйони – вони є, але частина з них живе в різних країнах", – розповідає емігрант.
Пані Алла – переписувачка. Цього тижня вона обійшла зо дві сотні будинків в Пісківці. Це селище за сотню кілометрів від Києва, де стартував пробний перепис населення.
У планшеті опитувальника – до півсотні питань. Хто ви, скільки вам років, де працюєте, чи одружені, чи маєте дітей? Живете разом чи окремо, житло своє чи орендоване, освіта, національність, рідна мова.
Крім Пісківки переписували й киян – Частину Оболонського району. З 1 грудня, коли стартував перший раунд пробного перепису – дані про себе можна було внести онлайн. Інший варіант – з 14 грудня прийти на спеціальну дільницю і заповнити анкету самостійно або ж дочекатися, коли переписувачі прийдуть до вас додому.
Інформацію, яку зібрав переписувальник, вносять на сервери Держстату. Всі дані конфіденційні. Вони знеособлюються і зводяться в єдину суху статистику. Утім, основне завдання пробного перепису навіть не це – за рік до Всеукраїнського перепису населення всієї країни треба перевірити, чи добре працює програма, яку заклали в планшети. А також – скільки реально потрібно переписувальників, як довго вони виконуватимуть поставлене завдання та, нарешті, скільки грошей треба на їхні зарплати й інші витрати.
"Ми побачили, що можна, щоб заощадити ці 3-4 мільярди гривень, і дещо спрощено підрахувати інформацію. Питання в тому, що традиційний перепис населення має дуже велику похибку. 10-20% людей не відкривають двері. Тому інтерв'ю робляться не точно. Тобто ми робимо перепис населення, але ми робимо за правилами ХХІ сторіччя, а не так, як це було за татаро-монголів. Ми називаємо це "електронний перепис населення", – розповідає міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет.
На переписі в уряді пропонують зекономити. А дізнатися, скільки українців, де, з ким та як вони живуть – з даних мобільних операторів, РАГСів та Пенсійного фонду. Якщо ж інформації бракуватиме – проведуть точкові соціологічні дослідження. Такі підрахунки українців обійдуться державі вдвічі дешевше. Але такій ідеї обурилися в Інституті демографії. Пояснюють – класичний перепис це не просто кількість населення, а ще й умови, в яких живуть люди. Ці дані ретельно обробляють і з них формують політику держави на роки. Наприклад, скільки людей реально мешкають в селі і чи потрібно там будувати дорогу в майбутньому? Скільки місту потрібно дитячих садків, якщо батьки працюють і чи будувати ці садочки, якщо бабуся і дідусь мешкають з батьками?
"Скажіть, будь ласка, як можна будувати демографічну політику, заохочування народжуваності, не розуміючи, як вони живуть, в яких вони стосунках живуть. Чи разом живуть тільки батьки, чи разом живуть 2-3 покоління. Ну це ж є різниця. Це питання у визнанні перепису міжнародною спільнотою, та ніхто це не визнає за перепис, про що ви говорите. Сором просто!" – зауважує директор інституту демографії Елла Лібанова.
В уряді від електронного перепису відмовлятися не збираються. Демографічні дані про українців візьмуть з наявних баз. А якщо їх не вистачить – наприкінці наступного року традиційний перепис таки проведуть.
"У будь-якому разі перепис населення був запланований на грудень 2020 року. Зараз у державному бюджеті України передбачені кошти – більш як мільярд – для проведення цієї роботи. Це означає, що всі необхідні кошти для того, щоб належним чином підготуватися для проведення цього реєстру навіть на першу половину року, в нас будуть. Якщо ми побачимо, що цих коштів не вистачає, то ми просто внесемо зміни влітку, запропонуємо парламенту додатковий бюджет виділити. І проведемо перепис повноцінний в другому півріччі наступного року. Тобто від перепису ми не відмовляємося", – наголошує прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.
Перший національний перепис незалежна Україна провела в 2001 році. Він, фактично, і єдиний. Міжнародні організації, зокрема ООН, рекомендують рахувати громадян щодесять років. І кожну п’ятирічку робити проміжні дослідження. Щоби сформувати єдину державну базу з демографічними, соціальними та економічними даними. Коли її немає, дані збирають про крихтах з Пенсійного фонду, РАГСів та Мінюсту, як це є зараз. Але на такі запитання як, приміром, яку мову ви вважаєте рідною та яка в вас етнічна приналежність, – людина може відповісти лише особисто. І якщо перепис буде електронним – ця інформація залишаться поза увагою.
Ганна Рибалка, Петро Троць, Леся Головата, Сергій Клименко, Анна Кудрявцева, "5 канал"
