Українські вищі навчальні заклади готуються розпочати навчальний процес. Онлайн чи офлайн – заклади освіти для себе обирають самостійно, а от які переваги та недоліки дистанційної освіти і стаціонарної – розбиралися журналісти "5 каналу".
Тільки прокинувся і вже на парах. Навчальний рік розпочався з віртуальних аудиторій і домашнього завдання електронною поштою.
Другокурсниця Катерина Жерендюк каже — як займатися в аудиторіях - відчула, але лише один семестр першого курсу — далі пішли на карантин.
"Я почала краще вчитись на дистанційному. Менше часу витрачаю на дорогу. Складнощі бувають чисто з технічного боку, тому що інколи не може бути інтернету, або раптово розрядились пристрої, з яких ти можеш увімкнутися. Ми постійно онлайн бачимось, але дуже страшенно хочеться на пари, в аудиторії — живого спілкування", – каже Катерина.
У викладачів зараз роботи збільшилося — лекції онлайн треба не лише провести, а й надрукувати, щоб студенти могли далі ці тексти переглянути. А ще не всі освітяни вміють користуватися платформами для відеозв'язку.
"Дистанційно у нас, наприклад, навчання відбувається на двох платформах. Одна платформа — це та платформа яка іде для того , щоб студент міг ознайомитись із теоретичними матеріалом. Паралельно у нас ідуть відео лекції згідно із тим розкладом який є на денній формі", – пояснює декан факультету журналістики Київського національного університету мистецтв і культури Ігор Парфенюк.
А от у Харківській державній академії дизайну та мистецтв дистанційне навчання запровадили частково. Деякі пари онлайн, інші – офлайн.
"І у студента й у викладача має бути вибір в якому форматі проводити заняття, чи приходити на заняття, коли аудиторія дійсно велика, то краще проводити онлайн. Але все залежить від дисципліни, якщо це якісь теоретичні філософські дисципліни, то проводити їх онлайн не дуже зручно, наприклад у мене логіка і тут потрібен діалог зі студентом", – розповідає старший викладач академії Вадим Мірошниченко.
Лекції – відеозв'язком, практичні заняття – в аудиторії – такий варіант студентці Ользі Гросул до вподоби. Але додає – систему ще треба доопрацювати.
"Дуже багато неадаптоване, ані наша програма, ані викладачі не були готові, дуже багато часу пішло на те , щоб якось влаштуватись у тих соцмережах, знайти контакт, особливо із тими викладачами з якими ми не мали справ до цього", – каже Оля.
Тим часом у гуртожитках уже готуються до прийому першокурсників, які наступного тижня мають почати навчання. У МОН розробляють алгоритм, щоб подбати про санітарну безпеку під час спільного проживання студентів. Майже дві третини столичних гуртожитків у вишах не дотримувалися вимог карантину. Це інформація Держпродспоживслужби, яка провела ревізії на початку вересня.
Перші курси всіх університетів мають вийти з 15 вересня, щоб познайомитися з одногрупниками, викладачами та зрозуміти, як відбувається навчання. Виняток – виші у "червоних" зонах. Для інших курсів керівництво закладів самостійно обирає: проводити пари онлайн чи офлайн.
Олександра Адамчук, Олександр Степанов "5 канал"
