фото Крим.Реалії

Обличчя кримських політв’язнів: справа "26 лютого"

Леся Кримська Українка про політичні репресії окупаційної влади проти учасників мітингу на українському півострові – спеціально для 5.ua

26 лютого 2014 року під Кримським парламентом зібралися 12 тисяч кримських татар. Фото depo.ua

12 тисяч кримчан із кримськотатарськими та українськими прапорами. Проти них – майже така ж кількість проросійських активістів із гаслами про відділення та георгіївськими стрічками. У результаті зіткнень загинули двоє людей, а 79 – заявили про поранення різного ступеню важкості. Сьогодні події, які відбулися під кримським парламентом два роки тому, здаються кадрами з іншої реальності. Тепер на півострові будь-який вихід із транспарантом чи навіть національним прапором вважається небезпечними неузгодженими із "владою" зборами і жорстко засуджується. А тих, хто дозволив собі зробити крок до свободи – судять без права на справедливість.

Фото "Радіо Свобода"

Цього тижня "справа 26 лютого", у якій проходять шестеро підозрюваних, троє з яких – понад рік у СІЗО, повернулася з дорозслідування і відновилася у так званому "Верховному суді Сімферополя". Перша ж зустріч із російським "правосуддям" після тривалої перерви обернулася для родин політв’язнів новим неприємним сюрпризом. "Суд" вирішив залишити їх у СІЗО ще майже на три місяці, а самих підозрюваних – Ахтема Чийгоза, Алі Асанова та Мустафу Дегерменджи – розділити; справу "головного заколотника" – першого заступника голови Меджлісу Чийгоза – залишити у тих же суддів; решту хлопців – перевести до районного. Ми поспілкувалися з родинами політв’язнів і з’ясували, чого вони чекають від самопроголошеної кримської "влади" та як допомагають одні одним переживати важкі часи.

Суд вирішив розділити кримських політв’язнів. На фото – Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ахтем Чийгоз. Фото з особистої сторінки у Facebook дружини Ахтема Чийгоза Ельміри Аблялімової

ЖІНКА ПОЛІТВ’ЯЗНЯ МАЄ БУТИ СИЛЬНОЮ – ДРУЖИНА АХТЕМА ЧИЙГОЗА

Перший заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Фото QHA

Ахтем Чийгоз – за ґратами вже понад півтора року. Його звинувачують у організації масових заворушень, наслідком яких стали смерті і травми людей. 51-річному кримськотатарському активісту загрожує десять років ув’язнення. На боці звинувачення – близько 130 свідків, серед яких усі "вершки" нинішнього "російського Криму": особисто самопроголошений "прем’єр" Сергій Аксьонов, кілька екс-депутатів парламенту республіки, які нині співпрацюють із росіянами, кілька кримських татар, що перейшли у так звану "поліцію" півострова та ще шестеро секретних свідків. Весь цей вал Ахтему Чийгозу доведеться почути вже на наступних судах. Щоправда, ані звернутися до них, ані навіть побачити уживу – чоловік не зможе: "суд" заборонив йому бути на розгляді власної ж справи. Чийгоза на засідання… включатимуть в режимі відеоконференції з СІЗО. Мотивація "кримської Феміди"аби звинувачений не загрожував свідкам.

"Це зроблено не для того, щоб "небезпечний злочинець" Чийгоз не зміг вплинути на свідків. Це зроблено для того, щоб позбавити його трибуни, можливості виступати, звертатися до суду і радитися із захистом. Ви ж розумієте, що відеоконференцію можна вимкнути в будь-який момент. До того ж, це може сильно затягнути сам процес, адже захисникам доведеться бігати до СІЗО аби узгодити свої дії з Ахтемом", – розповідає дружина Чийгоза, Ельміра Аблялімова.

Дружина Ахтема Чийгоза Ельміра Аблялімова. Фото з особистої сторінки у Facebook

Вже понад півтора року життя цієї жінки – це постійні візити у СІЗО, суди і норми законів. Вона домоглася в "російського" кримського суду статусу громадського захисника, адже тільки так може частіше бачити свого чоловіка.

"Жінка політв’язня має бути сильною. Заради них, заради наших дітей. Я для себе розділила цей період життя на кілька етапів. Зараз я сконцентрувалася на тому, що ретельно вивчаю справу, готую шпаргалки для адвокатів. Ця рутинна робота допомагає мені відволіктися. Кожен день я прошу, щоб він залишився не тільки живим, а й залишився здоровим, щоби побачив своїх батьків, коли повернувся, щоби побачив дітей, які вже підросли, онуків. Ми живемо такими надіями", – зізнається Ельміра. Тепер уся родина сподівається на якомога швидший вирок. Адже віри у справедливе вирішення питання не має ніхто. Ельміра припускає – розділення справ означатиме для Чийгоза, що на нього "спустять усіх собак". Натомість, решті політв’язнів, можливо, пощастить більше. "Я думаю, що розділивши справи, вони хочуть зняти напругу у суспільстві перед виборами. Але щодо нашого вироку – ми готуємося до найгіршого", – каже дружина Чийгоза.

Нині Ахтема перевели у спецблок в СІЗО – для особливо небезпечних злочинців. Він сидить у камері з одним співкамерником під постійною охороною. Керівництво закладу тричі ігнорувало вимоги родини провести медичний огляд і оцінити стан здоров’я бранця.

"Я НЕ ХОЧУ, ЩОБ СИН БАЧИВ МОЇ СЛЬОЗИ" – МАТІР МУСТАФИ ДЕГЕРМЕНДЖИ

Мустафа Дегерменджи вже понад рік у СІЗО. Фото з особистої сторінки у Facebook його батька Бекіра Дегерменджи

"Нам перекрили дорогу, вистрибнули люди у масках, з автоматами, бронежилетами і силою висмикнули нас із авто. Мені дали папір про те, що він нібито звинувачений у масових заворушеннях. Я їх спитала – на якій підставі, де хоча би повістка. Вони сказали, що не мають права пояснювати, їм наказали, і вони мають його доставити", – мати 27-річного Мустафи Дегерменджи Аліє не може стримати сліз, коли згадує фатальний день затримання. Проте навіть тоді – після травневого "маски-шоу" – родина і не підозрювала, що їхнє життя зміниться настільки кардинально.

"Я відчувала, що щось може бути. До цього в нас арештували сусіда, який теж був на мітингу, але за два місяці його випустили. Я думала, що все вже закрито. І точно не думала, що сина так довго триматимуть у СІЗО", – каже Аліє.

Мама Мустафи Аліє Дегерменджи біля "Верховного суду Криму"

Тепер її життя – постійна боротьба за життя і здоров’я сина. Раніше родина Дегерменджи заявляла про жахливі умови утримання – у сімферопольському СІЗО не вистачало ліжок для ув’язнених. Проте, сам Мустафа ніколи не скаржиться на умови. "Він не хоче мене засмучувати. Він розуміє, що зайве сиве волосся за цей рік – це наслідок усієї цієї ситуації. І я також не хочу, щоб син бачив мої сльози. Я завжди кажу йому, що все добре, даю якусь надію. Усі емоції проявляються лиш наодинці із собою", – зізнається Аліє Дегерменджи.

Жінка з нетерпінням чекає завершення процесу, проте побоюється, що розділення справи сильно пригальмує процес. Адже тепер "Верховний суд" республіки має продублювати усі 24 томи "справи 26 лютого" аби передати їх до "Центрального райсуду". Захист Мустафи намагатиметься оскаржити продовження терміну перебування у СІЗО, адже за нинішнім рішенням хлопець мав вийти на свободу і чекати вироку поза ґратами вже з 31 липня.

"НАМ ЩЕ ДОВГО ДОВЕДЕТЬСЯ ВІДНОВЛЮВАТИ ПСИХІКУ НАШИХ ДІТЕЙ", – ДРУЖИНА АЛІ АСАНОВА

Алі Асанов. Фото з особистої сторінки у Facebook

Молодший син Алі Асанова Мустафа народився без батька. Чоловіка затримали і відправили до СІЗО, коли його дружина Ельнара була на сьомому місяці вагітності. "Справа 26 лютого" поставила жінку із чотирма дітьми на межу виживання. Її старшій доньці – шість років, молодшому – ледве виповнився рік. Опіку над родиною взяли на себе волонтери і активісти. Усім Кримом збирали малечі теплі речі, необхідні предмети побуту та, звичайно, продукти, цукерки та солодощі.

Ельнара Асанова з молодшою донькою Муміне

"Наш народ не залишив нас", – каже Ельнара Асанова. З усіх жінок політв’язнів "справи 26 лютого" вона – найбільш емоційна. І кожне запитання про дітей або чоловіка викликає в Ельнари потік сліз.

"Чому така несправедливість? Чому судять лише одну сторону? Чому суд не враховує, що він батько чотирьох малолітніх дітей, годувальник родини? Алі завжди був з дітьми, він найкращий батько. А тепер вони завжди питають мене: де бабашка, де бабашка (кримськотатарською татусь – 5.ua)? Як мені пояснити це дітям? Старша донька вже розуміє, каже, що тата посадили. А молодша, коли побачила його за ґратами сказала: "Тату, я поламаю цю клітку, ти будеш виходити?" Наймолодший синок вже ходить, а як виглядає його батько – навіть не знає", – Ельнара витирає сльози. А дворічна Муміне проситься до неї на руки. Діти Алі Асанова вже добре вивчили, як виглядають кримські суди ззовні і зсередини, а чоловіки в мантіях і в формі – для них звичний антураж.

Мухаммед та Муміне Асанови чекають матір під судом. 20 липня

Сам Алі молодшого сина бачив кілька хвилин в коридорі суду. За словами його дружини, він весь покусаний тюремними клопами, страждає від високого тиску та інших хронічних хвороб, які загострюються в ув’язненні. Проте – ніколи не скаржиться на долю, а навпаки, підтримує дружину як може.

Молодший син Алі Асанова Мустафа вже ходить, але досі не бачив батька

"Він завжди каже, що все мине. І головне, щоби діти були здорові. В нас усе тримається на дітях", – каже Ельнара Асанова.

Вдома її чекає власне господарство і турботи про чотирьох малюків. У перервах між цими клопотами – жінка перечитує том за томом кримінальної справи і молиться про повернення чоловіка додому.

У кущах під "Верховним судом Криму" чергують силовики. 20 липня

Родини політв’язнів кримські татари підтримують всі гуртом. Для тих, хто потребує матеріальної допомоги – збирають гроші і необхідні речі. Тим, кому необхідна моральна підтримка – дають і її. На кожне засідання під судами збираються десятки, а часом і сотні активістів, які прагнуть показати – цілий народ репресіями і тиском не зламати і не залякати. Тут навчилися навіть гратися із жорсткими російськими законами – аби їхні збори не розганяли і не кваліфікували як мітинг, активісти просто не приносять з собою жодних транспарантів, а інформацією обмінюються не централізовано – через одного спікера – а у формі вільного спілкування невеличкими групами.

Група підтримки політв’язнів у "справі 26 лютого" під "Верховним судом Криму", 20 липня

Леся Кримська Українка для 5.ua

Попередній матеріал
"Той, хто пройшов крізь вогонь" презентував другий музичний альбом у лавах ЗСУ
Наступний матеріал
Уряд виділив 17 млн грн на веб-портал держзакупівель

"Кримське правосуддя": окупаційна влада продовжила арешт трьом кримським татарам

Півострів безпам’ятства, або як Росія спотворює "кримську Матрицю" (фотозвіт)

М'ясо чи черешня, або кілька слів про нові кримські делікатеси

Територія приниження і бюрократії, або кілька слів про медицину у Криму

"Тавро" із Тризубом або кілька слів про життя кримчан, які відмовились від громадянства РФ

Півострів втрачених можливостей або кілька слів про освіту в Криму