novostipmr.com

М'ясо чи черешня, або кілька слів про нові кримські делікатеси

Разом із російськими військами на півострів вторглися і російські фрукти та овочі. Про те, як нинішня "влада" Криму вбиває місцеве сільське господарство для здобуття нового ринку збуту неякісної продукції з РФ, спеціально для 5.ua написала мешканка анексованого півострова

Закрийте очі. Спробуйте уявити собі смак кримської ягоди, відчути її пружну фактуру у себе в роті, згадати, як потоки вітамінного соку лоскочуть усі ваші рецептори. А потім – відродіть у своїй уяві образ зелених вулиць великих і малих курортних міст республіки. Згадайте, як місцеві діти, перемазані вишнею і м’якоттю абрикосів, обліплювали фруктові дерева, які у Криму ростуть мало не на кожному кроці. Почуйте внутрішнім слухом, як юні й не дуже продавці на пляжі кричать: "Черешня, дешево!"

Черешня в цвіту. Крим, весна 2016

Уявили? А тепер уявіть середньостатистичного кримчанина, дещо побитого авітамінозом за довгу весну, який із завмиранням серця та інших внутрішніх органів чекає на першу м’ясисту полуничку або черешню. Спочатку він переживає перший шок, коли бачить, що кілограм ягоди коштує більше, ніж два кіло курки. А потім, зціпивши зуби і дочекавшись повільного сповзання ціни до вартості, співмірної із вартістю кілограму телятини, купує півкіло вітамінів в лоточку. І виявляє, що їхній смак і запах – кардинально відрізняються від таких знайомих і жаданих смаку і запаху справжньої кримської ягоди…

Найдешевший ринок у Сімферополі – Привоз.

"Сьогодні на базарі почула розмову. Жінка взяла полуницю, а вона так чимось смердить, що довелося викинути. Раніше ж вона була з Херсону, а зараз ані смаку, ані запаху", – говорить кримчанка Ольга з-під Євпаторії. Жінка переконує: нині знайти смачну ягоду на місцевих прилавках – наче виграти в лотерею. Мешканці багатьох великих міст повідомляють: тепер на кримських ринках за те, щоб спробувати на смак потенційну покупку – доводиться платити 5 рублів (майже 2 гривні). А без цього – ризикуєш нарватися в кращому випадку на водянисту, в гіршому – на гірку ягоду, яка з часом не гниє, а темнішає і покривається слизом.

Фруктово-ягідний сезон 2016 у Криму – цьогоріч вперше стартував без жодної української одиниці. За дев’ять місяців "продуктової блокади" з боку материка півострів так і не налаштував свої потужності на самозабезпечення. Попри те, що самозвані "очільники" Криму навперебій кричали, що сотень гектарів кримських садів і ягідних господарств вистачить, щоб замінити херсонські і мелітопольські фрукти, цього не сталося. Дефіцит довелося заповнювати краснодарським продуктом. А він – відчутно нижчої якості.

 

Основний "ягідний" потік до Криму – з Краснодарського краю РФ

"Російське виробництво свіжих фруктів і овочів пов’язане з дальніми відстанями для переміщення. Тобто в Росії вирощують, наприклад, кавуни, які треба відвезти у Сиктивкар або кудись за Урал. І ці кавуни вирощуються селекціонерами такими, щоб вони переносили дорогу. Використання пестицидів, гербіцидів дає можливість зберігати продукт як можна довше у товарному вигляді. У нас в Україні такої проблеми ніколи не було. Україна не така велика, як Росія, і тому українська продукція споживалася і у переробку, і на стіл буквально одразу ж з поля", – пояснює феномен позбавлених смаку ягід екс-міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв.

 

Абрикоси з Узбекистану у Севастополі. 60 грн/кг

Наприклад, ці абрикоси з Узбекистану – не мають характерного аромату, твердіші і на смак із гірчинкою. Така ж історія і з азербайджанськими плодами. Цьогоріч у Криму, крім них, – не буде жодної абрикосово-персикової альтернативи. Адже за даними так званого "міністерства сільського господарства" республіки – цієї весни через несподівані заморозки загинули в середньому 50-57% кісточкових, а в деяких районах – садівники втратили до 90% майбутнього врожаю. Виживуть і опиняться на прилавках лише пізніші сорти – проте невідомо, чи скуштують їх самі кримчани.

За словами місцевих торговців, більшу частину товару, який і досі суттєво виграє перед російським, вивозять у напрямку великих міст РФ через Керченську переправу. Адже покупці з РФ не торгуються і скуповують фрукти і ягоди за непідйомною для кримчан ціною.

"Приїжджають на поле або до саду фури московські і за будь-яку ціну скуповують ВСЕ. Тому що кримська продукція – у рази краща за ту, що їдять в Москві. А фермери кажуть – нам все одно, кому продавати, а ці беруть все і задорого. Криму лишаються об’їдки. Це і раніше практикувалося, але до Криму ще везли полуницю із Запоріжжя, абрикоси, перець, цибулю, моркву, картоплю, огірки, помідори з Херсону. У Копанях, що в Херсонській області, був найбільший в Європі оптовий сільськогосподарський ринок. Тепер для Криму він закритий і товар везуть із Краснодара, Ростова, Азербайджану. При цьому платять за платні траси по Росії, за переправу, а потім ще податки і штрафи", – розповідає власниця фруктово-овочевого магазину у Севастополі Олена.

Цю інформацію підтверджують і працівники кримських теплиць. Так, наприклад, оптова ціна одного кілограму полуниці, вирощеної в Холмовці Бахчисарайського району – 370-400 рублів (125-135 грн). Така полуниця на місцеві прилавки потрапляє вже з ціною мінімум 450 р. (150 грн), а найчастіше у роздріб нею торгують по 500-600 р. (170-200 грн). Звичайно, у середньостатистичного кримчанина такий цінник викликає шок, тоді як для москвича чи петербуржця це норма. Дешевша і менш якісна ягода з Краснодару – коштуватиме від 200 до 300 рублів за кілограм (приблизно 70-100 грн)

"За такі гроші я краще куплю своїй родині кілограм доброго м’яса, – обурюється кримчанин Юрій. – Де це бачено, щоб ягоди і фрукти влітку в Криму були мало не делікатесами?"

Малина у Сімферополі. 65 грн/250 грамів

Рекорд рекордів за ціною цьогоріч побила кримська малина. У перші дні літа вона з’явилася на прилавках Сімферополя із цінником у… 600 гривень за кілограм (1800 рублів). Сьогодні – трьохсотграмовий лоток можна придбати в середньому за 150-200 рублів (50-70 грн). А відтак – кілограм малинки коштує від 700 до 1000 рублів (235-335 грн)

Щонайменше 2-3 гривні у ціні фруктів та овочів нині складає суто вартість доставки. Решта – немаленька закупка самого товару, додаткові податки, хабарі, оренда і зарплата продавцям, розповідає власниця магазину Олена. "Якщо винаймати невеличку фуру на 20 тонн з Краснодару до Сімферополя, це коштуватиме близько 100 тисяч рублів (близько 35 тисяч гривень). Якщо знайти попутку, яка вивантажилася у Краснодарі і збирається додому, до Криму, то можна домовитися від 75 тисяч рублів (близько 25 тисяч гривень). Якщо вантаж більший, то і плата більша", – пояснює підприємниця.

До того ж, в Росії відчутно дорожчі добрива і оренда техніки для обробки землі. Відтак кожна ця складова копієчка до копієчки лягає в ціну товару.

І виходить, що різниця цінників на українському материку і в Криму – щонайменше подвійна, а то й потрійна. Так, середня ціна на молоду картоплю в Україні – 8-10 гривень за кілограм, тоді як на прилавках півострова вона коштує 25-30 гривень. Салатні помідори в Криму стартують від 50 гривень за кілограм і в середньому коштують близько 70 гривень. Тоді, як на материковій частині – смачні херсонські томати купують за 25-35 гривень за кілограм залежно від якості і товарного вигляду.

/
/
/

Ялта, Севастополь, Львів

В цінах на фрукти та ягоди ж – і зовсім прірва. Так, найдорожча черешня у Києві та крупних містах України коштує близько 40 гривень. У Сімферополі вона ж коштуватиме… 130 гривень за кілограм. Стільки ж середньостатистичному кримчанину обійдеться кіло телячої вирізки.

 

Черешня у Сімферополі

"Ще менше року тому щомісяця до Криму ввозили з материкової частини України 200 тисяч тонн харчів – зокрема й овочів і фруктів. На території півострова потужностей з переробки і зберігання майже не було. "Тобто майже 90% врожаю, що зростав на території Криму, перероблявся на території України, – пояснює Олександр Лієв. – Порушення цих зв’язків дуже сильно вдарило по сільському господарству регіону. Це стосується не лише проблеми з водою, яка теж зіграла свою роль, тому що більша частина садів знаходиться на системі зрошення, а це зрошення припинилося через закриття Північнокримського каналу. Але основна проблема в тому, що порушилися економічні зв’язки, і це змусило багато господарств згорнути свої потужності".

Так, за словами експерта, до подій так званої "кримської весни" на півострові щорічно закладалися кілька сотень гектарів садів. В основному це стосувалося Бахчисарайського, Севастопольського, Білогірського районів і району Великої Ялти. За даними Олександра Лієва, за два останніх роки у Криму практично не закладали нових фруктових комплексів.

 

Персиковий сад у Криму

А відтак – від нових російських реалій та в умовах фактичної продуктової блокади з боку України програв лише сам анексований півострів, його мешканці, та малий місцевий бізнес. Адже Росія – отримала хоч і невеличкий, але ринок збуту своєї сільськогосподарської продукції. Причому, в умовах транспортної ізоляції, коли з материковою частиною країни півострів з’єднує лише нестабільна переправа, обирати якість і цінову категорію продукції Криму не доводиться. Як правило, сюди везуть те, що довго не псується, а значить – має мало свіжих і живих компонентів.

До того ж, фактичне вбивство деяких галузей господарства в Криму підживило російського виробника. Так, зупинення виробництва рису дало неабиякі преференції Краснодарському краю. А паніка із свинячою чумою – інтенсивно ввела на півострів російських виробників і прорідила місцеві екологічні ферми.

Україна ж також переорієнтувала ринки і міцніше націлилася підкорювати своїм смачним харчем Європу. Так, за словами Олександра Лієва, разом із Кримом вивільнилося лише 2% фактичного обороту продукції. Натомість, наприклад, у галузь селекції ягоди зайшли потужні виробництва під керівництвом голландців, французів та італійців.

Тож популярний в Криму міф про те, що у Херсоні через розрив торгівлі з півостровом до цього часу гниють овочі та фрукти справджується з точністю до навпаки, переконує експерт: "Українська продукція має величезний попит не лише в самій Україні, але й на світовому ринку. В нас є ще чого прагнути, є ще можливість збільшувати обсяги виробництва овочевої і фруктової групи, тому що обсяг споживання її для виробничих потужностей, для переробки дуже високий".

 

Великий оптовий ринок у Великих Копанях на Херсонщині

Проте, завмерлі фруктові сади окупованого півострова, гіркі абрикоси і "золота" малина – це не просто "перчені" історії про відірвану частину української землі. Це ціла подія, яка розгортається в часі тут і тепер, але наслідки її будуть відчутні вже в найближчому майбутньому. Адже Крим поступово втрачає свою унікальну туристичну пропозицію – дешевого, смачного і екологічного відпочинку. І навіть дуже патріотичний росіянин, який за останні два роки періодично на автоматі починав "Отче наш" зі слова "Крим", вже цього літа може відчути різницю. Адже навіть такий незамінний атрибут, як знаменита кримська ягода – більше не кримський, та й не такий смачний і доступний.

Пляж у Форосі, 4 червня 2016

І справа не в тому, що близько двох мільйонів росіян, які тепер і створюють сезон у Криму, розоряться на вишні і квитках на місцеві курорти. А в тому, що маленький півострів щодня все більше занурюється у звичайні російські реалії, де свіжі фрукти та овочі – це делікатес, а пристойний смак їжі – то величезна удача. І навіть спогад про ароматний та багатолюдний український Крим – ледве-ледве тримається у свідомості.

 

Залізниця у Євпаторії

Леся Кримська Українка, для 5.ua

Нагадаємо, у попередньому своєму матералі "Купітє дєвушкє мароженоє" авторка аналізувала перспективи цьогорічного курортного сезону в Криму.

Попередній матеріал
У Львові маршрутка насмерть збила п'ятирічну дівчинку
Наступний матеріал
У МЗС розповіли, коли Єврорада сформує механізм припинення безвізового режиму в ЄС

Депутат: У Криму російські військові об'єкти закривають доступ до моря

Путін прокоментував слова Медведєва про пенсії в Криму

Туристичний Крим: хто поїде відпочивати до анексованого півострова

Медведєв – пенсіонерам у Криму: Грошей нема, тримайтесь тут