Вони навіть не вітаються. Дивна річ. У воюючій країні ворогують міністр оборони і головнокомандувач Збройних сил. Цей конфлікт уже вийшов у публічну сферу і справа дійшла до судів. Зокрема, головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак подав позов проти міністра оборони Андрія Тарана.
Чому ж посварилися генерали – допитувалася наша Олена Рибінська і вам усе розповість.
Єдине, що додам: такі сварки у вищих військових ешелонах збивають з пантелику і деморалізують наших солдатів. Я не згадаю, коли в Україні була б схожа історія, нагадую, усе це в умовах війни.
І Тарана, і Хомчака вже кличуть до Верховної Ради, щоб пояснили, що відбувається. Кажуть, намагався їх помирити президент. Але чи достатньо намагався? І де відповідні кадрові рішення? Тож за що воюють у генеральських кабінетах?
Люди, які грають в ігри. З дитинства ми вчимося боронити своє. З віком забави дорослішають, а дух суперництва продовжує бунтувати. І в когось із часом це може перерости в ігри державного значення. І тут небезпека в тому, аби за власними амбіціями та его не проґавити державу і її територію.
"Уявна" всеосяжна тиша щотижня продовжує забирати життя українських бійців. Та воїни не відступають і боронять кордони українського сходу від окупантів. У той самий час, у столиці України найвище військове керівництво боронить свої кордони та рішення.
Юрій Бутусов, головний редактор видання "Цензор.НЕТ", каже: "Керівництво Міністерства оборони і Збройних сил – найбільші вороги і суцільна ненависть, відсутність бажання спілкуватися, про взаємодію важко говорити".
Цю інформацію журналіст оприлюднив на початку тижня. Згідно з його джерелами, головнокомандувач Збройних сил Руслан Хомчак та міністр оборони Андрій Таран... не спілкуються від жовтня минулого року. Ба більше – чотири генерали Збройних сил на чолі з Хомчаком подали позови до суду, аби оскаржити деякі накази міністра Тарана.
Юрій Бутусов каже: "Зокрема главком ЗСУ оскаржував наказ міністра щодо службової перевірки від жовтня 2020, щодо застосування військово-транспортної авіації за комерційними контрактами. Там існує спецфонд і через контроль цього спецфонду виникли суперечки між Міноборони і Збройними силами".
Кошти зі спецфонду були мало не єдиною можливістю фінансувати нальоти пілотів, купувати паливо й ремонтувати літаки. Та наказом чільника оборонного відомства, з посиланням на вік літаків та використання їх у комерційних цілях, – такі польоти скасували. У задоволенні цього позову проти Міноборони Хомчаку суд відмовив.
"Відсутня нормальна бюджетна політика, і через такі можливості заробляти виникають суперечки. Військові поставлені в такі умови, що їм самим треба заробляти гроші", – каже Юрій Бутусов.
Низка інших позовів до Міноборони стосувалися, зокрема, відмови фінансування низки проєктів, які втілюються впродовж останніх років за заявкою Збройних сил. У відповідь Збройним силам прилетіло розслідування, що провадить ДБР, повідомив Юрій Бутусов. Буцімто, за поданням Міністерства оборони, щодо фактів імовірної корупції в лавах ЗСУ під час фінансування управління військами.
Дмитро Лиховій, головний редактор інтернет-видання "Новинарня", військовослужбовець резерву, розповідає: "Немає нічого дивного в тому, що головнокомандувач ЗСУ і Міноборони подають до суду один на одного, тому що це можливо. Чому? По президент Зеленський це дозволяє".
І саме Володимир Зеленський як верховний головнокомандувач мав би втрутитися, бо на його плечах – ще й аналіз реальних проблем в армії та призначення керівників Збройних сил особистими указами.
"Розділили посаду начальника Генштабу і головнокомандувача ЗСУ, і міністра Міноборони зробили цивільною особою – військові окремо, а політичне керівництво окремо. Замість цивільного якісного контролю вони судяться і просто сиплються один на одного, як школярі", – говорить Дмитро Лиховій.
Окрім чвар між військовим керівництвом, у воюючій країні не все гаразд із новим законом "Про оборонні закупівлі". На цей рік. Нині Міноборони не розробило жодного підзаконного акта. За їх відсутності – забезпечення армії всім необхідним може залишитися хіба що на папері.
"Державне оборонне замовлення в 2020 році переглядалося понад 10 разів. Останній раз 30 грудня, за день до закінчення року. Ухвалюється річний план, який не виконується і переглядається весь рік", – каже Бутусов.
Зі всіма питаннями на головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака та міністра оборони Андрія Тарана чекають на засіданні профільного комітету. Але поки що чільник міністерства у відрядженні до Індії, а керманич збройних сил – на сході, за дорученням президента.
Членкиня комітету ВР з питань нацбезпеки, "слуга" Ірина Верещук заявила: "Ми запросимо і керівництво Міноборони, і пана Хомчака, і обговоримо конфлікт".
А Олексій Арестович, радник голови Офісу президента України, сказав: "Офіс президента робить багато чого, аби прибрати цей конфлікт з публічної сфери".
І частково вгамовувати конфлікт почали негайно. Ще до ймовірної зустрічі на засіданні комітету стало відомо, що всі позови від керманичів Збройних сил до Міністерства оборони... відкликали.
Нардеп від "Голосу "Роман Костенко, який є і секретарем комітету ВР з питань нацбезпеки, каже: "Якщо таке буде продовжуватися і замість безпеки обороноздатності вони будуть вирішувати конфлікти і ділити сферу впливу між Міноборони і Генштабом, то це може дуже погано скінчитися".
Щонайменше викликати недовіру від країн-партнерів щодо військової співпраці.
"Люди, які не можуть організувати взаємодію навіть перших керівників оборонного відомства, мають при слові НАТО ховати очі, а не бігати з цим гаслом, бо це знущання над здоровим глуздом", – коментує Юрій Бутусов запитання Зеленського до Байдена "чому Україна досі не в НАТО?".
На запитання президента України його американський колега Джо Байден поки що відповіді не дав. Та експерти наголошують: ситуація між міністром та генералами Збройних сил України демонструє нашу державу як несталого партнера. Бо історія Північноатлантичного альянсу не фіксувала ще подій, коли керманич Збройних сил йшов до суду, аби не виконувати накази міністра оборони.
Олена Рибінська, Сергій Новіков, "Підсумки тижня"
