На зміну лагідній українізації має прийти наступальна – таку тезу висловив уповноважений із захисту державної мови. Свої слова омбудсмен пояснив необхідністю стежити за дотриманням мовного закону та пояснювати, чому важливо його дотримуватися. Мова – це зброя, яку росіяни століттями намагалися відібрати в українців, нагадали мовознавці у День української писемності та мови. Нині це питання національної безпеки. Про боротьбу і поступове відродження солов'їної дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Лідії Середюк.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Лагідна українізація більше не актуальна – настав час для наступальної. Про це заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, зазначивши, що двомовність в Україні становить загрозу, і її необхідно подолати, а надто в умовах війни.
"Коли ми говоримо про важливість посилення статусу української мови, ми говоримо про зміцнення конституційного статусу в усіх сферах життя. Для цього у нас працює мовний закон, мовні інституції, тому наступальна українізація – це про інструменти, визначені законом про посилення, популяризації та утвердження української як основи ідентичності і основи нашої національної безпеки та оборони", – заявив Тарас Кремінь.
Так звана "наступальна українізація" не означає заборону російської в Україні, а передбачає контроль за дотриманням мовного закону і має гарантувати право українців отримувати послуги в різних галузях саме державною мовою. Адже це право росіяни повсякчас намагалися відібрати і нині продовжують політику русифікації на окупованих територіях. Водночас українська нація завжди була українськомовною, а російську насадили примусово.
"Двомовність, про яку так часто згадують, вона є насильницькою, колонізаторською, вона радянізованим елементом того минулого, яке, на жаль, досі має політичне забарвлення. Звернімося до рішення Конституційного суду про конституційність мовного закону, то там сказано чорним по білому: двомовність несе загрозу і державній мові, і національній безпеці", – нагадав уповноважений.
Кожен громадянин України має вільно володіти державною мовою. Це правило диктує закон про функціонування української мови, а вона – єдина. Всі спроби проросійських політиків та кремлівської пропаганди нав'язати нашій державі двомовність на офіційному рівні, завершувалися крахом, адже суспільство висловлювало категоричну незгоду.
Так було ще у 2012-му. Попри спротив опозиції, парламент ухвалив так званий закон Ківалова-Колесніченка, який давав можливість двомовності у регіонах, де проживає 10% нацменшини. Тобто, дозволяв офіційно затвердити російську ще однією державною. Це й зробили низка місцевих обласних рад. Обурені українці вийшли на вуличний протест майже в усіх великих містах. Подекуди між протестувальниками і "Беркутом", який намагався завадити зібранню, були сутички.
Читайте також: Ти у бруді сидиш з автоматом, а хтось з дивану може сказати: "Чому не українською" – Герой України "Хук" про мовне питання.
Демонстрації в різних куточках України тривали більше двох місяців, ці події назвали "мовним майданом", він передував Революції Гідності. Лише у 2018-му закон вдалося скасувати. Конституційний суд визнав його неконституційним і таким, що втратив чинність. Мовне питання й дотепер стає приводом для гострих дискусій та публічних скандалів. Та щоб розставити всі крапки над "і", варто лише зазирнути в історію.
"Перелік різноманітних лінгвіцидів, лінгвоцидів, заборону української мови, як з нею боролися в радянські часи, в часи імперії і це перше, що треба знати, щоб потім переходити до історії української мови. Дізнатись, що вона набагато старша за російську, відслідкувати весь цей процес – чому ми, живучи в Україні, вважаємо російську нашою рідною мовою, хоча, з наукової точки зору, це неправда. Рідною мовою вважається та, якою розмовляли мої бабусі і дідусі. і якщо перевірити себе на цей критерій, то виявиться, що наша рідна мова, все ж таки, українська", – наголосив історик Ігор Осипенко.
Приборкати носіїв російської намагаються в Івано-Франківську. Міський голова повідомив, що в місті запрацювали мовні інспектори. Перевірятимуть сферу обслуговування, пояснюватимуть важливість української, а на системні порушення писатимуть скарги омбудсмену. Він зауважує: робота мовних інспекторів не передбачена законом, але може бути ініціативою громад.
"Українці щодня забирають посилки, купують продукти в супермаркетах, замовляють каву і якщо сфера обслуговування буде тримати цей корсет, розмовляючи зі споживачем українською, це тільки допоможе нам в цьому питанні", – запевнив історик.
За часів повномасштабного вторгнення російської мови поменшало в Україні, але вона не зникла повністю.
"Ми фактично переживаємо перше покоління, яке виросло в умовах відновлення незалежності, а всі наші проблеми – це проблеми постколоніального розвитку. Не може народ, який звільнився від колоніальної залежності, одразу перейти до вільного розвитку від різних ексцесів. Для цього треба, щоб еліта розвивалася, суспільство виростало, складалися різні умови для функціонування мови, яка була пригнічена впродовж багатьох століть", – пояснив мовознавець Олександр Скопненко.
Мовознавці переконані, що повернення до свого українського – процес незворотній, хоч він і повільний. Головне, щоб цей вибір був усвідомленим.
Лідія Середюк, "5 канал".
Дивіться також:
