День пам'яті та примирення: чому варто згадувати полеглих 8 травня, а не святкувати перемогу 9 травня

День пам'яті і примирення 5 канал
Сьогодні, 8 травня, Україна відзначає День пам'яті та примирення, який символізує перемогу над нацизмом. Саме в цей день 1945 року нацистська Німеччина капітулювала у Другій світовій війні. 5.ua зібрав для вас достовірні факти, які вказують на те, що свято 9 травня – це міф, і варто пам'ятати загиблих саме на день раніше

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року і тривала до 2 вересня 1945 року. Третій Рейх окупував Польську Республіку, а 17 вересня до цих дій долучився Радянський Союз. Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна, а воєнні дії відбувалися на території 40 держав. Загальне число загиблих під час Другої світової складає близько 65-70 млн осіб.

Україна у Другій світовій війні

У Другій світовій війні загинув майже кожен другий українець. 2,5 млн людей вивезли на примусові роботи до Німеччини. Війна зруйнувала більшість великих та малих міст України. Без даху над головою залишилося близько 10 млн осіб. Україна постраждала більше, ніж будь-яка інша країна Європи.

Українці воювали в арміях США, Канади, Великої Британії, Польщі, Франції та інших країн, а у складі Червоної армії українців було аж близько 6 млн. Саме українці на заклики уряду першими поповнили лави канадської армії, записувалися цілими сім'ями. В І півріччі після початку Другої світової війни, за загальною статистикою, українців було вдвічі більше серед добровольців, ніж інших національностей. Також варто пам'ятати про єдину Українську повстанську армію, яка боролася за незалежність і самостійність України в часи Другої світової.

Друга світова війна
Друга світова війнавідкриті джерела

Чому варто пам'ятати 8-го, а не святкувати перемогу 9-го травня

Офіційне свято перемоги над нацизмом відзначається у Європі 8 травня. Окрім того, з 2005 року 8 травня проголошено Генасамблеєю ООН Днем пам'яті та примирення, присвяченим жертвам Другої світової війни.

В радянські часи існував міф, що СРСР самостійно, без допомоги, переміг у Другій світовій війні нацистську Німеччину. Тому визнати, що українці та армії західних країн здобували перемогу над нацизмом, радянська пропаганда не могла. Замість того, щоб ушанувати честь, гідність та відвагу загиблих воїнів та жертв серед цивільного населення по всьому світу, Радянський Союз, а нині – його спадкоємиця Росія – влаштовує паради, веселиться та радіє міфічній перемозі.

Україна поступово позбавляється радянських міфів про ту війну. Потроху відходять радянські паради, змінився зміст і символіка дня. З часу закінчення війни вона обросла численними міфами, які радянська влада роками вкладала в голови своїх громадян. Щоб цих міфів позбутися, треба аналізувати історію й докопуватися до правди з минулого.

Не варто ставити Червону армію Радянського Союзу на перше місце як єдину переможницю у Другій світовій, не варто цю війну називати Великою Вітчизняною, адже це буде неправда. Підписання пакту Молотова-Ріббентропа було важливим тактичним епізодом, що розкривав стратегічні наміри сторін – керівництв Третього Рейху та Радянського Союзу. Таємним додатковим протоколом визначалися сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу.

Більшість західноєвропейських країн відзначають День перемоги в Європі переважно 8 травня, країни Британської Співдружності – 7 травня, а Росія та деякі посткомуністичні країни відзначають 9 травня – за московським часом. Україна, Литва, Латвія та Естонія відмовилися від святкування та парадів 9 травня та вшановують пам'ять полеглих у Другій світовій війні, згідно європейських цінностей, саме 8 травня.

Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення 8 травня є "гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму".

Друга світова війна
Друга світова війнавідкриті джерела

Символіка 8 травня

Символом відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги став червоний мак.

Мак є міжнародним символом пам’яті жертв військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи з 1914 року. Ідея використовувати червоний мак, як символ пам’яті, з’явилася під впливом вірша військового лікаря й поета, учасника Першої світової війни Джона Мак-Крея "У полях Фландрії". Зображення уособлює квітку маку та кривавий слід від кулі.

Гасла, що використовували під час відзначення Дня пам’яті та примирення й Дня перемоги у 2014, 2015 роках: "Ніколи знову", "Пам’ятаємо. Перемагаємо".

Нагадаємо, раніше 5.ua повідомляв, як радянські партизани допомогли нацистам винищити ціле українське місто у 1943 році.

Також дивіться фотогалерею за темою:

Червоні стяги, сутички з патріотами, Путін у головах: як минуло 9 травня в регіонах – ФОТО

Святкування 9 травня, Харків
/
Святкування 9 травня, Харків
Святкування 9 травня, Харків
/
Святкування 9 травня, Харків
9 травня в регіонах
/
9 травня в регіонах
Святкування 9 травня, Запоріжжя
/
Святкування 9 травня, Запоріжжя
9 травня в регіонах
/
9 травня в регіонах
Святкування 9 травня, Харків
/
Святкування 9 травня, Харків
Святкування 9 травня, Запоріжжя
/
Святкування 9 травня, Запоріжжя
9 травня в регіонах
/
9 травня в регіонах
9 травня в регіонах
/
9 травня в регіонах
Святкування 9 травня, Харків
/
Святкування 9 травня, Харків
Святкування 9 травня, Запоріжжя
/
Святкування 9 травня, Запоріжжя
9 травня в регіонах
/
9 травня в регіонах
9 травня в регіонах
/
9 травня в регіонах
Святкування 9 травня, Запоріжжя
/
Святкування 9 травня, Запоріжжя
Святкування 9 травня, Запоріжжя
/
Святкування 9 травня, Запоріжжя
9 травня в регіонах
/
9 травня в регіонах
9 травня в регіонах
/
9 травня в регіонах
Святкування 9 травня, Харків
/
Святкування 9 травня, Харків
Святкування 9 травня, Харків
/
Святкування 9 травня, Харків
Святкування 9 травня, Харків
/
Святкування 9 травня, Харків
9 травня в регіонах
/
9 травня в регіонах
9 травня
/
9 травня

Попередній матеріал
Сутички в Харкові та майже 200 затриманих в Парижі: як в Україні та світі відзначили першотравень – огляд
Наступний матеріал
День матері 2019: традиції та ідеї подарунків до свята
Loading...