Церковні стародруки черкасець викопав на власному подвір'ї. Книжки були закопані у ящику під смітником. Свою знахідку передав до краєзнавчого музею. Коли фахівці відкрили книги – були вражені: у купі мотлоху десятки років лежали релігійні писання XVII століття.
Ящик був замотаний у солдатську шинель. Черкасець Тимофій Назаренко розповідає, що спочатку злякався, адже подумав, що там можуть бути боєприпаси або поховання часів війни. В купі мотлоху ніяк не очікував знайти книги.
"І в ящику знайшов оці книжки, спочатку подумав, що то якась цінність. Вони були мокрі, думаю, покладу їх в дровник, щоб воно підсохло і забув благополучно на декілька років", - розповідає пан Тимофій.
Чоловік каже, лише після екскурсії до одного з українських музеїв зрозумів цінність стародруків і згадав про свою знахідку.
"Він каже: я вам старі книжки принесу, ми ж не знали наскільки вони старі. Розумієте, це XVII століття, це не кожен день таке знаходиться", - коментують у музеї.
Працівники черкаського краєзнавчого музею обережно перегортають сторінки нещодавно подарованих книг. 4 стародруки служили черкасцям три століття, перш ніж потрапити у схованку, а потім до музею.
Краєзнавці припускають, що всі книги створені майже одночасно. Стародруки у шкіряній та дерев'яних палітурках, на застібках із залізними деталями.
Три книги написані вручну чорними та червоними чорнилами, ще одна - надрукована поблизу Новгород-Сіверського. У музеї кажуть - це релігійні стародруки, написані церковнослов'янською мовою. Користувалися ними часто, про що свідчать сторінки, затерті і у краплях від воску свічок.
Тетяна Григоренко, заступниця директора Черкаського обласного краєзнавчого музею розповідає, що книги читали або в церкві, або самотужки. В одній з книжок написано як дотримуватися релігійних свят.
Ще одна книга - псалтир.
Краєзнавець Сергій Ганницький впевнений: ці книги належали релігійній громаді, яка в той час мешкала на території Черкас. За словами фахівця, тоді з 40 тисяч населення – 6 тисяч були старообрядцями. Вони збиралися на богослужіння навіть за радянської влади, яка переслідувала вірян. Мабуть тому книги вирішили сховали у землі.
"Оці сховки кажуть про те, що вони намагались якось заховати, щоби не привертати увагу, бо правоохоронні органи також слідкували за представниками цих громад ну і вони зазнавали з боку офіційної влади переслідувань і, можливо, здійснювали свої якісь там заходи утаємничено", - пояснює краєзнавець Сергій Ганницький.
Тимофій Назаренко купив будинок у єврейської родини. До нього там жила бабуся. Ймовірно вона і була останньою власницею раритетних книг, але рідним усіх таємниць не відкрила. Тимофій сподівається, їх розгадають краєзнавці, тому не продав знахідки, а відніс до музею.
"Так собі подумав, що я собі зароблю. Хай краще буде там, можливо, це буде мати кращий ефект і комусь це буде потрібніше, ніж мені, а гроші – то таке", - ділиться чоловік.
У музеї знахідку досліджуватимуть та реставруватимуть. Оскільки це вартісна робота – не відмовляться від допомоги меценатів. У подальшому планують зробити книги частиною експозиції.
Яна Лимаренко, В'ячеслав Ромодан, "5 канал"
