"Крим. Оточені зрадою" – документальний фільм про історію боротьби 36-ї окремої бригади берегової оборони під час окупації Кримського півострова презентували у столиці. Події лютого-березня 2014-го, які відбувалися всередині заблокованої бригади, відзняв військовий журналіст Віктор Гром. Унікальні кадри з військової частини та ексклюзивні інтерв'ю учасників тих подій – в сюжеті Ірини Сисак.
Селище Перевальне під Сімферополем. Крим. Березень 2014-го. Військові 36-ї окремої бригади берегової оборони перебувають в облозі. Їхню військову частину захопили та заблокували російські бойовики без пізнавальних знаків. Але здаватися українці не мали наміру. Бригада перебувала у повній бойовій готовності та чекала наказів вищого командування.
"Парк був оточений, навколо парку ходили людей 80 з гранатометами, в кожного було по РПГ-26-му", – розповідає герой фільму, командир батальйону 36-ї бригади берегової оборони ЗСУ Юрій Головашенко.
Але жодного наказу захищати стратегічно важливу бригаду так і не було, згадують тодішні її військові. Натомість, командир Сергій Стороженко зрадив Україну, і згодом здав частину без жодного пострілу російським військовим. Ті, хто не похитнув присяги, перейшли на материкову Україну. У Миколаєві з них сформували нову бригаду морської піхоти, а номер залишили той самий – 36-та.
"Ми перші потрапили в таку ситуацію, і як хто чинив би, будучи на своїх місцях тоді, – було невідомо. Тим паче, пропаганда російська вона добре тоді мізки промила. І нашим військовим, ну, комусь не промила", – каже командир роти 36-ї бригади Віктор Сікоза.
У час, коли військові перебували в облозі, першим на допомогу бригаді прийшло місцеве кримськотатарське населення. Допомагали харчами, приносили кореспонденцію та навіть хотіли приєднатися до армійських лав. Щирим намірам кримських татар повірили не одразу.
"Для мене дуже відрадно, тут всі говорили про ту значну роль, яку відіграло місцеве корінне населення – кримські татари, які активно підтримували наші військові частини. І всі казали, що це була дуже помилкова, ганебна і нав'язана концепція, про те, що начебто корінний народ – це головний бунтівник і головна загроза державній цілісності", – пригадує уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Сьогодні військові з жалем згадують події 5-тирічної давнини і щиро вірять – в Крим обов'язково повернуться.
"Я сни бачу про Крим, і я хочу в червоні печери, я хочу на узбережжя. Я сумую", – ділиться командир батальйону 36-ї бригади Юрій Головашенко.
Показати реальну ситуацію про окупацію півострова, зсередини заблокованої частини, мав на меті автор стрічки – військовий журналіст Віктор Гром, який одним з останніх виходив з Перевального.
"Заплакані, вийшли, безпомічні, нічого не могли зробити. Тривала боротьба не лише з зовнішнім окупантом, а й всередині військової частини. Ще 4 березня бригада могла бути вже захоплена росіянами, тобто командир бригади вже міг тоді відкрити ворота. Хлопці не дали, хлопці організували оборону, і в командира бригади не було виходу, тому що більшість були налаштовані воювати і застосовувати зброю", – пояснює журналіст.
На цьому автор документальної стрічки не зупинятиметься. Каже, є ще багато відзнятого архівного матеріалу і про анексований Крим, і про українсько-російську війну. На черзі фільм про перший прохід українських кораблів у Керченській протоці.
Ірина Сисак, Ігор Костюк, "5 канал"
Дивіться також:
"Розкіш" по-окупантськи: моторошні кадри з середмістя окупованого Сімферополя – ФОТО
