Про плюси та мінуси медичної реформи не говорив хіба що лінивий. Хтось її називав геноцидом нації.
"Так звана медична реформа, а насправді позбавлення українців права на медичну допомогу", – заявляв екснардеп Олег Ляшко.
А хтось вважав необхідним кроком.
"Ми будемо боротися за цю реформу і врешті отримаємо результат", – казав колишній прем'єр Гройсман.
Перший етап медреформи стартував у 17-му році. Українці підписали декларації із сімейними лікарями. Другий етап розпочався цьогоріч у квітні. Разом із ним й акції протестів від медиків. Головні лікарі низки медзакладів заявили про недостатнє фінансування. А деякі поставили ультиматум.
"Я оголосив голодування, поки не отримують заробітну плату працівники медичні", – заявив гендиректор Глухівської міськлікарні Анатолій Кияшко.
Через місяць після старту другого етапу невдоволення реформою висловив президент.
"Нам потрібно не згортання реформи, а її поліпшення. Визнання помилок і їх виправлення. Тому я чекаю відповідних рішень від усіх уповноважених осіб", – сказав Зеленський.
Наступного ранку у МОЗі збирають екстрений брифінг. На нього, окрім чільника міністерства, приходять і його заступники, а також голова профільного комітету парламенту Михайло Радуцький. Останній не раз публічно обіцяв не відкладати другий етап. Але вслід за президентом змінив акценти. Мовляв, для якісних змін недостатньо коштів.
"Ми витрачаємо на медицину приблизно 3% ВВП. В умовах дефіциту фінансування жодна реформа не матиме успіху, тому комітет здоров'я нації наполягає на збільшенні фінансування медицини вдвічі – до 6% ВВП", – зауважив голова комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький.
У МОЗ визнали: до нового етапу не готові.
"Ми надаємо медичну допомогу, не маючи стандартів надання цієї медичної допомоги. МОЗ розробить справедливі тарифи, за якими буде здійснюватися фінансування галузі у 2021 році", – зазначив очільник МОЗ Степанов.
Простими словами: МОЗ має встановити розцінки, за якими лікарням будуть оплачувати надані послуги. Головна по грошах – Національна служба здоров'я, з якою кожен медзаклад має укласти договір. Що більше пацієнтів та що краще обладнана установа, то більше фінансування, а відповідно й зарплата медиків. Це європейський підхід, за яким "гроші ходять за пацієнтом", розповідає одна з членів команди Уляни Супрун. У словах нового керівництва МОЗ уже вбачає скасування реформи. Вважає: якщо зміни зупинять, гроші й далі ходитимуть за головлікарем, а не пацієнтом.
"Сьогодні головні лікарі – це ті люди, які мають по суті цю реформу на місцях провадити. Ніхто не каже звільнити там 50 тисяч лікарів. Ні! Навпаки. Ви маєте так працювати, щоб найефективніші лікарі надавали ефективні послуги. Україна потребує другого етапу реформи – це основне. Кожен пацієнт і кожен лікар розуміє, що так, як воно є зараз, воно не може працювати", – пояснила заступниця міністра МОЗ 2018-2019 років Ольга Стефанишина.
Такої ж думки й опозиційні сили парламенту.
"Знову будуть платити за пусті ліжка у величезних лікарнях, де головні лікарі їздять не просто на джипах, а яхтах", – наголосила депутатка "Голосу" Олександра Устінова.
"Це тримати лікарів як рабів, це робити тотальну "уравніловку", не забезпечувати необхідним нашу медицину", – переконаний п'ятий президент України Петро Порошенко.
Що буде далі з другим етапом, стане відомо вже в середу. Саме тоді збереться уряд на засідання. Поки ж реформа в хиткому стані.
Єва Ніколашвілі, "5 канал"
