Один раз впродовж суботи бойовики порушили режим тиші. Втрат в лавах українського війська немає. Про це повідомили в пресцентрі операції Об'єднаних сил.
Їх любить піхота і ненавидить та боїться ворог. У 2014-2015-му роках саме українська артилерія першою звільняла населені пункти від окупантів, прикриваючи піхотинців потужним вогнем. Нині "боги війни" на другій лінії – у зоні відведення. Але як і тоді, у 2014-му, готові будь-якої миті прийти піхоті на допомогу.
Вона важить 15 тон, але може швидко розігнатися до 70-80 кілометрів. Якщо за кермом такий вправний водій як Олександр. У дивізіоні він – півтора року. Контракт підписав у неповних двадцять. За своєю машиною – потужною самохідною артилерійською установкою "Гвоздика" доглядає як за улюбленою квіточкою.
"Найкраща, вона в мене як іномарочка. Сама краща машина батареї. На даний момент наша робота заборонена, так от наша робота – чистимо, перевіряємо, готовність до бою завжди, щоб машина могла завестися і поїхати допомагати у разі чогось", – говорить Олександр, військовослужбовець 24-ї механізованої бригади імені короля Данила.
Калібр – 122 міліметри, дальність стрільби – 15 кілометрів. Наскільки точно у ціль ляже 20-кілограмовий снаряд – за це у САУ відповідає Віктор. Він – оператор-навідник цієї гармати. В артилерії служить більше трьох років. Попросився сюди свідомо.
"Мені близько до душі, спокійно тихо і вік вже не 25, щоб бігати з автоматом. Мені 35. Ми теж бігаємо, але у нас не такі завдання як в піхоті. Потрібно постійно ставати кращими. Тобто читати, вчитися, постійно займатися. Не можна засиджуватися. Півроку, якщо ти не будеш займатися на машині, ти забудеш все", – розповідає Віктор, військовослужбовець 24-ї механізованої бригади імені короля Данила.
З математикою на "ти" Олег. Як командир гармати він відповідає за те, щоб машина була на ходу, щоб в оператора-навідника були правильні розрахунки, щоб вистачало снарядів і їх вчасно передавали навіднику. Лише на одне не може вплинути командир – на те, щоб як у 2014-му, давати ворогу потужну відповідь
"Два чоловіка загинуло. Їм можна, нам – ні, ми ж на своїй землі. Можемо воювати. Зараз військо ліпше, зараз більше професійне стало, знаєте, то була мобілізація, всяке було, а зараз більше професійне. Підписуєш контракт – мусиш працювати", – говорить Олег, військовослужбовець 24-ї механізованої бригади імені короля Данила.
Вони працюють як єдиний організм – вміло та злагоджено. Щодня посилено тренуючись та тримаючи потужні машини у повній бойовій. Щоб у разі наказу – негайно вилетіти на передову. У них в усіх болить серце за піхоту. Поруч – артилерії і піхоті було б спокійніше. Але домовленості є домовленості і українська армія неухильно їх виконує. Ще б окупанти так тримали своє слово.
З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, "5 канал"
