Урожай кращий, ніж торік. У центральній Україні розпочалися жнива. Другий тиждень аграрії збирають урожай пшениці, ріпаку, гороху та ячменю. Це другі жнива в умовах війни. Аграрії кажуть – важчі, ніж перші. Про старт збирання врожаю на Черкащині – далі в сюжеті "5 каналу".
"Ідуть опади великі, колосок уже тяжкий, достиг, набирається вологи, плюс вітер і його місцями виложує, де пориви вітру були, і воно не витримує, лягає, ускладнює це нам роботу", – розповідають місцеві комбайнери.
Але сучасна техніка успішно піднімає навіть полеглу пшеницю – каже Володимир. Він уже 20 років працює на комбайні. Розповідає, цього року зернові вродили, а нові комбайни допомагають зібрати врожай з найменшими втратами.
"Як і вся техніка радянського зразка була некомфортна, страждала від поломок, неякісні запчастини, зараз техніка іноземного виробництва має більш тривалий ресурс запчастин, по комфорту – є і кондиціонування, автопілот, полегшує роботу оператора, набагато легше працювати, також можна робити більший наробіток, краща якість, менше втрат", – сказав комбайнер Володимир Головенько.
Читайте також: Фермер на Миколаївщині врятував врожай кавунів від затоплення – як саме.
Жнива на Черкащині лише розпочалися, техніку вигнали для збору озимої пшениці та ріпаку. Аграрії починають збирати врожай гороху та ячменю. Ці культури вже повністю дозріли. А спекотна погода ідеально підходить для жнив. Оброблені перші дев'ять тисяч гектарів площі. А загалом в області засіяли понад 1 млн 200 тис га земель.
Найбільше цьогоріч засіяли кукурудзи, трохи менше соняшнику, озимої пшениці та сої. Якщо порівняти з довоєнними посівами, культури істотно не змінилися. Цього року через затяжні квітневі дощі аграрії почали посівну майже на місяць пізніше. А коли зійшло – почалася посуха.
"Були додаткові втрати, бо опадів зразу не було, тоді вони пішли, ще один обробіток гербіцидами, знов вкладення, вкладення в доларах на гектар немалі, але не треба жалітися, щоб більше тратити – треба більше заробляти, якщо говорити, що все погано – то не треба цим займатися, все було в звичайному робочому порядку", – зауважив директор науково-виробничої фірми "Урожай" Олександр Воскобойнік.
Дивіться також відео: ФЕРМЕРИ РІВНЕНЩИНИ почали вирощувати КАВУНИ, щоб на ринках не було дефіциту.
За давнім звичаєм, щоби вдало стартували жнива – треба розпочинати їх святом. Зажинки – обов’язковий народний український обряд початку посівної. Під українські пісні сформували перший сніп. Вирізали його, як і годиться, серпом.
Пані Катерина добре знає, як працювати із серпом, адже в дитинстві допомагала батькам. Нині з подругою Ганною показують, як збирали врожай раніше. Після зрізу рослини складали в копи, зерном усередину, а потім обмолочували ціпами.
"Мали в господарстві два ціпи – чоловічий і жіночий, чоловічий – держак товщий, і оця частина називалась бич товщий, бо чоловік має більшу силу, а вже жіночий – тонкий держак і точний бич, і обов’язково зв'язаний сирицею, не мотузками, не дротами і сирицею. Вона вже засохла, вона собі мала пружність і ціп, молот, так, як людина хотіла", – пояснила жителька Черкас Катерина Лось.
Після обмолоту зерно було не таке чисте, як нині видає комбайн. Щоб потрапити на стіл, воно мало пройти декілька етапів обробки.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Пшениця була і з остюками, і її треба було підсушить, її треба було перевертати дерев’яними лопатами, щоб вона не зопріла. Провіювали, шукали, де вітерець дме хоч трошечки, оту полову всю відвіяти, потім у мішки, потім везли на харчокомбінат у мошнах, там її мололи", – розповіла жителька Черкас Ганна Гаврилюк.
Нині комбайни замінили більшість ручної праці, що значно пришвидшило збір та якість зерна. Труднощі додає лише війна. Ці жнива важчі, ніж попередні, через ціни на витратні матеріали та небезпеку обстрілів – кажуть аграрії. А ще хвилюються через скасовані ворогом зернові угоди з експорту зерна за кордон.
"Наразі наші мудрі аграрії підготувалися і до цих викликів, досить багато агропідприємств добудували додаткові зерносховища. Загальна кількість добудованих зерносховищ під 100 тисяч тонн, щоб була міцність, де зберігати до моменту експорту зернової продукції, і також додатково пропрацьовано заздалегідь шляхи, які, на жаль, через рашистів будуть здійснюватися через західні кордони", – пояснив голова Черкаської ОВА Ігор Табурець.
Цього року врожайність на Черкащині 51 центнер з гектара – це більше, ніж торік. Аграрії вже зібрали перші 50 тонн зерна.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал"
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.