Через підрив Каховської ГЕС лише на правобережжі Херсонщини підтоплені майже 10 тисяч гектарів полів. Такі дані озвучили в Міністерстві агрополітики та продовольства. Щонайменше втричі більше на окупованому лівобережжі. Загальні збитки від теракту рашистів лише аграрна галузь оцінює щонайменше в 10 мільярдів доларів. І роки відновлення. Про економічні втрати через підрив дамби – для фермерів та промисловості розкаже кореспондентка "5 каналу" Ганна Рибалка.
Підірвали дамбу, а тепер намагаються підірвати й нашу економіку. У ніч проти 6 червня росіяни здійснили воєнний злочин – техногенну катастрофу на Каховській ГЕС. Експерти попереджають: у судноплавстві, промисловості та аграрному секторі ризиків не уникнути. І перші наслідки вже є.
Призупиняють вироблення сталі, щоб заощадити воду в критичних умовах. Металургійний гігант – компанія "АрселорМіттал Кривий Ріг" через підрив та руйнацію Каховської ГЕС агресором поставила на паузу низку процесів. Роботу фактично всього обладнання, яке охолоджується водою, тимчасово призупинили. Сам Кривий Ріг почав брати воду для потреб міста з резервних джерел.
"У наше водосховище Південне вже перестала надходити каховська вода. В самому водосховищі Південному маємо запас при економному споживанні на півтори місяці", – сказав голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.
Читайте також: Гуменюк про підрив росіянами Каховської ГЕС: окупанти заглушили зв'язок, а після забули увімкнути.
Від підриву ГЕС і знищення водосховища є ризики для енергетики. У центрі уваги – окупована Запорізька АЕС. Вода з Каховського водосховища потрібна, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС. За даними Енергоатому, нині ставок-охолоджувач ЗАЕС – наповнений, і цього достатньо для потреб станції.
"Сама ця ситуація зі спустошенням Каховського водосховищем, вона передбачена проєктом ЗАЕС від самого початку. Заходи безпеки для станції в цьому випадку розроблені. Є план відповідних дій. І звідки, з яких джерел, якщо не буде Каховського водосховища, брати додаткову воду – це також відомо на сьогодні. Але основна загроза, що рашисти продовжують там перебувати", – зауважив президент ДП "НАЕК "Енергоатом" Петро Котін.
Логістика – ще один напрямок, який постраждає через підрив дамби російськими терористами. Судноплавство на Дніпрі нижче ДніпроГЕСу припинили на невизначений час. Кораблі передислокують вище по Дніпру.
Дивіться також відео: "Такого ще не бачили": обміління Дніпра на Запоріжжі через підрив Каховської ГЕС. БЕЗ ПАНІКИ!
Але найбільших втрат велика вода завдасть аграріям. Експерти називають підрив дамби безпрецедентним ударом по українському сільському господарству, й, зокрема, річковій логістиці.
"У цьому районі затоплення перебуває розвантажувальний зерновий термінал фірми "Нібулон". Це приблизно 72 тисячі тонн зерна. Його немає. Він сьогодні перебуває під водою", – сказав голова правління Інституту економічного дослідження та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Через підрив дамби підтоплені майже 10 тисяч гектарів полів. Це лише на правобережжі Херсонщини, порахували в Міністерстві агрополітики. Щонайменше втричі більше на окупованому лівобережжі. Але збитки, яких завдали рашисти, вимірюються ще в іншому – в зруйнованій системі зрошення. Без неї виростити овочі не вдасться.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Якщо ми подивимося, які площі брали воду з Каховського водосховища для зрошення, це понад пів мільйона гектарів земель. Це величезні площі. Швидко повернути ситуацію до попереднього стану буде неможливо", – заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
У пана Андрія на лівобережній Херсонщині залишилося власне фермерське господарство. З окупованої частини області чоловік разом із родиною виїхав торік через погрози росіян. Сподівається, велика руйнівна вода омине його господарство.
"Там, де моє господарство, там затоплення не буде. Це поруч з Голою Пристанню – вздовж Дніпра там здебільшого ідуть плавні. А не поля. Тому затоплених полів буде не дуже багато. Але проблема в фермерів не те, що поля, а овочівництво. Найбільше грошей в людей було задіяно в овочівництво. Саме зараз без зрошення в овочівництва буде найбільше проблема. Якщо впадуть врожаї – без зрошення Іванівське, Новотроїцьке, Каховський район – а без зрошення овочі вирощувати не вийде", – розповів фермер і переселенець із Херсонщини Андрій Щедрінов.
Без зрошення хрест аграрії поставлять і на вирощуванні рису. Тепер ці плантації будуть лише на Одещині.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
"Рис технічно можна вирощувати тільки в Одеській області. Але ми дуже всі чекали на визволення лівобережної Херсонщини. Бо саме там розташовані рисові системи і швидке відновлення розвитку цієї галузі. Але ця трагедія, вона зруйнувала джерело зрошення. Тобто води тепер немає, щоб подавати на ці системи", – пояснила наукова співробітниця Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НАН Марина Уханова.
Загалом же в зоні ризику опинилися від мільйона до півтора мільйона гектарів. Це не лише правобережна та лівобережна Херсонщина, а й частини Дніпропетровщини та Запоріжжя. Найближчими роками вони можуть бути непридатні до повноцінного сільськогосподарського виробництва. Загальні збитки від теракту росіян на дамбі лише аграрна галузь оцінює щонайменше в 10 мільярдів доларів.
"14% експортного потенціалу зернових. Близько 50% овочевих культур і особливо – ранніх овочів. Це лівобережжя Херсонської області, лівобережжя Запорізької області. Але, з іншого боку, в 2022 році ми вже також не отримували з тимчасово окупованих територій", – розказав заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НАН Андрій Шатковський.
Тим часом, чи повернеться до рідної Голої Пристані після деокупації і чи вийде в поле, Андрій Щедрінов поки що не знає. Чоловік каже: землі всіяні снарядами та мінами. На очищення території, ймовірно, підуть мільйони коштів та роки. Нині чоловік працює агрономом на Полтавщині. І вже тут вчить місцевих фермерів вирощувати ті самі, справжні, знамениті херсонські кавуни.
"Кавуни їсти вони будуть. Можливо, трошки дорожче, але навіть на Полтавщині саме завтра ось будемо сіяти кавуни. Україна буде з кавунами. Україна поступово, але буде з усією овочевою і фруктовою групою. Буде. Ми все виправимо", – запевнив фермер.
Ганна Рибалка, Валентин Стрельцов, "5 канал"
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Також дивіться фотогалерею за темою:
Життя за човен: як жителів Херсонщини рятують від повені – фоторепортаж
