У серпні 2014 року Іловайськ уже не мав стратегічного значення для Збройних сил України, оскільки тоді українські армійці контролювали населений пункт Кутейникове. Це давало можливість відрізати залізничне сполучення з Росією.

Про це заявив начальник Генштабу в інтерв'ю до документального фільму про бої за населений пункт.

За словами Віктора Муженка, Іловайськ розглядали як один із тактичних епізодів широкомасштабної операції.

"В липні мав ще певний інтерес для нас, як велика вузлова станція і він в наших планах розглядався як один з тактичних епізодів, тактичних завдань, яке вирішувалось в ході всієї операції", – розповів Муженко.

"Операція мала широкий розмах, більше як 400 км по фронту. Іловайськ, як населений пункт – це було просто як одне із тактичних завдань всієї операції. Якогось стратегічного значення він для нас не мав, особливо вже у серпні місяці, коли ми контролювали Кутейникове. А Кутейникове надало нам можливість перерізати як раз залізничне сполучення з Росією – залізничну гілку, яка йде через Амвросіївку – Кутейникове на Іловайськ, а потім на Макіївку і Донецьк", – пояснив начальник Генштабу.

Муженко також розповів деякі подробиці спецоперації під Іловайськом. Уривки з інтерв'ю він опублікував на своїй сторінці у Facebook.

"19 серпня ми взяли під контроль Ясинувату. Десь після 23-24 години 95-ту бригаду ми вивели на відновлення боєздатності тому, що ми мали для неї ще кілька завдань, які повинна була вирішувати. Їх повинен був замінити підрозділи Національної гвардії, які були введені теж в Ясинувату. На допомогу цим підрозділам в подальшому повинні були підійти підрозділи 93-ї окремої механізованої бригади. Але до ранку там повинні були лишатися підрозділи Національної гвардії, які могли утримувати контроль над Ясинуватою. З виходом 95-ї бригади підрозділи Національної гвардії покинули Ясинувату і на ранок ми виявили те, що Ясинувата знову знаходиться під контролем бойовиків. Перед нами виникло питання повернення контролю над Ясинуватою, і виникла пропозиція, щоб не зв’язуватися з Ясинуватою, а зосередити свої зусилля на Іловайську", – розповів Муженко.

Крім того, військовий відповів на запитання журналістів щодо зацікавленості у штурмі Іловайська певних політиків і бізнесменів.

"Я думаю, що такий вплив був. Я не можу привести якусь фактуру Вам, я думаю, що є достатньо компетентних органів, які повинні займатися і мати певну інформацію. Це одне, а друге те, що я знаю про цю нараду, яка була у Корбана. Така інформація у нас була. Була інформація також про нараду, яка була в Курахово. Там теж питання розглядались щодо важливості критичних об'єктів на території Донецької області. Були й там, я так розумію, і певні плани взяття під контроль Іловайська. Це був просто проміжний етап до володіння якимись серйозними об'єктами. Можливо ТЕС, можливо, якийсь інший об'єкт на території Донецької області... На скільки вони мали вплив, я зараз не можу пояснити, краще спитати у тих командирів батальйонів і в тих людей, як Ви кажете мали, або могли мати вплив. Я такий варіант не виключаю", – сказав Муженко.

Нагадаємо, саме у ці дні, чотири роки тому, під Іловайськом на Донеччині тривало жорстоке протистояння: українські вояки потрапили в оточення, були тривалі перемови про організований відступ, і під час виходу так званим "зеленим" гуманітарним коридором – супротивник цинічно розстріляв колони військових із артилерії. За офіційними даними, тоді загинули 366 українських військових, 429 – зазнали поранень, три сотні – потрапили у полон.

Дивіться також фотогалерею за темою: