"Якщо буде команда – підемо вперед": як використовують затишшя українські оборонці біля Щастя

На позиціях поблизу Щастя оборону тримають не лише українці, а й колишні громадяни країни-агресора

Біля Щастя, що на Луганщині, триває війна без жодного пострілу. Востаннє у бік позицій Збройних сил російсько-окупаційні війська відкривали вогонь кілька місяців тому. Чим у цей час зайняті українські захисники – в сюжеті "5 каналу".

На позиціях поблизу Щастя оборону тримають не лише українці, а й колишні громадяни країни-агресора.

Володимир народився в Новокузнецьку. У 2000 році переїхав до України – на батьківщину батьків – та отримав українське громадянство. Коли розпочалася війна, викладач училища без вагань пішов захищати незалежність української землі. Рідня з Росії його поглядів не підтримала.

"Я сказав своєму двоюрідному брату: приїдеш сюди до мене, додому, сядемо, вип’ємо по чарці, сала з’їмо українського, згадаємо дитинство, але, вибачай, – коли ти прийдеш зі зброєю, розмова буде інакша", – пригадує військовослужбовець ЗСУ.

Підрозділ, у якому служить Володимир, пройшов найгарячіші точки сходу. На початку війни повертали під контроль Києва Волноваху, згодом стояли на захисті Золотого та Павлополя. Кілька місяців тому, після ротації, армійці заступили на оборону Щастя.

Жорстокі бої на цій ділянці фронту точилися до середини 2015-го року. Відтоді поблизу Щастя запанував відносний спокій. І вже кілька місяців не було навіть пострілів зі стрілецької зброї. Але тиша, кажуть військові, може обірватися будь-якої миті.

Російсько-окупаційні війська окопалися в дачному селищі навпроти.

"Он якраз їхні окопи видно звідси. І отам вони базуються", – розповідає боєць Олександр.

Час від часу бойовики звідти нагадують про себе хаотичними пострілами. Проте кулі до позицій Об’єднаних сил не долітають.

"Чути поодиночні постріли з їхньої сторони. Можливо по безпілотниках, як вони думають, але не в нашу сторону. Десь буває в небо. Раз-два полетить трасер, і все", – каже армієць Роман.

Армійці розуміють, що за таких умов не можна втрачати пильності.

"Заняття постійно проходять. Особовий склад навчається, здобуває щось нове. Копаємо. Деякі позиції. Температура дуже висока, мішки не витримують, обсипаються. Викопуємо, щось своє нове ставимо, щоб поїхати і залишити щось по собі", – пояснює армієць Роман.

"Тиші можна і довіряти, але готуватися треба і чистити зброю!" – наголошує військовий Володимир.

Тиша на фронті виснажує більше, ніж бойові дії, зізнаються вояки. І додають, що готові повертати під контроль території. Адже до окупованого Луганська звідси – лишень 17 кілометрів.

"Якщо буде команда вперед, значить підемо вперед!", – запевнив боєць Олександр.

Вікторія Ковальова, Петро Ковальов, "5 канал"

Попередній матеріал
Проігнорував знак "стоп": на Дніпропетровщині сталася смертельна ДТП – відео
Наступний матеріал
Нарколога, яка обстежувала Зайцеву, розшукає поліція – рішення суду

Ворожі безпілотники і цивільні, що намагаються перетнути лінію розмежування: репортаж з-під окупованої Горлівки

На Донбасі під час проведення розвідки загинув український солдат

"Була команда трішечки приглушити": українські армійці дали відсіч ворогові у Приазов'ї

Ворожі провокації не припиняються: захисники Південного розповіли, чому окупанти не дотримуються перемир'я

Відновлювальні роботи на фоні обстрілів п'яних окупантів: бійці ООС розповіли про нинішню ситуацію в звільненому Золотому-4

"Перемир'я" на словах: знімальна група "5 каналу" зафіксувала ворожий обстріл захисників Талаківки